- •Тема 9. Основи земельного та екологічного права.
- •1. Поняття та джерела земельного права України.
- •2. Право власності на землю.
- •3. Оренда землі.
- •1) Орендодавець має право вимагати від орендаря:
- •2) Орендодавець зобов’язаний:
- •1) Орендар земельної ділянки має право:
- •2) Орендар земельної ділянки зобов'язаний:
- •4. Охорона земель.
- •5. Порядок вирішення земельних спорів.
- •6. Землеустрій в Україні.
- •1. Екологічне право та загальна характеристика екологічного законодавства України .
- •2. Екологічні права та обов'язки громадян.
- •3. Права і обов'язки власників природних ресурсів і природо користувачів.
- •4. Право природокористування та його види.
- •V. Залежно від способів виникнення природокористування:
- •5. Право загального і спеціального природокористування.
- •6. Відповідальність за порушення екологічного законодавства.
3. Оренда землі.
Оренда землі — це одна із форм землекористування.
Правові основи оренди землі закріплені в Конституції України, в Земельному кодексі України (ЗКУ), в Цивільному кодексі України (ЦКУ), в Законі України „Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 р. та інших нормативних актах, а також договором оренди землі.
Право оренди земельної ділянки — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93,п.1, ЗКУ).
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об’єднанням і організаціям, а також іноземним державам (ст.93,п.2, ЗКУ).
Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою – не більше 5 років (для сінокосіння, випасання худоби, городництва, державних і громадських потреб) та довгостроковою – не більше 50 років. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда) (ст.93,п.3,4, ЗКУ). Орендна плата за ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється тільки у грошовій формі. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними органи.
Договір оренди землі — це угода, за якою орендодавець за плату передає орендареві земельну ділянку на обумовлений договором строк для господарського призначення.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.
Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі.
Договір оренди укладається у письмовій формі й посвідчується нотаріально. Його невід'ємною частиною є план земельної ділянки.
Об'єктами оренди можуть бути земельні ділянки, що є власністю громадян та юридичних осіб, територіальних громад (комунальною власністю), держави.
Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Відмову в наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду може бути оскаржено в судовому порядку.
Права та обов’язки орендодавця:
1) Орендодавець має право вимагати від орендаря:
а) використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
б) дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів;
в) дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;
г) своєчасного внесення орендної плати.