Курс “Етика та культура” (Кафедра культурології)

Прищак Микола Дем’янович, старший викладач кафедри культурології.

Розробив авторську програму по курсу “Етика та культура”, головними ідеями якої є проблеми особистості, свободи, критичного аналізу та переосмислення різних сторін та аспектів життя людини, пошуку смислових основ та цінностей людського буття. Ефективно працює розроблена Прищаком М.Д. система організації роботи кураторів. Позитивний результат дає впроваджена система організації співпраці між дирекцією студмістечка та заступниками деканів з виховної роботи. Активно сприяє процесам розвитку студентського самоврядування в гуртожитках ВНТУ.

Важливим чинником розвитку духовності студента, його соціальної та професійної компетентності є викладання на третьому курсі навчальної дисципліни “Етика та культура”. Головним її завданням є формування морального світогляду, пошук та відкриття смислових основ людського буття, базових цінностей людської екзистенції, виховання особистості.

Безперечно, ефективність засвоєння матеріалу дисципліни “Етика та культура” вимагає від студентів відповідного рівня життєвого досвіду та знань, відповідної культурологічної, психологічної та філософської основи. Така підготовка ведеться на першому, другому та третьому курсах. Вона необхідна хоча б тому, що не завжди студенти можуть усвідомити глибину філософського висновку античних мислителів: „Зло існувало і існує завжди, а добро треба творити постійно, і кожен день спочатку (заново)!”

Узагальнення, систематизація набутих знань у школі та на першому і другому курсах університету, становлення філософського світогляду, розвиток системного, логічного, критичного мислення відбувається в процесі засвоєння дисциплін “Філософія”, “Релігієзнавство”, “Логіка” (2 курс), а також „Психологія” (2 курс). Та все ж, головною залишається проблема трансформації знання в норми і правила реальної поведінки особистості.

З одного боку, всі начебто все розуміють: без моралі життя спотворюється, без моралі людина може перетворитися на тварину, але вимоги моралі, інколи, сприймаються з роздратуванням. На жаль, типовою є позиція: „Закони моралі, етики це для інших. А у мене, вибачте, власні принципи і закони”. То варто замислитись: З чого починається мораль? З вимог до себе, чи з вимог до інших? Що лежить в основі моралі? Знання про те як треба робити, чи потреба керуватися цими законами?

Згадаємо І.Канта який писав, що знання має цінність тільки тоді, коли “допомагає людині стати людянішою, знайти для себе моральнісну основу, реалізувати ідею добра”. Адже кому потрібні знання, які “приносять людині зло” – призводять до екологічних проблем, загрожують здоров`ю та життю людини?

Завданням дисципліни є пошук відповіді на питання: „Що таке моральна свідомість? – Чим вимірюється моральна гідність людського вчинку? Що таке благо і добро? Які основні концепції добра? Чому існує зло? Взаємовідношення добра і зла. Чому завжди актуальна проблема смислу людського життя? Що таке сумління?” Питань багато. Кожна епоха давала свої варіанти відповідей.

Історія людства є в певній мірі процес теоретичного пошуку та практичного досвіду відповіді на ці глибинні питання про сутність добра, смисл людського буття та його моральні основи. Людство набуло певний досвід оформивши його в систему знань. Основою цієї системи є етика.

Тому вивчення історико-етичного блоку дисципліни дає можливість ознайомитися з філософсько-етичними концепціями, генезою поглядів на добро і зло, мораль, моральні цінності тощо, критично проаналізувати їх, порівняти і на основі цього намагатися сформувати власне розуміння тих чи інших проблем, ставлення до них та способи їх вирішення. Саме критичний підхід (критичність) є, на нашу думку, важливим чинником формування особистості та її духовності.

Критичність є також основою розвитку внутрішньої духовної свободи особистості, яка на нашу думку є визначальною умовою розвитку, актуалізації духовності, особливо її моральнісної складової. Тому поняття свободи, генеза його сутності та змісту у історичному контексті, розуміння свободи як основи розвитку демократії, громадянського суспільства, духовного розвитку особистості, розуміння свободи як основи творчого зростання особистості інженера, керівника – проблеми які є базовими при вивченні дисципліни.

Вивчення курсу “Етика та культура” допомагає знайти відповідь на ті проблеми, до яких не може бути байдужою жодна свідома людина. Практично всі теми програми курсу є тією теоретичною основою, яка в подальшому може дати людині відповідь на питання, “для чого я живу?”, “в чому смисл мого життя?”, „що таке щастя?”, „чи можна бути щасливим впродовж усього життя?”. В чому цінність таких моральних вимірів спілкування, як співчуття, милосердя, толерантність, повага, любов?

Важливими для розвитку духовності особистості, її соціальної та професійної компетентності є також інші проблеми, які розглядаються в курсі: моральні аспекти проблем екології, мораль і політика, патріотизм та ін.

Вивчення дисципліни “Етика та культура” є важливою і невід`ємною складовою розробленої у ВНТУ системи підготовки фахівців, яким притаманні: духовність, соціальна та професійна компетентність. Знання, отримані студентами під час вивчення курсу, є важливим чинником набуття соціальної компетентності, теоретичні основи якої закладаються також при вивченні на четвертому курсі дисциплін “Політологія” та “Соціологія” та професійної компетентності, при вивченні фахових інженерних дисциплін.