Практичне заняття №7–8 культура усного професійного мовлення План

1. Основні форми усного професійного мовлення:

а) наголос (словесний, логічний, синтагматичний, фразовий);

б) темп мовлення;

в) голос;

г) умови правильного дихання;

ґ) милозвучність (евфонія).

2. Види і жанри усного професійного мовлення:

а) усний монолог;

б) доповідь;

в) виступ, промова, повідомлення;

г) складання плану та тез виступу;

ґ) роль невербальних засобів спілкування (міміка, жести, погляд, поза промовця).

3. Особливості ведення телефонної розмови.

4. Український мовленнєвий етикет:

а) категорії ввічливості (звертання, вітання, вибачення, прохання, подяка, прощання);

б) стандартні форми для вираження компліменту чи згоди.

Література

1. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк, 2004. – С.279-286.

2. Плотницька І.М. Ділова українська мова. – К.: Вид-во „Центр учбової літератури”, 2008. – С.113-124.

3. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Харків: Торсінг, 2001. - С. 319-324

4. Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови. – К.: Вид-во „Академія”, 2007. - С.122-131.

5. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування. – К.: „Каравела”, 2005. – С.211-228.

Аудиторна практична робота

1. Як ви розумієте вислів: "Мова – це найважливіший засіб людського спілкування"?

2. Складіть план до теми (на вибір)

• "Роль мови в процесі відродження української державності".

• "Сім'я – це ключ до щастя".

• "Освіта – скарб, праця – ключ до нього".

• "Стежками рідної землі".

3. За поданими початками висловлювань знайдіть "третє зайве". Свій вибір обґрунтуйте. Що спільного, на вашу думку, в цих уривках?

Культура мовлення – це система вимог, регламентацій щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній).

Умій слухати себе та інших з погляду нормативності. Будь вдячний тому, хто виправляє твої мовленнєві помилки. Свої ж зауваження, поради та рекомендації іншим роби тактовно, делікатно.

Нормативність – це дотримання правил усного і писемного мовлення: правильне наголошування, інтонування, слововживання, будова речень, діалогу, тексту тощо.

4. Обґрунтуйте питання «Ввічливість – основа етикетного спілкування».

Запишіть етикетні формули вітання.

5. Змоделюйте типову ситуацію ділової телефонної розмови:

А) телефонуєте Ви;

Б) телефонують Вам.

6. Продовжить речення. У якій етикетній ситуації ними можна скористатися?

1. Я переконаний, що … 2. Мені здається, що… 3. Як на мене, то… 4. Мушу зауважити, що… 5. Я іншої думки щодо… 6. На завершення вважаю за доцільне ще раз…

7. Прокоментуйте телефонний діалог. Запропонуйте свій варіант розмови.

• Куди я потрапив?

• А куди Ви хотіли потрапити?

• Це відділ постачання?

• Ні, це склад готової продукції.

• А який це номер?

• А Вам, який потрібен?

• 769 – 567.

• Ні, це 837 – 131.

• Треба правильно набирати. (Кидають слухавку).

8. Розкрийте дужки, поставивши іменник у потрібній відмінковій формі; у разі потреби додайте прийменник.

Оплачувати (проїзд, послуги, рахунок), платити (проїзд, послуги, рахунок), повідомити (начальник), інформувати (керівник), дякувати (Ви), вживати (заходи), завдавати (збитки), зазнати (втрати), бачити (власні очі), хворіти (грип), слабувати (очі), перекладати (українська мова), заперечувати (факти), ігнорувати (пропозиція), додержувати (порядок), додержуватися (закон), наголошувати (помилки), читати (англійська мова), повідомити (телефон), їхати (автобус), свідчити (факти), відзначати (успіхи), довести (інформація), опанувати (професія), злочинець оволодів (зброя, чуже майно), завідувач (кафедра), зрадити (товариш), потребувати (допомога), навчати (юридична деонтологія), наслідувати (старші), попереджувати (небезпека), запобігати (хвороба), пробачити (колега), властивий (люди), характерний (особи), багатий (залізна руда), постачати (сировина).