Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дош.фак Українське дитинознавство.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
15.11.2018
Размер:
849.41 Кб
Скачать

Лекція 1 тема. Вступ. Зміст і завдання курсу «українське дитинознавство»

ЗМІСТ

  1. Суть поняття «українське дитинознавство».

  2. Основні завдання курсу.

  3. Дитячий побут як об’єкт дослідження народознавчої науки. Література:

  1. Г. Виноградов. Детский народный календарь. – М., 1924. – 168 с.

  2. Герус Л. Українська народна іграшка. – Львів, 2004. – 262 с.

  3. Грицак Є. Дитина в українських народних повір’ях і в народному лічництві // Неопалима купина. – 1995. – С. 75–100.

  4. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу: Матеріали з полудневої Київшини, зібрав Мр. Г., обробив др. Зенон Кузеля // Матеріали до українсько-руської етнології. – Т. 8. – Львів, 1906. – 220 с.

  5. Довженок Г. В. Український дитячий фольклор. – К., 1981. – 268 с.

  6. Заглада Н. Побут селянської дитини: Матеріали до монографії с. Старолісся. – К., 1929. – 180 с.

  7. Капица О. И.. Детский фольклор. Ленинград, 1928. – 221 с.

  8. Найден О. С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості. – К.: АртЕк, 1999. – 256 с.

  9. Народне дитинознавство. – К., 1991. – 48 с.

  10. Номис М. Українські приказки, прислів’я і таке інше. – К.: Либідь, 1993. – 765 с.

  11. Семеног О.М. Український фольклор: Навч. посібник. – Глухів: РВВ ГДПУ, 2004. – 255 с.

  12. Сивачук Н. Український дитячий фольклор: Підручник. – К.: Деміур, 2003. – 288 с.

  13. Стельмахович М. Українське дитинознавство. – К., 1992. – 29 с.

  14. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1996. – 288 с.

  15. Сухомлинський В. Батьківська педагогіка. – К.: Радянська школа, 1978. – 263 с.

  16. Сявавко Є. Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку. – К., 1974. – 151 с.

  17. Українська родина: Родинний і громадський побут / Упорядник Лідія Орел. – К.: Вид-во імені Олени Теліги, 2000. – 424 с.

1. Генеральна конференція з питань освіти, науки та культури на 25 сесії в Парижі рекомендувала державам – членам ЮНЕСКО надавати перевагу таким способам репрезентації традиційних народних культур, які популяризують живі або колишні свідчення цих культур; вдосконалювати професійну підготовку фахівців у цьому напряму. В епоху глобалізації турбота про збереження пам’яток матеріальної та духовної культури кожної нації не викликає ніякого сумніву.

Для реалізації такої мети було розроблено навчальну дисципліну “Українське дитинознавство”, яка має виняткове значення у підготовці майбутніх педагогів до професійної діяльності. Українське дитинознавство концентрує в собі усталені погляди на дітей, емпіричні знання про умови й рушійні сили онтогенезу людських якостей на стадії дитинства, закономірності перебігу фізіологічних, сенсорних, емоційних, вольових та пізнавальних процесів в дитячому віці, особливості формування дитини як особистості від народження й до фізіологічного дозрівання та включення у доросле життя. Курс закладає основи теоретичних знань про дитину як першооб’єкт виховання.

Матеріал курсу будується з дотриманням принципу історизму; українське дитинознавство розглядається як система знань та уявлень про дитину, її оточення та джерела і методи виховного впливу, зокрема родинні, фольклорні, громадські та ін.

Мета курсу: сформувати обсяг знань з українського дитинознавства. Курс сприяє формуванню у студентів знань і навичок, необхідних для життя і діяльності вихователя дітей дошкільного віку, вчителя початкових класів, а також учителів-філологів та українознавців.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.