Наведені показники розраховуються та аналізуються в динаміці в цілому по підприємству та по окремих товарних групах.

Збільшення питомої ваги залежалих товарів веде за собою більші збитки та призводить до погіршення фінансового стану торговельної організації. Зростання залежалих запасів може бути обумовлено недоліками в оперативній роботі з неходовими та залежалими товарами або несвоєчасністю їх уцінки.

Обсяг витрат та збитків торговельного підприємства від зберігання залежалих товарів збільшується пропорційно до перевищення часу перебування їх на підприємстві.

Для визначення можливого розміру уцінки товарів слід співставити збитки від уцінки (У) з обсягом витрат, пов'язаних з обслуговуванням та зберіганням товарних запасів (включаючи ще й відсотки за кредит, якщо він використовувався для їх формування) (Р_тз).

Максимальний розмір уцінки (Р_уц) визначається за наступною формулою:

де РЦ_б - первісно встановлена роздрібна ціна відповідного товару

(базова). Конкретні розміри уцінки для окремих товарів визначаються на основі експертних оцінок з врахуванням ступеня втрати споживчих якостей знецінених товарів порівняно з аналогічними товарами, що користуються попитом населення, а також з урахуванням насиченості ринку цими товарами. Чим вищий рівень насиченості ринку, тим більшим повинен бути розмір уцінки, позаяк це забезпечує прискорення обіговості знецінених товарів. При обгрунтуванні розміру уцінки по групах товарів слід враховувати також витратоємкість реалізації товарів та терміни перебування їх в каналах торгівлі.

Оцінка ефективності роботи з проведення уцінки товарів проводиться за допомогою показників обсягу продажу уцінених товарів (Т_у) та коефіцієнта ефективності уцінки (Е_уц), значення якого розраховується так:

де Д_уц - доходи, отримані від реалізації уцінених товарів; З_уц - збитки від проведення уцінки.

Чим вище значення даного показника, тим своєчаснішим виявляється рішення про проведення уцінки.

Аналіз обіговості товарних запасів

Головна мета цього етапу аналізу полягає у виявленні резервів прискорення обіговості товарів при забезпеченні високої якості обслуговування населення. Для реалізації цієї мети необхідно провести порівняльний аналіз обіговості товарів за групами звітної номенклатури товарів, аналіз динаміки показників обіговості товарів в цілому по підприємству та по окремих групах товарів, а також вивчити фактори, що визначають зміну обіговості; розрахувати витрати від її уповільнення.

Для виявлення зміни обіговості товарів залежно від обсягу товарообороту, його структури, розміру середніх запасів та кількісної оцінки впливу цих факторів можна використати метод цінних підстановок. З цією метою середній час обігу товарів по підприємству (організації) необхідно подати у вигляді наступної формули:

де В - середній час обігу в днях по всіх товарних групах; 3; - товарний запас по кожній групі на визначену дату; У; - питома вага кожної групи в товарообороті, в долях одиниці;

Т, - середньоденний оборот по кожній групі товарів; п - кількість груп товарів.

Замінюючи послідовно показники "Т", "З" та "У" базисного періоду показниками звітного, можна визначити вплив зміни кожного з цих факторів на величину "В".

Витрати торговельного підприємства від уповільнення обіговості визначаються, виходячи з зміни обсягу товарних запасів (АТЗ_По) та Ціни капіталу підприємства (Ц_к), що склалася.

Для проведення розрахунків використовується наступна формула:

п _^АТЗ°° Цк Д (До*. -по₆)-т_ф ц_к д

^Аа° 360 100 360 100

де ЛТЗцо - приріст товарних запасів у зв'язку із уповільненням їх обіговості; ПОф, П0_б - період обороту товарних запасів в днях обороту, відповідно в періоді, що аналізується, та базовому; Т_ф - фактичний товарооборот періоду, що досліджується; Ц_к - ціна капіталу підприємства в періоді, що аналізується (середньовиважена, з врахуванням джерел притягнення капіталу), відсотків річних; Д - тривалість періоду, що аналізується, днів.

Оцінка ефективності управління товарними запасами

Критерієм ефективності управління товарними запасами є організація безперервної торгівлі усіма різновидами товарів (в межах встановленого асортиментного переліку та обсягу запасів, що не перевищує встановлені нормативи) при мінімальних витратах на їх зберігання, транспортування та продаж при високому рівні культури обслуговування. Ефективність роботи з

зо

формування, використання та розміщення товарних запасів оцінюється на базі використання часткових та узагальнюючого показників ефективності.

Крім показників, що включені до таблиці, для оцінки ефективності роботи з управління товарними запасами можуть використовуватися такі показники, як швидкість та період обороту запасів, коефіцієнт випередження (зниження) товарних запасів відносно товарообороту, рівень товарних запасів на одиницю товарообороту. їх склад та методика розрахунку були розглянуті вище.

Для узагальнюючої оцінки ефективності управління товарними запасами можуть використовуватися інтегральний показник якості комерційної роботи з товарною масою та інтегральний показник ефективності управління запасами.

Інтегральний показник якості роботи з товарною масою (ШЯ) розраховується за формулою:

Тф - Т_пл Зф - З_н

ІПЯ= 1+

^Тпл З_н

де Тф - фактичний товарооборот; Т_п - плановий обсяг товарообороту; Зф - фактичні товарні запаси; З_н - запаси товарів за нормативом.

Застосування даного показника можливо при умові Т_ф > Т_п. Ефективність використання товарних запасів буде тим вища, чим вище значення показника якості роботи з товарною масою, тобто при досягненні умови:

Т_ф - Т_пл -> шах; З_ф - 3„ -» min. Узагальнюючим показником оцінки ефективності використання товарних запасів може служити інтегральний показник ефективності управління (Е_хз), що розраховується за даними про темпи зміни обіговості товарів (Іпо_тз) та рентабельності товарних запасів (Ір_тз):

Етз^-у/^ПОтз " ІРтз •

Зростання інтегрального показника свідчить про покращення

використання товарних запасів на торговельному підприємстві.

2.4. Процес управління поставками товарів підприємстві

Підприємство має надійних та постійних поставників сировини. Обладнання на 1111 «Нектор» нове та високопродуктивне. Ефективна робота конструкторсько-технологічної групи дозволяє знижувати собівартість продукції за рахунок матеріало- і енергозберігаючої технології. Технологи і конструктори постійно працюють над вдосконаленням процесу виробництва, впровадженням економних методів виготовлення продукції. Кваліфіковані робочі кадри досягають значної продуктивності праці і завдяки спеціалізації можуть значно скоротити час виготовлення товарів ширвжитку і час надання послуг.

Для безперебійного функціонування виробництва на ГІП „Нектор" необхідно добре налагодити матеріально-технічне забезпечення, яке на підприємстві здійснюється через органи МТЗ.

Головним завданням органів забезпечення підприємства ПП „Нектор" повинно бути своєчасне і оптимальне забезпечення виробництва необхідними запасами відповідно комплектності і якості.

Вирішуючи завдання забезпечення, працівники служб забезпечення повинні вивчати і враховувати попит і пропозиції на всі необхідні підприємству матеріальні запаси, рівень і зміна цін на них і на послуги посередницьких організацій, вибирати найбільш економічну форму руху товарів, оптимізувати запаси, знижувати транспортно-заготівельні і складські витрати.

Служби забезпечення для своєї роботи повинна керуватися такими напрямками:

1. Планування, яке вивчає:

внутрішнє і зовнішнє середовище підприємства, а також ринок окремих товарів;

прогнозує і визначає потреби всіх видів запасів, планує оптимальні господарські зв'язки;

оптимізує виробничі запаси

планує потреби матеріалів і встановлює їх ліміт на відпуск цехом; оперативно планує забезпечення;

2. Організація, яка включає:

аналіз всіх джерел задоволення потреби в матеріальних запасах з метою вибору найбільш оптимального;

укладання з постачальниками господарських договорів на поставку продукції;

отримання і організація завозів реальних запасів;

організацію складського господарства, яке входить в склад служб забезпечення;

забезпечення цехів, участків, робочих місць необхідними матеріальними запасами;

3. Контроль і координація роботи в склад яких входять: контроль за виконанням договірних зобов'язань постачальників,

виконання ними строків поставки продукції;

контроль за розходом матеріальних запасів на виробництві;

вхідний контроль за якістю і комплектністю поступаючих матеріальних запасів;

контроль за виробничими запасами;

висунення претензії постачальникам, транспортним організаціям;

аналіз роботи служб забезпечення, розробка міроприємств по координації діяльності цих служб і підвищення її ефективності.

Для більш ефективного використання матеріальних запасів ми пропонуємо на рис.2.1 приблизну структуру управління матеріальними запасами ГШ «Нектор». З цього рисунку видно, що на підприємстві організовується нова структурна одиниця для контролю, планування та забезпеченості матеріальними запасами. Очолює цей підрозділ директор по

управлінню матеріальними запасами. Йому підлеглі три відділи, які мають свою структуру. У відповідності з викладеною вище концепцією логістики ми пропонуємо ввести у перший відділ по управлінню плануванням і виробничим контролем службу виробничого контролю, яка буде займатись деталізацією довготермінового планування і складанням звітів. Обробкою замовлень, розробкою графіків закупок матеріальних запасів, регулюванням рухом матеріальних потоків в ході обробки і регулюванням замовлень буде займатись служба розробки графіків виробництва. І остання в цьому блоці служба контролю за використанням матеріалів повинна складати заявки, перевіряти графіки постачання матеріальних запасів, контролювати їх використання і запаси.

Другим відділом по управлінню матеріальними запасами є група по управлінню матеріально-технічного забезпечення, в яку входить служба закупок, яка займається складанням замовлень, організацією закупок та матеріальних запасів. Другою є служба доставки, яка повина організовувати постачання матеріальних запасів і організовувати переміщення матеріалів в ході обробки. Третьою є служба організації і планування, яка займається отриманням сировини і матеріалів та організацією зберігання матеріалів на підприємстві. Останньою у цьому відділі є служба дослідження процесів закупок. Вона повинна досліджувати ринок матеріалів і аналізувати ефективність закупочних операцій.

• Я"

• ч о

03

'ч

03

и

а а

Служба розподілу продукції

Служба маркетингу

Я

ЕЕ

"ч оа оз

с

о со о н о и

Служба організації пепевезень

Служба організації збеігання

о. о

н

0>

^1-

2 2

х со

X о

ц £

о ^Ш

_{° і}

о І

о с;

^ со

0) о.

о. си

^ н

ст. го

Служба дослідження ппоттесів закупки

Служба організації І

ТТ ТТО Т-ГЛ/ТЭ СІ Т_ГТ-ТСГ

Служба доставки

Служба закупок

Служба контролю дослідження матеріалів

Служба розробки графіків виробництва

Служба виробничого планування

С С

к §

ей О ей С

ей

го «

н

СЙ

X

к

ю

ей О,

с

ей

н

и

>ї

а

н

и

О

К

Рн

Третім, останнім відділом в структурі управління матеріальними запасами є група по управлінню реалізацією готової продукції, яка займається зберіганням готових виробів і контролем запасів готової продукції. Друга - служба організації перевезень, яка повинна розроблювати маршрути перевезень, доставляти продукцію споживачам і розбирати та аналізувати претензії споживачів до готових виробів. Третьою службою є служба маркетингу, яка займається дослідженням збуту і рекламою. І останній елемент - це служба розподілу продукції, яка повинна займатись обслуговуванням споживачів. Запропонована структура управління матеріальними запасами є приблизною. По мірі її реалізації деякі відділи можуть усуватись, а їх обов'язки перекладатись на інші служби. Ця структура є базою для більш ефективного використання матеріальних запасів, оскільки пропонується об'єднати весь ланцюг використання матеріальних запасів від постачання до виробництва і від виробництва до збуту продукції. На підприємстві планується збільшити обсяги виробництва меблів, які є основним видом продукції шляхом організації потоків виробництва, тобто суттєво змінити схему розміщення обладнання, щоб на дільницях був завершений цикл виробництва. Це дасть можливість суттєво покращити організацію праці, збільшити продуктивність праці і покращити ефективність використання матеріальних запасів.

Суть запропонованого проекту вдосконалити організаційну структуру виробництва шляхом закупки нових видів обладнання не можливе без системи управління плануванням і виробничим контролем, без управління матеріально-технічного забезпечення і без управління реалізацією готової продукції, оскільки на ці служби покладено планування матеріальних потоків вирішення взаємовідношень із постачальниками матеріальних запасів і покупцями готової продукції. Всі ці служби направлені на більш ефективне використання матеріальних запасів для безперервного циклу виробництва продукції і застосуванні безвідходної технології.

висновки

Поставлена мета була досягнута шляхом комплексного аналізу існуючих методів керування матеріальними запасами підприємства, аналізу періодичного матеріалу, статей і аналітичного матеріалу на дану тему. Мною була проаналізована структура сучасних методів керування матеріальними запасами підприємства, система і рух сировини і матеріалів від моменту визначення необхідності забезпечення виробничого процесу матеріальними запасами до виходу кінцевого продукту.

При правильному і логічному підході до існуючого методам можна правильно керувати матеріальними запасами підприємства, уникаючи зайвих витрат.

З огляду на важливість правильного розподілу й ефективного використання матеріальних запасів, а також необхідність постійного обліку і контролю їхнього розподілу, доцільно рекомендувати налагодити на підприємствах ефективну систему щоденного обліку товарних запасів і р;уху запасів, зайнятих у виробництві з використанням сучасних засобів автоматизації.

Варто сказати, що наявність на підприємствах комп'ютерної системи обліку матеріальних запасів дозволить менеджерам одержувати повну картину наявності, використання і рухи матеріальних запасів у виробничому процесі, що повинно привести до мінімізації витрат виробництва й оптимізації використання і керування матеріальними запасами підприємства. Отже, ПП «Нектор» має всі шанси стати лідером в даній галузі. Звичайно, головну роль у цьому відіграє ефективна реалізація функцій управління на підприємстві. Велике значення мають як загальні функції (планування, управління, мотивація і контроль), так і конкретні.