20. Концепції переходу постсоціалістичних країн до ринкової економіки

Економічною наукою та практикою здійснення ринкових перетворень сформовано дві основні концепції ринкових перетворень у постсоціалістичних суспільствах.

Зміст однієї з них передбачає поступовий еволюційний перехід до ринкової економіки шляхом зміни потоку ресурсів. Суб'єкти підприємництва поступово пристосовуються до нових умов та починають активно впливати на обсяги виробництва, споживання, напрями та розміри вкладень капіталу. Держава не усувається, а навпаки відіграє активну роль у здійснюваних перетвореннях. (ї роль полягає в тому, щоб поступово замінювати складові адміністративно-командної економіки на ринкові елементи. З цього приводу усталеною є думка про те, що держава має пом'якшити такі соціально-економічні наслідки ринкових перетворень, як зменшення обсягів виробництва, падіння рівня і якості життя населення, що дасть змогу спрямувати процес перетворень у регульоване русло, дасть змогу обрати найбільш раціональні шляхи їх здійснення.

Концепція „шокової терапії*" за своїм змістом передбачає здійснення радикальних змін в економічній системі, що забезпечить швидкий перехід до досконалого ринкового середовища, котре розвивається на засадах ринкової рівноваги. Нею передбачається одномоментна лібералізація цін; проведення протягом 1-2 років радикальних антиінфляційних заходів, спрямованих на досягнення стабільності в економіці; максимально можливе усунення держави від регулювання економічного розвитку; перехід підприємств на повну фінансову самостійність; відмова від більшості субсидій.

До основних завдань перехідного періоду належать:

– реформування відносин власності шляхом створення умов для утвердження тих з них, котрі притаманні ринковій економіці;

– роздержавлення, що передбачає обмеження втручання держави в економіку, відмову від прямого державного управління нею;

– приватизація за допомогою переходу у приватну власність основної частки державної власності;

– демонополізація економіки через створення конкурентного середовища, його подальший захист, подолання всіх форм монополії;

– лібералізація цін, яка здійснюється за допомогою ліквідації державного контролю за цінами на левову частку товарів та послуг, утвердження свободи торгівлі та підпорядкування підприємницької діяльності у цій сфері економічним законам ринку;

– макроекономічна стабілізація, котра передбачає мінімізацію дефіциту державного бюджету, відхід від надлишкового випуску в обіг грошей, припинення пільгового кредитування, тобто чинників інфляції;

– створення сучасної ринкової інфраструктури;

– формування дієздатної системи соціального захисту населення.

21.Формування інституційних та економічних умов переходу країн до нової системи господарювання

Обмеження прямого державного втручання в економіку трансформаційного типу означає не послаблення ролі держави в економічному житті, а докорінну зміну цієї ролі.

Головні напрями впливу держави на формування інституціиних та економічних умов формування ринкової економіки.

1. Законодавче забезпечення трансформаційних перетворень.

2. Забезпечення інституціональних змін у підприємництві.

3. Подолання автаркії та забезпечення відкритості економіки.

4. Адаптація соціальної політики до умов перехідної економіки.

До основних завдань перехідного періоду належать:

– реформування відносин власності шляхом створення умов для утвердження тих з них, котрі притаманні ринковій економіці;

– роздержавлення, що передбачає обмеження втручання держави в економіку, відмову від прямого державного управління нею;

– приватизація за допомогою переходу у приватну власність основної частки державної власності;

– демонополізація економіки через створення конкурентного середовища, його подальший захист, подолання всіх форм монополії;

– лібералізація цін, яка здійснюється за допомогою ліквідації державного контролю за цінами на левову частку товарів та послуг, утвердження свободи торгівлі та підпорядкування підприємницької діяльності у цій сфері економічним законам ринку;

– макроекономічна стабілізація, котра передбачає мінімізацію дефіциту державного бюджету, відхід від надлишкового випуску в обіг грошей, припинення пільгового кредитування, тобто чинників інфляції;

– створення сучасної ринкової інфраструктури;

– формування дієздатної системи соціального захисту населення