4. Право природокористування та його види.

Право природокористування - це система юридичних норм і засо­бів, спрямованих на врегулювання відносин щодо ефективності викорис­тання, відновлення і охорони природних ресурсів, забезпечення багато­гранних матеріальних, економічних і спеціальних інтересів та законних прав суб'єктів природокористування.

Право природокористування засноване на таких основних принципах:

• коштовність і безкоштовність природокористування;

• багатогранність цільового використання природних ресурсів;

• диференційованість правових форм права природокористування;

• комплексність використання і охорони природних ресурсів;

• оплата за погіршення якості природних ресурсів;

• нормування видового природокористування;

• екологічна безпека природокористування;

• нормативність і лімітування природокористування;

• множинність правових форм природокористування;

• стабільність права природокористування;

• стимулювання ефективного природокористування;

• ефективність і економічність природокористування.

Всі види права природокористування можна поділити на такі види :

І.Залежно від підстав виникнення права природокористування:

право загального природокористування і

право спеціального приро­докористування.

ІІ. Залежно від об'єктів природокористування:

• право землекористування; • право надрокористування; • право водокористування; • право лісокористування; • право користування тва­ринним світом; • право користування рослинним світом нелісового похо­дження; • право користування атмосферним повітрям в якості сировини основного виробництва: • право користування об'єктами природно-запо­відного фонду.

ІІІ. Залежно від строків природокористування:

• безстрокове (постійне); • строкове (тимчасове); • короткострокове (до 5 років); • довгострокове (більше 5 років) і • оренда.

ІV. Залежно від суб'єктів і форм організації природокористування:

• право державного землекористування; • право колективного при­родокористування; • право індивідуального природокористування.

V. Залежно від способів виникнення природокористування:

• право первинного природокористування; • право вторинного при­родокористування.

5. Право загального і спеціального природокористування.

Суб'єктами природокористування є держава, юридичні і фізичні особи. Суб'єктами права загального природокористування є всі фізич­ні і юридичні особи, а суб'єктами спеціального права природокористу­вання є спеціальні суб'єкти, які відрізняються від суб'єктів загального при­родокористування його об'єктами.

До об'єктів загального природокористування відносяться такі об'єкти:

• об'єкти, які не передаються і не закріплюються за конкретними суб'єктами;

• не надаються дозволи на їх користування;

• санкціоновано державою (суспільством) і закріплено правом їх загальнодоступного корис­тування;

• не підлягають юридичній фіксації;

• безоплатність;

• не по­требують державно-правової реєстрації;

• вони обумовлені невід'ємним природним правом людини на використання властивостей природи.

Об'єктами права загального природокористування є майдани, проїзди, проходи, парки, сінокоси, вулиці, шляхи, пасовища. До них також відносяться - земля, землі населених пунктів, землі сільськогосподарсько­го призначення.

Особливість права спеціального природокористування полягає в наступних положеннях (принципах):

• підлягають передачі і закріпленню за конкретними суб'єктами;

• обов'язкове надання дозволів; 4 платність користування;

• юридичне фіксуються в природноресурсових кадастрах;

• підлягають державно-правовій реєстрації,

• їх використання спрямова­не на задоволення рекреаційних, естетичних, оздоровчих, матеріальних та інших потреб особи.

До об'єктів права спеціального природокористування відносяться:

• землі сільськогосподарських підприємств;

• землі підсобного сіль­ського господарства;

• землі особистого сільського господарства;

• орен­дні ділянки; • городи;

• землі сільськогосподарських наукових, навчаль­них закладів;

• землі фермерських господарств;

• садові земельні ділян­ки;

• землі традиційних народних промислів.

Землі міст, землі селищ, землі сіл:

• присадибні ділянки; • гаражні ділянки; • дачні ділянки; • земельні ділянки житлових та інших кооперативів; • землі промисловості; • землі транспорту; • землі оборони; • землі зв'язку; • землі ліній електропере­дач; • землі іншого несільськогосподарського призначення; • смуги від­ведення транспорту; • смуги земель трубопроводів, ліній зв'язку, елект­ропередач.

Землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, іншого при­значення поділяються на загальні та спеціальні.

Землі природоохоронного призначення (спеціальне природокорис­тування):

• землі заповідників; • землі заказників; • землі національних при­родних парків; • землі регіональних ландшафтів; • землі пам'яток приро­ди; • землі заповідних урочищ: • землі ботанічних садів; • землі дендро­логічних парків; • землі зоологічних парків; • землі пам'яток садово-паркового мистецтва.

Крім того, існують і інші види спеціального природокористування:

• землі оздоровчого призначення; • землі рекреаційного призна­чення; • землі історико-культурного призначення; • землі лісового фонду;• землі водного фонду; • надра (корисні копалини).