Виховний захід "Подорож в Софіївку"

Навчальні цілі: ознайомити учнів з спадщиною відомого дендрологічного парку «Софіївка»; показати дітям як впливає краса парку в розвиток культури; виховувати любов та пошану до природи;

Очікувані результати:

Після виховного заходу учні будуть:

• знати: історію парку «Софіївка»;

її культурні памятки;

• вміти: сприймати та аналізувати культурні памятки;

• розуміти: красу дендрологічного парку «Софіївка»;

Методи: метод «Прес»

Обладнання: книга «історія парку Софіївка», диск з презентацією «Софіївка», проекційна дошка, проектор, комп’ютер, аудіо диск з легкою музикою.

Структура заходу

І.Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми заходу

ІІІ. Сприймання та аналіз історії парку

4. Закріплення знань

5. Завершення заходу

Хід заходу

1. Організаційний момент.

Звучить легка музика. На дошці висить хронологічна таблиця.

Дійові особи.

Вчитель

Учні – читці , які попередньо підготувалися (8 осіб)

2. Оголошення теми заходу.

Музика поволі стихає , вчитель оголошує тему заходу і включає перший слайд презентації «Софіївка».

3. Сприймання та аналіз історії Софіївки.

Вчитель переходить до наступного, другого слайду і починає розповідь.

Вчитель. Націона́льний дендрологі́чний парк «Софі́ївка» 

«Софіївка» є пам'ятником краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII — першої половини XIX століть. Тут росте понад 2000 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних), серед них: таксодіум (кипарис болотний), сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкґо, смереката багато інших. Колективом парку видано каталог рослин, в якому нараховується 1994 таксони, з них 1220 деревних і кущових порід та 774 трав'янистих рослин, в тому числі 25 таксонів ліщин, 24 — буків, 41 —ялин, 44 — ялівці, 100 — ліан, 320 — троянд, 57 — рододендронів, 376 —ґрунтопокривних та 98 — квіткових рослин. Колекційний фонд парку в 2007 році нараховував 3323 таксонів, з них: 546 деревних, 1557 кущових, 115 ліан, 1212 трав’янистих рослин, з них 914 інтродукованих та 246 аборигенних.

Третій слайд. Розповідь продовжує перший учень

Учень 1.

Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані, магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької. Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку було призначено військового інженера Людвіга Метцеля.

Учень 2.

Парк був створений у майже безлісій місцевості, розчленованій річкою Кам'янкою, балками та ярами, які врізалися в гранітове підложжя, що часто виходило на поверхню. При створенні парку вдало використано рельєф, але без заздалегідь наміченого плану. У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено «Софіївку» скульптурою, переважно античною.

Учень3.

Парк прикрашають штучні скелі (Левкадська (Бельведерська), Тарпейська й інші), ґроти(Венери, «Горішок», «Страху і сумнівів» та інші), павільйони (Флори, Рожевий), альтанки, скульптура.

Завдяки компонуванню різних деревних порід, поєднанню їх з водоймами, скелями й архітектурними спорудами, створено види й перспективи різних планів (Головна алея, Англійський парк, Єлисейські поля та інші).

Коли Людвіг Метцель закінчив будівництво, в'їзд до парку був з боку оранжерей (тобто, з двору сільськогосподарської академії). Тоді приїздили в «Софіївку» на конях по теперішніх вулицях Тищика і Київській.

Учень 2. У 1832 році, після польського повстання, частина правобережних володінь родини Потоцьких, а серед них і Уманські землі з парком «Софіївкою», були конфісковані й передані Київській казенній палаті. Того ж року Микола І подарував Уманський парк своїй дружині — Олександрі Федорівні.

Учень 3.

30 березня 1859 року царським указом «Софіївку» передано у відання Головного училища садівництва Росії, переведеного з Одеси до Умані. Парк продовжував називатися «Царициним садом», хоч указом царя його названо «Уманським садом Головного училища садівництва».

З 1899 року, під керівництвом професора В. В. Пашкевича, парк поповнився новими насадженнями (Англійський парк), де було зібрано понад сто видів і форм рідкісних дерев і чагарників. В цей час проводяться вирубки догляду та санітарні вирубки рослинності.

Після революції «Софіївку» стали називати «Садом III Інтернаціоналу».

Четвертий слайд. Розповідь продовжує вчитель.

Вчитель.

Зима 1979 — 1980 років була безсніжною та морозною. Товщина льоду сягала більше 0,7 м, аґрунт промерз на глибину до 1,5 метрів. Потім в березні 1980 року пройшли великі снігопади, а низька температура повітря трималася майже до половини місяця. Після різкого потепління, в другій половині березня, сніг почав танути. За підрахунками фахівців, приплив води в ставки парку був таким великим, що коли б навіть за два тижні до стихійного лиха, що трапилося, були повністю відкриті всі водопропускні споруди на ставках, то і тоді вони були б не в змозі пропустити величезну кількість талих вод, що надходили у водоймища парку. Повінь розмила земляну греблюпо вулиці Інтернаціональній, і вся маса води з Красноставського водоймища площею більше 17 га у вигляді селевого потоку пронеслась по поверхні льоду Верхнього ставу і пішла вниз ущелиною по течії річки Кам'янки, де розташовані головні об'єкти парку. Тоді ж під час повені були повалені гранітні пілони з вазами біля Головного входу. Була дещо зсунута і розвернута по осі на гранітному цоколі права башта, а також повалена з правого боку майже вся металева огорожа на гранітному підмурку.

П’ятий слайд. Продовжується розповідь про стихійне лихо яке призвело до поганих наслідків.

Учень4. Хоча рослинність парку під час повені зазнала значних втрат (деякі вікові дерева, які прикрашали центральну частину парку, загинули, а інші зазнали значних пошкоджень), видовий склад насаджень практично зберігся. При цьому загинули і самосійні, нецінні для паркових пейзажів дерева та кущі. Повінь пошкодила асфальтове покриття Головної алеї, знищила до основи дорожньо-алейну систему парку в його найнижчій частині від гроту Фетіди до Головного входу з вул. Садової, були знесені і зруйновані всі металеві та дерев'яні мости, шлюзи, окремі скульптури та малі архітектурні форми. Наслідки повені були ліквідовані за короткий час.

Метод «Прес»

Вчитель зупиняється на дев’ятому слайді, і пропонує учням висловити свою думку про культурні пам’ятки парку «Софіївка». Свої враження які вони отримали під час перебування в парку.

Вчитель. Що ви бачите на цих зображеннях?

Що в них спільного?

Висловіть свою думку, поясніть вашу точку зору (починаючи зі

слів: «Я вважаю…»

Наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої

позиції, а також факти, що ілюструють ваші докази («Наприклад…»).

Продовження розповіді

Десятий слайд. Учень починає розповідь про відновлювальні та реставраційні роботи у Софіївці..

Учень 5.

Найбільші реставраційні, ремонтні та відновлювальні роботи в «Софіївці» було проведено після стихійного лиха в 1980 році, коли за чотири місяці було реставровано більше п'ятдесяти об'єктів. За період з 1980 по 1993 рік за проектом Є. Лопушинської упорядковано Ахеронтійське озеро, збудовано альтанку Грибок. Починаючи з 1980 року, почала освоюватися територія колишньої військової частини площею 5,1 га, де організовується адміністративно-господарча зона парку. Тут практично заново відбудовується 25 гаражів для автомобілів, тракторів і старовинних карет, які закуповуються в Польщі. Було капітально відремонтованопункт технічного обслуговування техніки, добудовується невеликий лабораторний корпус з кімнатами для приїжджих. 

Учень 6.Південна частина

Парк починається з головного входу по вулиці Садовій. За ним йде центральна алея. Башти головного входу, споруджені у 1850 — 1852 роках, збереглися до нашого часу разом з в'їздними воротами та хвірткою. Огорожа від башт протягом цих років багато разів змінювалась — від дерев'яної на цегляних стовпчиках до металевої на гранітних колонах, до вигляду, який вона має тепер, разом з реконструйованим мостом, сходами та комплексом для обслуговування туристів, що тепер носить статус Будинку творчості вчених Національної академії наук України. Цей будинок має оригінальну архітектуру, а на вершині будівлі — оглядовий майданчик.

Учень7.Центральна частина В основу композиційного рішення центральної частини парку покладені сюжети з міфології Стародавньої Греції та Риму, а деякі місця нагадують оселю грецьких богів, героїв, письменників та філософів.

Праворуч від павільйону «Флора» знаходиться виконаний з гранітних клиноподібних каменів аркового склепіння так званий Венеціанський міст. Міст прикрашають гранітні пілони, між якими звисають важкі ковані ланцюги. Трохи нижче мосту влаштовано дерев'яний шлюз для пропуску води в русло річки Кам'янки.

Учень 8. Східна частина.

Наступна частина парку називається Єлисейські поля. Біля входу на Єлисейські поля лежить гранітна брила природної форми, а поряд з нею - тесана чотиригранна шліфована гранітна колона. Ці два камені випадково виявилися поряд в «Софіївці» і з часом почали називатися композицією «Природа та мистецтво».

Вглиб Єлисейських полів, ліворуч на зеленому лузі, на гранітному п'єдесталі стоїтьгранітна ваза. Праворуч од лужка з вазою розташована ділянка каменів різної величини. Камені вкриті мохом, між ними ростуть поодинокі дерева і кущі та без певного напрямку ідуть стежки. На початку будівництва парку цю місцевість названо Критським лабіринтом. Праворуч стоять штучно зрощені три дерева тополі білої, які вже відмерли. Їх називають «сімейним деревом».

Двадцять перший слайд.

Учень 9. Дозвілля.

Парк відкритий для відвідування щодня з 9 години (хоча можна потрапити до парку і раніше), а після 18 години вхід до парку безкоштовний. До послуг відвідувачів численні екскурсоводи.

Крім екскурсій, в парку можна поплавати на паромі, гондолі, пропливти на човні підземною рікою Ахерон, прокататися на конях, як верхи, так і в екіпажі, сфотографуватися у строях, які були модні у XIX столітті, покататися на катамаранах і веслових човнах. До послуг відвідувачів фотографи, що роблять фото за 5 хвилин.

Багато щойно одружених уманчан обов'язково їдуть до парку. В павільйоні Флори навіть проводять розпис молодят, не тільки з Умані, а із інших міст України.

Вчитель. Висновок.