- •Основи автоматики
- •Луцьк - 2007 Вступ
- •Цифрові електронно-обчислювальні машини
- •Інформація
- •Електронні ключі
- •Діодні ключи
- •Оптоелектроні прилади. Фотодіоди, фото транзистори, світло діоди, оптрони. Оптоелектроні ключі і схеми гальванічної розв’язки кіл.
- •Фотодіоди
- •Лавинні фотодіоди
- •Фототранзистори
- •Елементи алгебри і логіки.
- •Системи (серії) логічних елементів. Базові елементи інтегральних схем виду ттл і кмон
- •Вивчення тригерів. Їх схемотехнічна реалізація
- •Тригером називається пристрій, що може знаходитися у двох станах стійкої рівноваги й здатний стрибком переходити з одного стану в інший під впливом зовнішнього сигналу керування.
- •Генератори і формувачі імпульсів на логічних елементах (мультивібратори і схеми усунення деренчання контактних датчиків інформації).
- •Регістри (послідовні, паралельні, універсальні). Їх використання в якості запам’ятовуючих пристроїв та перетворювачів інформації.
- •Лічильники (двійкові, з довільним коефіцієнтом рахунку, реверсні, з попередвстановленням). Подання вихідної інформації в позиціонному, двійковиму і двійково-десятковому коді
- •Його часові діаграми та схематичне позначення
- •Перетворювачі кодів шифратори і дешифратори. Мультиплексори, демультиплексори.
- •Суматори. Однорозрядний двійковий суматор. Багаторозрядні війкові суматори паралельного типу.
- •Споживана мікросхемою пам’яті потужність зазвичай вказується, виходячи із розрахунку на 1 біт.
- •Режим зберігання - забезпечується надходженням 0 по адресній шині рядка, при цьому транзистор vt5 закривається й ізолює тригер від розрядної шини.
- •Зовнішні запам’ятовуючі пристрої
- •В радіальних інтерфейсах використовуються індивідуальні для кожного пп лінії, по яких відбувається передача тільки між цим пп і центральним пристроєм (цп).
- •Зовнішні пристрої введення (клавіатура, фото стрічка). Візуалізація інформації (дисплей, друкувальний пристрій).
- •Характеристики мікропроцесорів.
- •Структура мікропроцесора
- •Системи автоматичного контролю, регулювання, керування.
- •Цифро-аналогові та аналого-цифрові перетворювачі.
- •Цифро-аналогові перетворювачі
- •Аналогово-цифрові перетворювачі
- •Перетворювачі інформації в електричний сигнал в приладах автоматики. Фото-, тензо- і терморезистори. Ємнісні і індуктивні перетворювачі.
- •Виконуючі та індикаторні пристрої в автоматичних системах
- •Автоматика в школі. Шкільний кабінет обчислювальної техніки. Вимоги до навчальної обчислювальної техніки та її програмного забезпечення.
- •Обладнання робочого місця учня.
- •Обладнання мережного забезпечення
- •Електронні ключі………………………………………………………………………………….
- •Вивчення тригерів.Їх схемотехнічна реалізація………………………………………………………………….
- •Регістри (послідовні, паралельні, універсальні).Їх використання в якості запам’ятовуючих пристроїв та перетворювачів інформації…………………………………….
- •Виконуючі та індикаторні пристрої в автоматичних системах………………………………………………………..
- •Література………………………………………………………..…..
- •Додаток 1. Функціональна класифікація імс
- •Додаток 2. Елементи цифрової електроніки та їх зарубіжні аналоги
Споживана мікросхемою пам’яті потужність зазвичай вказується, виходячи із розрахунку на 1 біт.
Мікросхеми пам’яті випускають або в складі широковідомих серій мікросхем загального вжитку, наприклад, в серіях К155, К500, К564, К176 та ін., або окремими серіями.
Мікросхеми статичних ОЗП мають, як правило, матричну структуру з двохкоординатною системою адресації (вибірки). Матрична структура накопичувача і двохкоординатна система вибірки забезпечує можливість доступу до кожного ЕП. Швидкодіючі мікроелектронні ОЗП формується на основі біполярних транзисторних елементів ЕСЛ, ТТЛ (ТТЛШ), І2Л. Мікроелектронні ОЗП середньої і низької швидкодії будуються на p-МДН, n-МДН і КМДН- транзисторних елементах.
Приклад ЕП на багатоемітерних транзисторах наведений на рис. 51. По адресним шинам Xi i Yj, з якими з’єднані емітери 2-5, надходять сигнали, що визначають режим ЕП: запис в тригер, зчитування з його виходів або зберігання інформації. Режим збереження забезпечується при надходженні сигналів нульового рівня на дві адресні шини або на одну з них.
Рис. 71. Запам’ятовуючий пристрій на багатоемітернихї транзисторах
Розрядні шини з’єднані з емітерами 1 і 6. Інформаційні сигнали надходять через підсилювачі запису і діють на стан транзисторів VT1 і VT2 тільки при умові, що обидва адресні сигнали дорівнюють 1, Припустимо, записується І: W1=1, W2=0. Оскільки підсилювачі запису мають інверсний вихід, то на одиничній розрядній шині буде “0”, а на нульовій шині – “1”. Цими сигналами транзистор VT1 закривається, а VT2 відкривається. При запису 0 стан транзисторів змінюється на протилежний.
В режимі зчитування сигналами W1=W2=0 на розрядних шинах встановлюється рівень “1”, щоб вихіди підсилювачів запису не шунтували входів підсилювачів зчитування. При вибірці ЗП на входи 2-5 закриваються, і струм через транзистор, що протікав в адресні шини, перемикнеться в розрядну шину через емітерний перехід 6. Відмітимо, що перехід 6 залишиться відкритим при 1 на розрядній шині завдяки підвищенню напруги на колекторі транзистора VT2 над напругою одиничного рівня розрядної шини.
В результаті спрацьовує підсилювач зчитування і формує сигнал одиничного рівня, на виході другого підсилювача в цей час буде сигнал нульового рівня.
Мікросхеми пам’яті на МДП-транзисторах для ОЗП статичного типу будуються в основному за тими ж принципами матричної організації накопичувача з двохкоординатною вибіркою. Приклад принципової схеми ЗП на КМДН-транзисторах поданий на рис. 52. Основу ЗП складає тригер на транзисторах VT1 – VT4. Транзистор VT5 виконує функцію ключа, керуючого сигналом на адресній шині рядка Xi . Він з’єднує тригер з j розрядною шиною, яка поєднує функції інформаційної й адресної шини стовпця. Вибірка рядка проводиться сигналом “1” на адресній шині Xi , що відкривається транзистором VT5. В результаті сигнал з розрядної шини надходить в тригер на вхід пари транзисторів VT2 , VT4. Припустимо записується “1”, тоді транзистор VT2 відкриється, а транзистор VT4 закриється. З виходу транзистора VT2 напруга низького рівня (нижче порогового) переводить транзистор VT1 в закритий, а транзистор VT3 – у відкритий стан.
Рис. 72. ЗП на КМДН-транзисторах