- •Тема 1 вступ до сучасного менеджменту
- •1. Поняття “менеджмент”, його зміст і загальна термінологія
- •2. Рівні та сфери менеджменту
- •3. Сучасні підходи до менеджменту як науки
- •4. Ролі навички та обов’язки менеджера
- •1) Міжособові ролі:
- •2) Інформаційні ролі:
- •3) Ролі, пов'язані з прийняттям рішень:
- •Тема 2 еволюція теорії та практики менеджменту
- •1. Вступ до історичного підходу та розвиток передумов сучасного менеджменту
- •2. Школа наукового управління (шну) (1885-1920)
- •3. Класична, або адміністративна школа в управлінні (аш) (1920 -1950)
- •14 Принципів управління Анрі Файоля:
- •4. Школа людських стосунків (1930-1950). Школа поведінських наук (1950 - по сьогодні)
- •5. Кількісна школа (1950 - по сьогодні)
- •6. Порівняльна характеристика американської та японської моделей менеджменту
- •Тема 3 підприємство як об’єкт менеджменту
- •1. Фірма як організаційно-господарська одиниця
- •2. Мікросередовище менеджменту організації
- •3. Макросередовище менеджменту організації
- •3. Характеристика окремих чинників макросередовища організації
- •Тема 4 комунікації в менеджменті
- •1. Суть та значення комунікацій та інформації в менеджменті
- •2. Комунікаційний процес та його характеристика
- •3. Характеристика бар’єрів комунікацій
- •4. Шляхи підвищення ефективності комунікацій
- •5. Застосування сучасних інформаційних технологій в менеджменті
- •Тема 5 управлінські рішення
- •1. Суть та харктерні особливості управлінських рішень, програмовані та непрограмовані рішення
- •2. Класифікація управлінських рішень
- •3. Різновиди та способи ухвалення управлінських рішень
- •4. Розробка та ухвалення управлінських рішень в ситуаціях визначеності, ризику та невизначеності
- •Тема 6 функція планування
- •1. Суть та поняття функції планування та стратегічного планування
- •2. Вибір стратегії на основі аналізу матриці бостонської консультативної групи (бкг)
- •3. Методи вибору стратегії в умовах нестабільної економіки
- •1. Вибір стратегії на основі вивчення елементів стратегії
- •2. Крива досвіду
- •3. Лоцман
- •4. Модель МакКінсі "7с"
- •5. Аналіз стратегії за Мінцбергом
- •4. Варіанти вибору стратегій в залежності від характеру галузі і макросередовища організації
- •5. Варіанти вибору стратегій в залежності від характеру виробництва і реалізації конкурентних переваг
- •Тема 7 функція організації
- •1. Суть та поняття функції організації
- •2. Характеристика понять "делегування", "повноваження", "відповідальність" та "влада"
- •3. Типи бюрократичних організаційних структур, їх переваги та недоліки
- •4. Типи адаптивних організаційних структур, їх переваги та недоліки
- •Тема 8 функція мотивації
- •1. Суть та поняття функції мотивації
- •2. Змістовні теорії мотивації
- •2.1. Ієрархія потреб маслоу
- •2.2. Теорія жвз алдерфера
- •2.3. Теорія трьох потреб макклелланда
- •2.4. Двофакторна теорія герцберга
- •3. Процесуальні теорії мотивації
- •3.1. Теорія очікування врума
- •3.2. Теорія справедливості адамса
- •3.3. Об’єднана модель мотивації портера-лоулера
- •Тема 9 функція контролю
- •1. Суть та поняття та необхідність функції контролю
- •2. Класифікація видів контролю
- •3. Процес контролю
- •4. Зв’язок функції контролю з контролінгом та аудитом
- •Тема 10 управління групами
- •1. Поняття, причини виникнення та класифікація груп
- •2. Управління формальними групами
- •3. Особливості управління неформальними групами
- •4. Розвиток груп
- •Тема 11 керівництво та лідерство
- •1. Природа та визначення керівництва і лідерства. Форми впливу та влади
- •2. Класичні підходи до керівництва та лідерства
- •2.1. Теорія особистих рис
- •2.2. Теорія "X" та "y" макгрегора
- •2.3. Типологія керівництва
- •2.4. Лайкертові системи керівництва
- •2.5. "Решітка менеджменту" блейка і мутон
- •3. Ситуаційні підходи до керівництва та лідерства
- •3.1. Модель фідлера
- •3.2. Теорія херсі і бланшара
- •3.3. Підхід мітчела і хауса
- •3.4. Модель врума-йєттона
- •Орієнтовний перелік питань, що виносяться на екзамен
- •Список рекомендованої літератури
3. Різновиди та способи ухвалення управлінських рішень
Яке ж рішення ефективніше в конкретній ситуації — групове чи індивідуальне? Кожне з них має певні переваги та недоліки, тому однозначної думки немає.
Прийнято вважати, що групове ухвалення рішень виправдовує себе у ситуаціях, які виникають при розв'язанні складних, істотних проблем, так званих ситуаціях з багатьма невідомими. При вирішенні простих, несуттєвих, шаблонних проблем процедурного характеру застосовують, як правило, індивідуальні рішення.
Переваги й вади групового ухвалення рішень, по відношенню до індивідуального, можна підсумувати у вигляді зведеної таблиці:
Таблиця 5.2
Переваги та вади групового ухвалення рішень
При використанні групового ухвалення рішень слід зважати на кількісний склад групи, її структуру, статус окремих її учасників, владні стосунки між ними та фізичне середовище, у якому працює група.
Чим різноманітніша за складом група, тим більше ідей та пропозицій буде розглянуто, але менше шансів дійти згоди. Індивідуальності та конфлікти, владне чи авторитетне втручання, примусове обмеження полеміки та робоче середовище активно впливають на ситуацію і на процес ухвалення рішення.
Методики групового ухвалення рішень
Існує три відомих методи групового ухвалення рішень, що обмежують проблеми групового мислення:
1) колективне обговорення проблем за умов вільного висування проектів рішення;
Цей метод передбачає послабити структурованість групи. Обговорення починається з стислого пояснення ситуації, ознайомлення учасників з проблемою. Після цього кожен член групи (що виявив бажання виступити) по черзі і без зауважень з боку решти викладає власну думку. Кожна ідея реєструється, а критика чи дискусія не виникає до того часу, поки не будуть вислухані всі варіанти вирішення проблеми чи погляди. Основна умова — висувати ідеї може будь-хто з учасників.
2) номінальний груповий спосіб;
Цей метод засновано на таких принципах:
а) з’ясовується суть проблеми і кожен член групи у письмовій формі висловлює свої ідеї з цього приводу;
б) кожен з учасників обговорення пропонує лише одну ідею і дискусія не розпочинається до тих пір, поки всі присутні не сформулюють власну думку стосовно даного питання;
в) групове обговорення покликане підсумувати, увиразнити та оцінити висунуті ідеї;
г) кожен член групи знайомиться з усіма висунутими ідеями і на основі більшості голосів ухвалюється остаточне рішення у вигляді ідеї, що визнана найдосконалішою.
Номінальний груповий спосіб зводить до мінімуму проблеми міжособового спілкування, залежності, що зумовлена службовим становищем, розподілом повноважень, стосунками в колективі. Такий метод сприяє швидкому досягненню згоди без зайвих зволікань, які зумовлені обговоренням.
3) Метод “дельфі” (дельфійський спосіб);
Цей метод застосовується у випадку, коли члени групи фізично не можуть бути присутніми в одному місці. Він значно триваліший за попередні і складається з таких стадій:
а) кожен з учасників пропонує можливе вирішення проблеми анонімно, незалежно від інших, у формі відповіді на поставлені запитання;
б) результати опитування зводяться у таблицю, зміст якої доводиться до опитуваних;
в) учасники обговорення висловлюють згоду з вбраним рішенням, а у випадку розмаїття думок пропонують нові ідеї чи шукають шляхи до компромісу;
г) ці стадії повторюються до того часу, поки анонімна група не прийде до загального рішення.
Дельфійський метод надто громіздкий та повільний для використання у більшості ситуацій.
Бурхливий розвиток обчислювальної та комп’ютерної техніки, інформаційних технологій та створення штучного інтелекту дозволяє використовувати у теорії прийняття управлінських рішень основні принципи і досягнення економіко-математичного моделювання. Модель — це оптимізоване, спрощене та раціональне відображення у вигляді схеми, формули чи дослідного взірця основних параметрів та характеристик об’єкта, що виступає у якості предмета дослідження.