2. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності (адміністративне провадження).

Цей порядок визначений нормами адміністративно-процесу­ального права і називається адміністративним провадженням.

Отже, АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ - це вре­гульована нормами адміністративно-процесуального права діяльність уповноважених органів, спрямована на при­тягнення до адміністративної відповідальності осіб, які скоїли адміністративні правопорушення.

Залежно від виду органів, які здійснюють адміністра­тивне провадження, розрізняють три його види:

- адміністративний;

- судовий;

- здійснюваний громадськими органами.

В адміністративному порядку провадження здійсню­ється органами виконавчої влади, тобто:

- адміністративними комісіями при місцевих органах держав­ної виконавчої влади;

- одноособово службовими особами - представниками органів державної виконавчої влади: внутрішніх справ, пожежного нагляду, рибоохорони, митного нагляду (тобто інспекторами, контролерами, начальниками цих органів) тощо.

У судовому порядку провадження у справах з адміністра­тивних правопорушень здійснюється суддями одноособово.

Адміністративне провадження може здійснюватись і гро­мадськими органами, наприклад, комісіями у справах неповнолітніх, товариськими судами, технічними інспекторами галу­зевих профспілок з техніки безпеки тощо.

У якому б порядку не здійснювалось провадження, воно, як правило, проходить такі стадії:

- порушення адміністративного провадження і адміністративне розслідування;

- розгляд справи про адміністративне правопорушення;

- перегляд постанови про накладення адміністративного стягнення;

- виконання постанови про накладення стягнення.

Кожна з цих стадій, в свою чергу, складається із конкретних етапів, які являють собою окремі процесуальні дії.

Так, порушення адміністративного провадження і ад­міністративне розслідування — це початкова стадія провад­ження. Приводом порушення провадження є факт вчинення адміністративного проступку.

Ця стадія включає такі етапи, як:

- порушення справи;

- з'ясування причин і обставин скоєння правопорушення, виз­начення винних, спричиненої шкоди тощо;

- процесуальне оформлення результатів розслідування;

- направлення матеріалів для розгляду справи по суті за підвідомчістю.

Процесуальним документом, у якому юридичне оформ­ляється стадія порушення адміністративного провадження, є протокол або акт про правопорушення.

Протокол (акт) не складається лише у випадках, коли стягнення відбувається на місці вчинення проступку.

До складання протоколу уповноважена особа повинна з'ясувати обставини правопорушення та наявність у діянні осо­би складу адміністративного правопорушення.

Складений протокол повинен містити такі дані, як: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я та по батькові осо­би, яка його склала, відомості про особу порушника, місце, час і суть вчиненого правопорушення, нормативний акт, який перед­бачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища та адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення порушника та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і правопо­рушником. При наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний і цими особами. У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, у ньому про це робиться відповідний запис.

Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати по­яснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складанні протоколу порушникові роз'яснюють його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол (акт) це єдина процесуально-документальна підстава розгляду і вирішення адміністративної справи, тому він надсилається органу (службовій особі), уповноваженому розгля­дати справу про адміністративне правопорушення.

Стадія розгляду справи включає такі етапи, як:

- підготовка справи до розгляду та слухання справи;

- аналіз зібраних матеріалів про обставини справи;

- прийняття постанови по суті справи;

- доведення змісту цієї постанови до відома правопорушника.

Стадія перегляду постанови є факультативною, тобто нео­бов'язковою, і постає лише у випадку оскарження або опротестування прийнятої постанови по суті справи. Вона може закінчитись прийняттям одного з таких рішень - про відміну, про зміну або про залишення в силі прийнятої постанови.

Стадія виконання постанови про накладення адміністра­тивного стягнення є останньою. Вона включає такі етапи, як звернення постанови до виконання та безпосереднє її виконання.

Перелічені стадії та етапи є умовними і в окремих випадках можуть не розрізнятися. Наприклад, при стягненні штрафу на місці вчинення правопорушення всі дії, що передбачені різними стадіями, фактично виконуються одночасно.

Адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як протягом двох місяців з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — двох місяців з дня його виявлення.

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або її за­криття, але при наявності у діях порушника складу адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як протягом місяця з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Якщо особа, яка була піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення його виконання не вчинила но­вого адміністративного правопорушення, то її стягнення погашається, і вона вважається такою, що не була піддана ад­міністративному стягненню.

Адміністративні стягнення можуть накладатися виконавчими комітетами місцевих рад народних депутатів, суддями, держадміністраціями, органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій, органами пожежного нагляду, залізничного транспорту, правовими та технічними інспекторами праці, митними органами, санепідемстанціями. Обов’язково складається протокол про адміністративне правопорушення.