- •Тема 1 вступ до сучасного менеджменту
- •1. Поняття “менеджмент”, його зміст і загальна термінологія
- •2. Рівні та сфери менеджменту
- •3. Сучасні підходи до менеджменту як науки
- •4. Ролі навички та обов’язки менеджера
- •1) Міжособові ролі:
- •2) Інформаційні ролі:
- •3) Ролі, пов'язані з прийняттям рішень:
- •Тема 2 еволюція теорії та практики менеджменту
- •1. Вступ до історичного підходу та розвиток передумов сучасного менеджменту
- •2. Школа наукового управління (шну) (1885-1920)
- •3. Класична, або адміністративна школа в управлінні (аш) (1920 -1950)
- •14 Принципів управління Анрі Файоля:
- •4. Школа людських стосунків (1930-1950). Школа поведінських наук (1950 - по сьогодні)
- •5. Кількісна школа (1950 - по сьогодні)
- •6. Порівняльна характеристика американської та японської моделей менеджменту
- •Тема 3 підприємство як об’єкт менеджменту
- •1. Фірма як організаційно-господарська одиниця
- •2. Мікросередовище менеджменту організації
- •3. Макросередовище менеджменту організації
- •3. Характеристика окремих чинників макросередовища організації
- •Тема 4 комунікації в менеджменті
- •1. Суть та значення комунікацій та інформації в менеджменті
- •2. Комунікаційний процес та його характеристика
- •3. Характеристика бар’єрів комунікацій
- •4. Шляхи підвищення ефективності комунікацій
- •5. Застосування сучасних інформаційних технологій в менеджменті
- •Тема 5 управлінські рішення
- •1. Суть та харктерні особливості управлінських рішень, програмовані та непрограмовані рішення
- •2. Класифікація управлінських рішень
- •3. Різновиди та способи ухвалення управлінських рішень
- •4. Розробка та ухвалення управлінських рішень в ситуаціях визначеності, ризику та невизначеності
- •Тема 6 функція планування
- •1. Суть та поняття функції планування та стратегічного планування
- •2. Вибір стратегії на основі аналізу матриці бостонської консультативної групи (бкг)
- •3. Методи вибору стратегії в умовах нестабільної економіки
- •1. Вибір стратегії на основі вивчення елементів стратегії
- •2. Крива досвіду
- •3. Лоцман
- •4. Модель МакКінсі "7с"
- •5. Аналіз стратегії за Мінцбергом
- •4. Варіанти вибору стратегій в залежності від характеру галузі і макросередовища організації
- •5. Варіанти вибору стратегій в залежності від характеру виробництва і реалізації конкурентних переваг
- •Тема 7 функція організації
- •1. Суть та поняття функції організації
- •2. Характеристика понять "делегування", "повноваження", "відповідальність" та "влада"
- •3. Типи бюрократичних організаційних структур, їх переваги та недоліки
- •4. Типи адаптивних організаційних структур, їх переваги та недоліки
- •Тема 8 функція мотивації
- •1. Суть та поняття функції мотивації
- •2. Змістовні теорії мотивації
- •2.1. Ієрархія потреб маслоу
- •2.2. Теорія жвз алдерфера
- •2.3. Теорія трьох потреб макклелланда
- •2.4. Двофакторна теорія герцберга
- •3. Процесуальні теорії мотивації
- •3.1. Теорія очікування врума
- •3.2. Теорія справедливості адамса
- •3.3. Об’єднана модель мотивації портера-лоулера
- •Тема 9 функція контролю
- •1. Суть та поняття та необхідність функції контролю
- •2. Класифікація видів контролю
- •3. Процес контролю
- •4. Зв’язок функції контролю з контролінгом та аудитом
- •Тема 10 управління групами
- •1. Поняття, причини виникнення та класифікація груп
- •2. Управління формальними групами
- •3. Особливості управління неформальними групами
- •4. Розвиток груп
- •Тема 11 керівництво та лідерство
- •1. Природа та визначення керівництва і лідерства. Форми впливу та влади
- •2. Класичні підходи до керівництва та лідерства
- •2.1. Теорія особистих рис
- •2.2. Теорія "X" та "y" макгрегора
- •2.3. Типологія керівництва
- •2.4. Лайкертові системи керівництва
- •2.5. "Решітка менеджменту" блейка і мутон
- •3. Ситуаційні підходи до керівництва та лідерства
- •3.1. Модель фідлера
- •3.2. Теорія херсі і бланшара
- •3.3. Підхід мітчела і хауса
- •3.4. Модель врума-йєттона
- •Орієнтовний перелік питань, що виносяться на екзамен
- •Список рекомендованої літератури
5. Аналіз стратегії за Мінцбергом
Мінцберг стверджував, що вибір стратегії можливий лише із трьох типів: планова модель, модель підприємницького типу та модель навчання на досвіді.
Таблиця 6.1
Аналіз стратегії за Мінцбергом
Планова модель |
Модель підприємницького типу |
Модель навчання на досвіді |
Визначення стратегії -обдуманий, усвідомлений, контрольований процес |
Стратегія визначається інтуїтивно, в залежності від задуму підприємця |
Процес визначення стратегії розвивається та повторюється |
Стратегія розглядається як процес планування, результат якого стандартизовано |
Суб'єктивний характер. Приймається на основі вивчення динаміки, тенденцій та логіки |
Стратегія формується під дією зовнішніх неконтрольованих чинників |
Модель розробляється та підтримується штатом плановиків, а виконавець є архітектором її розробки |
Модель стратегії - це щит, під яким ухвалюються управлінські рішення та виконуються дії |
Стратегія видозмінюється, по мірі розвитку вона уточнюється і конкретизується |
Модель вимагає, щоб після її вибору настала стадія реалізації |
Для успішної реалізації моделі підприємець постійно зважає на чинники, що вимагають коригування стратегії |
Стратегія виростає з динаміки організації (її похідна) і є справою багатьох |
Процес планування дає можливість розробляти досконалі стратегії |
- |
Процес носить спонтанний характер або може керуватись |
Вибір моделі стратегії визначається самим підприємством.
Зрозуміло, що для малих підприємств достатньо моделі підприємницького типу; коли така модель ніде не фіксується і контролюється самим підприємцем.
Середні підприємства повинні зробити вибір на основі альтернативи з запропонованих моделей трьох типів.
Крупні підприємства, як правило, обирають планову модель, яка має переваги над іншими. Вона фіксує вибір стратегії; і за допомогою штатних працівників реалізується на практиці.
4. Варіанти вибору стратегій в залежності від характеру галузі і макросередовища організації
Згідно ознаки класифікації "характером галузі та макросередовища" існує чотири основних види альтернатив стратегічного вибору, які є у розпорядженні підприємства:
-
обмежене зростання;
-
зростання;
-
скорочення;
-
поєднання.
1. Обмежене зростання. Підприємство, що дотримується даної стратегії, встановлює цілі від досягнутого, скориговані залежно від ситуації, що склалася (як правило, розширене відтворення в невеликих розмірах - 3-10%). Така стратегія притаманна підприємствам, що діють у визначених, зрілих, добре розроблених галузях з незмінними, сталими технологіями. При цьому підприємство в цілому задоволене своїм становищем, ринковою часткою, попитом на продукцію та ін. Ця стратегія найбільш зручна та доступна у використанні, майже гарантує від зайвого підприємницького ризику і не потребує додаткових інвестицій.
2. Зростання. Характерне значне (як правило 15-100%, а іноді і вище) щорічне зростання рівня коротко- та довгострокових цілей (планових завдань) над рівнями показників минулого (звітного) року. Застосовується в молодих, нещодавно створених, динамічних галузях, що відзначаються значним потенціалом зростання та швидкими змінами у технології, з постійними технологічними нововведеннями. Дану стратегію використовують також для здійснення диверсифікації — розширення номенклатури продукції для того, щоб залишити ринки, які перебувають у стагнації.
В нестабільних галузях відсутність зростання означає банкрутство, а у стабільних галузях - атрофію ринку та відсутність прибутку. Зростання буває внутрішнім та зовнішнім. Внутрішнє здійснюється шляхом розширення асортименту товарів, а зовнішнє - через злиття, об'єднання, поглинання одних фірм іншими, створення супутніх підгалузей, розширення видів діяльності та ін.
3. Скорочення. Альтернатива "останнього засобу", що обирається керівниками в критичних ситуаціях, коли бізнес терпить занепад або є деструктивним. Цілі нижчі від минулорічних досягнень. Стратегія скорочення може реалізовуватися у трьох варіантах:
а) ліквідація — найбільш радикальний та дієвий спосіб, що передбачає розпродаж усіх матеріальних активів фірми за ліквідними цінами. Мета - отримати кошти для погашення боргів, розрахунку з кредиторами тощо;
б) "відкидання зайвого" — відокремлення деяких структурних підрозділів чи видів діяльності, часткове скорочення лінії виробництва, структурні зміни. Серед існуючих сфер та видів діяльності вишукуються ті, що мають майбутній потенціал для зростання і ще можуть бути прибутковими;
в) переорієнтація та модернізація - намагання уникнути застійних явищ, загострення конкурентної боротьби та інших негараздів шляхом суттєвого оновлення асортименту та номенклатури продукції, робіт чи послуг, спроб досягти успіху у суміжній галузі.
4. Поєднання (сполучення). Намагання використати будь-який різновид комбінації вищезгаданих стратегій. Характерне для крупних фірм, що активно діють одночасно у кількох галузях.