
- •Програма навчальної дисципліни „Українське дитинознавство”
- •Опис навчальної дисципліни “Українське дитинознавство”
- •Програма змістовий модуль і. Філософія дитинства
- •Тема 1. Зміст і завдання курсу “Українське дитинознавство”
- •Тема 2. Архетип Світового Дерева – основа етнічної, фольклорної, родової пам’яті українців
- •Тема 3. Дитина у світогляді українського народу
- •Змістовий модуль 2. Етнографія дитинства
- •Тема 4. Українська народна іграшка. Колиска.
- •Тема 5. Першовихователі української дитини
- •Завдання для самостійної роботи Статті для самостійного опрацювання:
- •Теми для самостійної роботи:
- •Тематика рефератів:
- •Структура залікового кредиту дисципліни
- •Теми практичних занять
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни “Українське дитинознавство”
- •Шкала оцінювання:
- •Література (основна)
- •(Додаткова)
- •Тема 1. Архетип Світового Дерева як основа етнічної, родової та фольклорної пам’яті українців
- •Тема 2. Дитина у світогляді українського народу
- •Питання:
- •Завдання для всіх:
- •Індивідуальні завдання:
- •Рекомендована література:
- •Тема 3. Першовихователі української дитини
- •Питання:
- •Завдання для всіх:
- •Індивідуальні завдання:
- •Рекомендована література:
- •Тема 4. Українська народна іграшка. Дитяча колиска
- •Тема 6. Фактори народного виховання
- •Завдання для всіх:
- •Індивідуальні завдання:
- •Рекомендована література:
- •Тема 7. Українські народні ігри
- •Методичні вказівки та література до питань, винесених на самостійне опрацювання
- •1. Пісні про навколишнє життя як фольклорний жанр. Художні особливості дитячих пісень
- •Література:
- •2. Генеза, тематика, ритуально-міфологічна суть закличок
- •Література:
- •3. Скоромовки як жанр дитячого фольклору
- •Література:
- •4. Міфологічна суть числа. Лічилки як фольклорний жанр
- •Література:
- •6. Дитячі розваги в зимовій обрядовості українців
- •Список творів напам’ять
- •Термінологія
- •Тести для самоконтролю
- •Тести для підсумкового контролю
- •Програма заліку
- •Лекція 1 тема. Вступ. Зміст і завдання курсу «українське дитинознавство»
- •Суть поняття «українське дитинознавство».
- •Основні завдання курсу.
- •Дитячий побут як об’єкт дослідження народознавчої науки. Література:
- •2. Основні завдання курсу:
- •Лекція 2. Світове дерево – основа фольклорної, етнічної, родової пам’яті українців
- •Література:
- •Лекція 3 тема. Дитина у світогляді українського народу
- •Література:
- •Тема 4 першовихователі української дитини
- •Література:
- •Тема 5 фактори народного виховання
- •Література
- •Лекція 6 тема: українська народна іграшка
- •Література:
- •2. Локально-територіальні особливості та ознаки дитячої іграшки Східного Поділля
Тести для самоконтролю
1. Науковці звернули увагу на знання українців про дітей:
а) наприкінці 18 ст.;
б) наприкінці 19 ст.;
в) наприкінці 20 ст.
2. Автором статті “В оборону казки” є:
а) Олена Пчілка;
б) Софія Русова;
в) Леся Українка;
г) Євгенія Сявавко.
3. Хто з дослідників використовував у текстах своїх праць прислів’я на зразок: “Від п’яних батьків ідуть п’яні діти”:
а) Я.А.Коменський;
б) О.Духнович;
в) Х.Ящуржинський;
г) І.Барвінський.
4. У праці “До студії суспільно-економічних поглядів” І.Франка порушуються питання:
а) українських національних звичаїв та обрядів;
б) народної педагогіки;
в) соціально-економічного становища українських сімей кінця 19 – початку 20 століття;
г) економічні відносини між членами громади.
5. У праці І.Франка ”Малий Мирон” зображено:
А) традиційний дитячий побут;
Б) події жовтневої революції 1917 року;
В) сімейні стусунки в умовах глобалізації.
6. Праця М.Костомарова “Сімейний побут у творах південноруської народної пісенної творчості” датується:
а) 1890 р.;
б) 1900 р.;
в) 1889 р.;
г) 1921 р.
7. Хто є автором праці “Дитина в звичаях і віруваннях українського народу”:
а) Зенон Кузеля;
б) Марко Грушевський;
в) М.Костомаров;
г) І.Франко.
8. Назвіть елітарну родину українців кінця 19 – початку 20 ст.:
А) Грушевських;
Б) Мельників;
В) Яременків.
9. Праця Ніни Заглади “Побут селянської дитини” була надрукована:
а) у 1921 р.;
б) у 1929 р.;
в) 1908 р.;
г) 1909 р.
10. Які проблеми порушуються у дослідженні Є.Грицака “Дитина в українських народних повір’ях і народному лічництві”?:
а) родинно-обрядова культура, що стосується дітей віком від народження до 1 року життя;
б) символіка чисел, лічилки;
в) дитячі заняття;
г) символіка дидячого одягу.
11. Науковий інтерес до народної педагогіки у 70-х роках ХХ ст. пов’язаний із:
а) В.Сухомлинським;
б) К.Ушинським;
в) А.Макаренком;
г) Є.Сявавко.
12. М.Стельмахович у праці “Українська родинна педагогіка” порушує питання:
а) основних напрямів традиційного родинного виховання дітей;
б) народної творчості;
в) сучасної сімейної педагогіки українців;
г) наукової педагогіки.
13. Хто з дослідників увів до наукового обігу термін “етнографія дитинства”:
а) Г.Виноградов;
б) З.Кузеля;
в) Є.Грицак;
г) Н.Заглада;
ґ) М. Грушевський.
14. Хто є автором першої в Україні праці про дитячу іграшку:
а) М.Номис;
б) Марко Грушевський;
в) Леся Українка;
г) Х.Ящуржинський;
ґ) О.Малинка.
15. Найперші розвідки з дитячого побуту порушують питання:
а) дитячого фольклору;
б) народної іграшки;
в) дитячого одягу;
г) дитячих ігор;
ґ) дитячої праці.
16. Комісія з дитячого побуту та фольклору на території України свою здійснювала роботу у:
а) 1920-х рр.;
б) 1960-х рр.;
в) 1980-х рр.;
г) 1890-х рр.
17. Яка з колисок була поширена на території історичної Уманщини?:
а) стояча;
б) висяча;
в) плетена;
г) рамкова;
ґ) дощата.
18. Ходити дитину вчили за допомогою:
а) сидячки;
б) стоячки;
в) візочка;
г) бігунця.
19. З яких порід дерева було заборонено робити колиску?:
а) лози;
б) липи;
в) берези;
г) осики;
ґ) дуба;
д) бузини.
20. Найдавніша форма колиски – це:
а) зігнутий обруч, обшитий мішком;
б) плетена з неошкуреної лози овальної форми;
в) стоячі на полозах-качалках.
21. Найдавнішими зображеннями, які можна віднести до прототипів іграшки, є:
а) фігурки ящура-змія;
б) фігурки жінок;
в) фігурки тварин;
г) моделі знарядь праці.
22. Найперші іграшки знайдено:
а) у м. Мізин;
б) у м. Київ;
в) у м. Умань;
г) у м. Чернігів;
ґ) у м. Львів.
23. Пам’ятки народної іграшки на території Східного Поділля відомі з:
а) 5-6 ст.;
б) 10-11 ст.;
в) 18 ст.;
г) 19 ст.
24. Дерев’яна іграшка на Східному Поділлі включає:
а) 8 типологічних груп;
б) 3 типологічні групи;
в) 5 типологічних груп;
г) 10 типологічних груп.
25. Осередком глиняної іграшки на Уманщині є:
а) с. Паланка;
б) с. Громи;
в) с. Кочубіївка;
г) с. Городецьке.
26. Хто з відомих педагогів захоплювався народною іграшкою?:
а) В. Сухомлинський;
б) С. Русова;
в) К. Ушинський;
г) Я. Коменський.
27. Дослідження О. Найдена “Українська народна іграшка” побачило світ у:
а) 1922 р.;
б) 1999 р.;
в) у 1898 р.;
г) у 2003 р.
28. Хто з вчених досліджував дитячий одяг?:
а) С. Русова;
б) К. Ушинський;
в) М. Сумцов;
г) Н. Заглада;
ґ) Г. Довженок.
29. У якій статті йдеться про світоглядні уявлення українців, що стосуються дитячого одягу?:
а) “Щоб було дитя щасливе” Р. Свириди;
б) “Від колиски до візочка” Р. Свириди;
в) “Родина і душа народу” Б. Цимбалістого;
г) “Традиції сімейного виховання” З. Болтарович.
30. Хто з вчених досліджував роль батька і матері в українській родині?:
а) Х. Ящуржинський;
б) Б. Цимбалістий;
в) Г. Довженок;
г) М. Сумцов.
31. Кому з вчених належать слова “Жінка-мати має всю владу в українській родині”:
а) Х. Ящуржинському;
б) Б. Цимбалістому;
в) Г. Довженок;
г) М. Сумцову;
ґ) І. Франку.
32. Найперший дитячий одяг шили:
а) з вибіленого нового полотна;
б) з виношених сорочок батька чи матері;
в) з шовку.
33. Автором дослідження “Православна сім’я” є:
а) Є. Шестун;
б) П. Флоренський;
в) О. Лосєв;
г) М. Стельмахович.
34. Кому належать слова “Немовля, ще нерозуміючи мови, вже володіє мовою емоцій”?:
а) В. Морозову;
б) М. Стельмаховичу;
в) Є. Сявавко;
г) О. Лосєву.
35. Хто з відомих педагогів надав величезного значення релігії у виховному процесі ще за часів комуністичного режиму?:
а) К. Ушинський;
б) В. Макаренко;
в) С. Русова;
г) Я. Чепіга.
36. Які проблеми порушує Г. Ващенко у праці “Виховний ідеал”?:
а) формування ідеалу чоловіка, жінки в українській родині;
б) формування національно свідомої особистості;
в) формування релігійних поглядів особистості.
37. Хто з вчених досліджував трудове виховання у родині?:
а) Р. Чмелик;
б) Є. Грицак;
в) Г. Довженок;
г) Н. Сивачук;
ґ) І. Франко.
38. З якого віку розпочиналося трудове виховання у сім’ї?:
а) 3-4 років;
б) 7-8 років;
в) 10 років;
г) 12-13 років.
39. Які фактори лежать в основі сімейної педагогіки українців?:
а) праця;
б) особистий приклад батьків;
в) релігія;
г) приклад-ідеал;
ґ) гра;
д) іграшки.
40. Які фольклорні жанри не належать до поезії пестування?:
а) колискові;
б) скоромовки;
в) забавлянки;
г) загадки;
ґ) заклички.
41. У статті ”Школа та Різдво” Харитон Невіра критикував:
А) звичаї колядування;
Б) народні казки;
В) освітянських посадовців.
42. Хто з українських композиторів вважав народну пісню могутнім виховним засобом?:
А) М. Леонтович;
Б) М. Колесса;
В) М. Лисенко.
43. Збірник ”Молодощі” у 1875 році, який вміщував ігри-веснянки ”Мак”, ”Шум“ видав:
А) М. Леонтович;
Б) М. Колесса;
В) М. Лисенко.
44. Журнал, який видавала ”Спілка войовничих безбожників” з 1925 року мав назву:
А) ”Невіруючий”;
Б) ”Безбожник”;
В) ”Атеїст”.
45. Хто з дослідників класифікував дитячий фольклор за віковим признаком:
А) О.І. Капіца;
Б) Є. Литвин;
В) В. Анікін.
46. Основним мотивом в українських колискових є:
А) закликання сну до дитини;
Б) виховання громадянських якостей;
В) покарання дитини.
47. У давнину, згідно народного світогляду, сон вважався:
А) невластивим людині фізичним станом, який настає в результаті дії якихось сил, духів;
Б) чарівником;
В) міфічним персонажем.
48. Героями колискових шаржованого змісту є:
А) заїнько;
Б) дід і баба;
В) гулі;
Г) Сон, Дрімота.
49. Забавлянка з пальцями має назву:
А) ”Заїнько”;
Б) ”Сорока”;
В) “Кра, ворона, кра“.
50. Надокучливі казочки розвивають:
А) інтелект;
Б) фізичні якості;
В) пальці рук.
50. Хто з вчених назвав колискові “тим зерном, що пізнише сходить буйним колоссям поетичності в уже дорослої людини”?:
а) Г. Довженок;
б) В. Скуратівський;
в) З. Лановик;
г) М. Лановик.
51. Хто з дослідників вважає колискову пісню поезією пестування:
А) Н. Сивачук;
Б) З. Лановик;
В) М. Лановик.
52. Дитячі пісні про навколішнє життя належать до:
А) позаігрових фольклорних віршованих жанрів;
б) ігрового фольклору;
в) поезії пестування.
4. Міфологічна основа українських колядок пов’язана з :
А) культом місяця;
Б) культом сонця;
В) культом води.
53. Хто з педагогів писав про непересічне значення народної пісні у вихованні дитини?:
а) В. Сухомлинський;
б) К.Ушинський;
в) Я. Чепіга;
г) В. Сірополко.
54. Яка з функцій колискових пісень допомогає встановити контакт між матір’ю та дитиною?:
а) практично-побутова;
б) пізнавальна;
в) емоційна;
г) морально-етична.
55. У чому полягає психотерапевтична функція колискової?:
а) містить повчальний елемент;
б) забезпечує спокій дитині;
в) є першою енциклопедією знань з українознавства;
г) формує естетичні чуття дитини.
56. У якому столітті колискові пісні привернули увагу дослідників?:
а) ХVІІ;
б) ХVІІІ;
в) ХІХ;
г) ХХ.
57. Вертепна драма була відома в Україні:
а) на п. ХVІІ ст.;
б) в к. ХVІІ ст.;
в) на п. ХVІІІ ст.;
г) в к. ХVІІІ ст.;
ґ) на п. ХІХ ст.
58. Основним призначенням вертепу було:
а) славити язичницькі божества;
б) відображати події, пов’язані із легендою про народження Христа;
в) знайомити селян з театральними виставами;
г) популяризувати серед населення українську культуру.
59. Хто з вчених не займався дослідженням вертепної драми:
а) М. Пазяк;
б) М. Грушевський;
в) Е. Ізопольський;
г) М. Маркевич;
ґ) М. Сумцов;
д) З. Кузеля;
е) В. Гнатюк.
60. Батьківщиною лялькового вертепу був:
а) Іран;
б) Турція;
в) Франція;
г) Египет.
61. Який з різновидів вертепної драми є історично давнішим?:
а) ляльковий;
б) вертеп з живим акторами.
62. Коли розпочиналося ходіння з вертепною зіркою?:
а) 13 січня;
б) 6 січня;
в) 30 грудня;
г) 7 листопада.
63. Термін “етнографія дитинства” до наукового обігу ввів:
а) Г. Виноградов;
б) Н. Сивачук;
в) Хр. Ящуржинський;
64. Поняття “дитячий фольклор” з’явилося у:
а) 18 ст.;
б) 19 ст;
в) 20 ст.;
г) 21 ст.
65. Науковий інтерес дитячий побут викликав у:
а) 18 ст.;
б) 19 ст;
в) 20 ст.;
г) 21 ст.
66. Щедрий вечір ще називають:
А) Меланкою;
Б) Василем;
В) Новим роком.
67. Святкування Меланки, на думку П.Курінного, символізувало:
А) весну, що вирвалася з неволі;
Б) місячні фази;
В) сонце.
68. З якими обрядовими діями пов’язане свято Василя:
А) з посіванням;
Б) з випічкою пасок;
В) з виконанням веснянок.
69. Цикл післяпологових звичаїв та обрядів складають:
а) обрізання пуповини;
б) пострижини;
в) “злиття рук“;
г) заборони для вагітної жінки.
70. Домінантним мотивом посівальних пісень є:
А) побажання щедрого врожаю;
Б) прохання винагороди;
В) оспівування краси природи.
71. Ономатопеєю ще називають:
А) звуконаслідування;
Б) кумуляцію;
В) композицію.
72. “Вільним вираженням душевних та фізичних сил людини“ назвав народні ігри:
А) Є. Покровський;
Б) К. Гросс;
В) Г. Довженок.
73. Родовідне дерево з 7-ми поколінь містить:
а) 32 пращури;
б) 64 пращури;
в) 7 предків;
г) 16 предків.
74. Колиска з дитиною на Світовому Дереві знаходиться:
а) у світі Нави;
б) у світі Прави;
в) у світі Яви.
75. Перша класифікація дитячих ігор належить:
А) К. Гроссу;
Б) Г. Довженок;
В) Є. Покровському.
76. Слово ”хоровод” означає:
А) круговий танок;
Б) хоровий спів;
В) гру.
77. Класифікація якого вченого стала основою жанрового поділу казок в українській фольклористиці:
А) Г. Довженок.
Б) В. Проппа;
В) М. Грушевського.
78. Представники якої школи в етнографії вважали казку продовженням міфу:
А) історико-геграфічної;
Б) антропологічної;
В) міфологічної.
79. Православне виховання у родині досліджували:
а) Р. Чмелик;
б) Є. Сявавко;
в) М. Стельмахович;
г) Зенон Кузеля;
80. Працю як фактор виховання української сім’ї розглядали:
а) Р. Чмелик;
б) Є. Сявавко;
в) М. Стельмахович;
г) Зенон Кузеля;
81. Слово як виховний фактор у родині відзначали такі вчені:
а) Р. Чмелик;
б) Є. Сявавко;
в) М. Стельмахович;
г) Зенон Кузеля;
82. Дослідниками виховного ідеала в Україні були:
а) Р. Чмелик;
б) Є. Сявавко;
в) Г. Ващенко;
г) В. Яніїв.
83. Прихильником теорії самозародження казкових сюжетів був:
А) Є. Тайлор;.
Б) Є. Веселовський;
В) О. Афанасьєв.
84. Перша класифікація загадок належить:
А) І. Франку.
Б) М. Грушевському;
В) Дж. Фрезеру.
85. Найдавнішим мотивом вибору імені в українців є:
А) родова традиція;
Б) на честь релігійного свята;
В) підвищена функціональна активність деяких імен в населеному пункті.