2. Способи створення маркосів.

Є два способи створення макросу:

1.Автоматично записувати послідовність своїх дій за допомогою макрорекордера. Макрорекордер - це вбудований в Excel інструмент, який може відстежувати виконання вами завдання і після цього автоматично повторювати ті ж кроки.

2.Вручну ввести інструкції з використанням мови програмування Visual Basic for Application (VBA).

Запис макросів.

Зовсім необов'язково вводити інструкції макросу символ за символом. Excel може створити макрос, записуючи команди меню, натиснення клавіш і інші дії, необхідні для виконання деякого завдання. Після запису послідовності дій ви можете запускати макрос всякий раз, коли потрібно виконати це завдання знову.

Повний процес запису макросу складається з 4-х основних кроків:

1. Завдання стартових умов для макросу. Це означає задавання тих умов вашого робочого середовища, які повинні бути дотримані під час виконання записаного макросу.

2. Активізувати запис макросу і привласнити йому ім'я.

3. Виконати дії, які потрібно записати.

4. Зупинити запис макросу.

При задаванні імені макросу необхідно дотримуватись таких правил:

1. Ім'я повинне починатися з літери, хоча може включати і цифри. Для розділення слів можна використовувати знак підкреслення _, а не пробіл .

2. Не всі символи можна використовувати, тому краще використовувати тільки ті, що вказані в п.1.

3. Не можна використовувати ключові слова VBA, що мають спеціальне значення.

4. У Excel ім'я макросу може містити до 64 символів, в Word до 80 символів.

3. Вікно редактору vba.

Запуск редактора VBA:

а) Сервіс  Макрос  Редактор Visual Basic;

б) комбінація клавіш Alt+F11

Вікно редактора VB виводить три вікна, кожне з яких відображає важливу інформацію про ваш проект. Вікна можна переміщати в будь-яке місце екрану так само, яким би ви їх переміщали на робочому столі WINDOWS. Можна змінювати розмір будь-якого дочірнього вікна.

Опис вікон редактора VB і їх призначення.

Вікно проекту містить дерево–діаграму відкритих в даний момент файлів (документи, робочі книги) і об'єктів, що містяться в цих файлах. (модулі, посилання , форми і т.д.). Це вікно можна використовувати для переходу до різних модулів за допомогою кнопок Панелі інструментів цього вікна.

Вікно властивостей містить всі властивості об'єкту поточного вибору. В деяких випадках властивості об'єкту можуть складатися лише з його імені.

Вікно програми – в ньому можна переглядати, редагувати або створювати початковий код VBA. У режимі представлення повного модуля відображається весь вихідний код макросу..

Структура макросу.

Макрос починається з ключовогослова Sub, за яким слідує ім'я макросу. Рядок, що містить ключове слово Sub і ім'я макросу, називають рядком оголошення макросу. За ім'ям завжди слідують порожні круглі дужки. У макрос можна включати коментарі, які не містять інструкцій. Рядок коментарю починається з апострофа. Відразу за оголошенням макросу слідує тіло макросу, яке може включати або не включати рядки коментарів. Кожен рядок макросу складається з одного або більш операторів VBA. Оператор - це послідовність ключових слів і інших символів, які разом складають одну повну інструкцію для VBA. Макрос в VBA полягає з одного або декількох операторів. За тілом макросу слідує рядок, що містить ключові слова End Sub, які повідомляють VBA, що досягнутий кінець макросу.

На кольоровому єкрані монітора різні частини тексту макросу відображуються різними кольорами:

• коментарі відображаються зеленим кольором ;

• ключові слова – синім;

• решта тексту – чорним кольором для вказівки на те, що він містить дані і дані програмних операторів.

• якщо в рядку є синтаксичні помилки, то він виділиться червоним кольором.

Запишемо приклад простого макросу, якому дамо ім'я Приклад|, що містить команду подачі звукового сигналу при його виконанні.

Sub Приклад ( ) рядок оголошення макросу

Мій перший макрос коментар

Веер інструкція (оператор) тіло макросу

End Sub кінець процедури

4. Типи даних

Тип даних - термін, що відноситься до певних видів даних, які VBA зберігає і якими може маніпулювати.

Числа

VBA має декілька різних чисельних типів даних таких як: Byte, Integer, Long, Currency.

Чисельні типи даних використовуються для зберігання і маніпулювання чисел в різних форматах, залежно від конкретного типа. Чисельний тип, що заповнює велику частку пам'яті (що має найбільший діапазон можливих значень), займає не більше восьми байтів пам'яті для зберігання чисел, які можуть мати до 300 цифр.

Цілий тип даних:

Byte - для зберігання чисел від 0 до 255

Integer - діапазон чисел від -32768 до 32768

Long - довге ціле -214783648 до 214783648

Найчастіше їх використовують для операцій підрахунку, внаслідок їх компактного розміру і великої швидкості виконання арифметичних операцій.

Тип даних Currency - це число із фіксованою крапкою, тобто десяткова крапка завжди перебуває в одному і тому ж місці - праворуч від десяткової крапки завжди є 4 цифри.