Курс „Українська та зарубіжна культура” (частина іі – Російська культура) (Кафедра культурології)

Кадочнікова Любов Олександрівна, старший викладач кафедри культурології.

Вивчає художньо-естетичні потреби студентської молоді та їх вплив на формування професійної майстерності. Розробила в співавторстві з викладачами ВДПУ Чернишовою Г.С. та Кадочніковим О.П. проект програми спецкурсу “Основи християнської культури”. Підготувала два авторських лекційних курси: “Українська та зарубіжна культура” – частина 2 Російська культура; частина 3 − “Західноєвропейське мистецтво”.

Брала участь в роботі, пов’язаній зі встановленням на будівлі Вінницької Обласної наукової бібліотеки ім.К.А.Тімірязєва пам’ятного барельєфа слов’янським просвітителям Кирилу та Мефодію (дар відомого російського скульптора В. Кликова).

Другий розділ курсу “Українська та зарубіжна культура” (для студентів другого курсу), присвячений російській культурі і її зв’язкам з українською і західноєвропейською культурами. Вивчення курсу не передбачає великих витрат часу (обсяг навчальних годин – 21 аудиторних і 6 – на самостійну роботу). Курс розрахований не тільки на розширення меж «загальної культури» і ерудиції, а на створення можливостей для пошуку відповіді на найважливіші глибинні, особистісні і «вічні» питання. А вирішуючи поставлені курсом завдання, можна відчути, як відбувається шліфування не лише культурологічних, але і професійних навичок. Наприклад, у розвінчанні «міфів» важливо зрозуміти, що міф – двоїсте явище. Потрібно вирішити для себе, яким є зміст даного міфу – працює він на підкорення чи на звільнення.

Чому першою ( із зарубіжних культур) пропонується для вивчення саме російська?

По-перше, ми пам’ятаємо про загальну колиску російської, білоруської й української культур – культуру Давньої Русі, де особливо відчувалася спорідненість менталітету народів, єдність у вірі, духовності.

По-друге, у відношенні до невідомої російської культури створені численні міфи, засновані саме на незнанні фактів (соціологічне опитування у ВНТУ показало, що курс російської культури дає студентам 80% нової інформації). Переплутані поняття національної культури і державної політики.

Усі періоди історії російської культури в тій чи іншій мірі представлені в курсі. Курс російської культури може певною мірою претендувати на роль сучасного «навігатора» по історії російської культури. (Тому студенти можуть вибрати для практичних занять з великого запропонованого матеріалу, те, що особливо важливе і цікаве).

По-третє, саме унікальна особливість світосприйняття поєднує українську і російську культури з давнини, з’єднує в єдиний тип цивілізації (за дослідженням історика А. Тойнбі, який усі національні культури західних країн поєднує також в один тип цивілізації - західний).

Якщо національну культуру розглядати, як замкнуту в собі самодостатність, це призведе до гальмування її подальшого розвитку, який неможливий без діалогу з іншими культурами. В основі іншого запропонованого варіанту для української культури – ідея переваги західної моделі з її раціоналізмом, який використовується як міра розуміння й оцінки інших культур (у першу чергу російської, як не відповідної «стандарту»). Але західний варіант не відповідає особливостям самобутнього українського менталітету. Дуже важливо не забувати про загальне прагнення, що віддзеркалюється в світобаченні і росіян і українців, „вирощувати волю, думку, форму й організацію із серця, зі споглядання, з волі і совісті” (І.Ільїн).

«Російська культура була і буде в нашій країні, як і досягнення світової культури, тим шляхетним феноменом, що збагачує інтелект народів і націй» (український поет і політичний діяч І.Драч, червень 2001 р.).

По-четверте, дуже важливо зрозуміти, що російська культура була так само пригноблена, як і українська, і як інші національні культури в штучному радянському інтернаціональному співтоваристві. У курсі проводяться спростування великої кількості фальсифікацій щодо російської культури, які існували в радянський час і існують дотепер у заангажованій історіографії.

По-п’яте, російська й українська культури дуже тісно переплетені.

Питання, що вирішувалися в історії російської культури, актуальні і для української. Першорядна увага приділяється українській тематиці у творчості російських письменників, художників, композиторів, а також проблемі взаємовпливу російської й української культур. Багато російських письменників мають „українські корені”. Пропонується обговорення сьогоднішнього стану російської та української літератури, живопису. Особливий інтерес викликає розгляд теми «Російська культура і Вінниччина».

Докладно з програмою курсу та змістом лекцій можна ознайомитися, взявши в руки методичний посібник для вивчення цього курсу, створений на кафедрі культурології ВНТУ. А тут ми представимо основні теми і назвемо деякі питання.