§6. В чому цінність гуманітарного мислення.

Серед книжок власної бібліотеки чільне місце належить книжці видавництва „Наука” – А.Ейнштейн. Физика и реальность // Сборник статей. Цю книгу я купила у 1965 році. З її сторінок вперше дізналась про те, яке велике значення надавав А.Ейнштейн інтуїції. Характеризуючи роботи Нільса Бора [(1885-1962 рр.) датський фізик; створив першу квантову теорію атома; розробляв теорію атомного ядра; отримав у 1922 р. Нобелівську премію], Ейнштейн писав: „людина з геніальною інтуїцією і витонченими відчуттями”. А про його роботи казав: „Це найвища музичність думки”. А під кінець життя в роздумах про творчу, пошукову діяльність людини великий Ейнштейн писав: „справжньою цінністю, власне кажучи, є тільки інтуїція”.

У відомого фізика-теоретика Є.Л.Фейнберга (наукові праці з проблем: розповсюдження радіохвиль, акустика, фізика атомного ядра, космічні промені тощо) є надзвичайно цікава робота − „Кибернетика. Логика. Искусство”, якою я користуюсь понад 25 років. В ній він розглядає проблему співвідношення Логічного і Позалогічного (чуттєвого) в процесі пізнання і практичної діяльності. Ця проблема, що постає в філософії давніх часів тільки як розумова абстракція, пройшовши довгий тернистий шлях в надрах науково-технічного поступу, переживши випробування сучасною математичною логікою, в наш час набуває актуальності і значення, як проблема сполучення формально-логічного способу мислення з позалогічним, оціночним, інтуїтивним судженням. Автор доводить, що потреба саме в таких судженнях, що лежать за межами логіки, існує в будь-якій науці, але її, констатує автор, або не хочуть помічати, або ігнорують, оцінюючи як другорядну. Аналізуючи мистецтво не як зібрання конкретних творів, а як своєрідний спосіб (метод) пізнання світу, автор (фізик-теоретик) робить спробу дати вичерпні обґрунтування необхідності мистецтва, яке є надзвичайно важливою умовою людського існування. Цінність гуманітарного мистецького погляду на світ в тому, що передбачає різнобічне, багатоаспектне, а інколи і парадоксальне мислення, що надає нових імпульсів для роздумів, ідей в процесі розв’язання будь-яких задач і проблем. Англійське прислів’я застерігає: „Where all think a like, no one thinks very much” (Там, де всі думають однаково, ніхто особливо не думає).

Сьогодні в світовому науковому просторі стає тенденцією пошук динамічної рівноваги між різними системами мислення. З цього приводу Вернер Гейзенберг писав: „По-видимому, истинно то универсальное утверждение, что на протяжении всей истории человеческой мысли наиболее плодотворные открытия происходят на пересечении двух различных систем мышления. Последние могут принадлежать к совершенно различным эпохам, религиозным и культурным традициям и областям знания; поэтому, если они действительно пересекаются и становится возможным их подлинное взаимодействие, то от этой встречи можно ожидать новых интересных событий” [В.Гейзенберг (Хайзенберг) (Heisenberg) (1901-1976 рр.) німецький фізик-теоретик один із створювачів квантової механіки; запропонував матричний варіант квантової механіки (1925 р.); сформулював принцип невизначеності (1927р.); Нобелівська премія 1932 р.)].