5. Порядок вирішення земельних спорів.

Земельні спори — це суперечності, що випливають із земельних правовідносин.

Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Ці спори вирішуються місцевими судами за місцевим ходженням земельних ділянок (ст.158,п.1,2, ЗКУ)..

Органами місцевого самоврядування вирішуються земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішуються земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів (ст.158,п.3,4, ЗКУ).

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішен­ням органів місцевого самоврядування чи органу виконавчої вла­ди з питань земельних ресурсів спір вирішується судом (ст.158,п.5, ЗКУ).

Серед земельних спорів розрізняють:

а) майнові спори, пов’язані з земельними правовідносинами ( спори з відшкодування збитків, заподіяних забрудненням та іншим псуванням земель і визначення їх розмірів) – вирішуються місцевими загальними, місцевими господарськими та третейськими судами;

б) спори, що виникають з права власності на житловий будинок та будівлі;

в) спори про розмежування земель житлової та громадської забудови (населених пунктів) – вирішуються вищестоящою радою;

г) спори, що виникають у зв'язку із забудовою земельних ділянок;

ґ) спори з приводу суміжного землекористування (межові спори).

Земельні спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у місячний термін з дня подання заяви. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладення розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. Рішення передається сторонам у 5-й термін з часу його прийняття (ст.159, ЗКУ).

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, давати усні та письмові пояснення, порушувати клопотання, одержува­ти копію рішення щодо земельного спору і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його (ст.160, ЗКУ).