Запитання для самоперевірки

1. Дайте визначення системи підтримки прийняття рішень. Назвіть відмінності між СППР іУІС.

2. Яке призначення мають СППР? Перелічіть відомі вам групи і окремі специфічні системи в цих групах.

3. Які найбільш відомі СППР використовуються в Україні і де?

4. Які ключові аспекти користувацького інтерфейсу СППР?

5. Схарактеризуйте перспективні напрямки розвитку користувацького інтерфейсу СППР. Які з цих напрямків відомі вам по роботі чи навчанні?

6. Чим відрізняється управління даними у звичайних УІС і СППР?

7. Що таке «добування» інформації в СППР? Які ви зна­єте засоби для забезпечення процесу добування інформації?

8. Чим відрізняється база даних СППР від звичайної корпоративної бази даних?

9. Якими засобами здійснюється управління моделями в СППР?

10. Як ви розумієте поняття «база моделей»? Який склад цієї бази?

11. Поясніть, чому система управління поштою в СППР повинна мати систему фільтрації для електронної пошти. Дайте мінімальний перелік критеріїв, за якими має здійс­нюватися фільтрація?

12. Чому важливо, щоб система керування поштою була добре інтегрованою з СППР?

13. У чому різниця між системами підтримки прий­няття рішень з активним компонентом пошти та групо­вою системою підтримки прийняття рішень?

14. Які недоліки групового прийняття рішень ? Які ат­рибути ГСППР допомагають мінімізувати ці недоліки?

15. Що таке виконавча інформаційна система? Обго­воріть, які компоненти проекту ВІС відрізняються від відповідних компонентів СППР.

16. Чому багато немолодих виконавців не стають реа­льними користувачами ВІС? Які імплікації з цього випли­вають для документування ВІС?

17. Одна з основних передумов успішного впроваджен­ня ВІС- технологічна зрілість організації або ОПР. Обго­воріть, як ви будете звертатися з цією потребою, якщо такої зрілості немає в організації.

Розділ 12. Інтелектуальні інформаційні системи в економіці

12.1. Загальні аспекти розробки систем зі штучним інтелектом

Інтелектуальна діяльність — це дії та розумові висновки лю­дей у нестандартних ситуаціях, коли схема, алгоритм задачі, яка постала перед спеціалістом, апріорі невідомі. Системами штуч­ного інтелекту називають системи, які здатні виконувати опера­ції, імітуючи інтелектуальні функції людини.

Створення систем штучного інтелекту (ШІ) — це багатоаспектне дослідження, яке потребує вирішення кількох груп проблем. На рис. 12.1 наведено чотири групи проблем досліджень у галузі штучного інтелекту. Перша група проблем пов'язана з імітацією творчої розумової діяльності людини. Сутність цього напрямку полягає в розробці комп'ютерних програм, які здатні до відтво­рення процедур, пов'язаних із творчими розумовими процесами. До таких процедур можна віднести гру в шахи, математичні за­дачі тощо. Частка робіт, пов'язаних з імітацією творчих процесів у загальному обсязі робіт, що мають на меті створення систем з ШІ, є невеликою. Ці дослідження, насамперед, цікаві з погляду психологів, а також для вироблення фундаментальних положень теорії ШІ.

Друга група проблем пов'язана з інтелектуалізацією ЕОМ. Інтелектуалізація ЕОМ полягає в тому, що разом з обчислюваль­ними операціями значна увага приділяється вмінню ЕОМ вико­нувати логічні операції і розумові висновки з орієнтацією на користувачів-непрофесіоналів.

Третя група проблем присвячена розробці нових технологій розв'язування задач. Ця технологія базується на нових принципах обробки, в яких виконується маніпулювання не лише даними, а й знаннями таким чином, як це роблять спеціалісти, виконуючи творчу роботу.

Четвертим важливим напрямком у створенні систем з ШІ є створення інтелектуальних роботів, здатних до цілеспрямованого поводження, які сприймають інформацію про зовнішнє середо­вище і залежно від цього виконують певні дії.

Розвиток інтелектуальних систем в економіці пов'язаний з роз­робкою експертних систем, а також комп'ютерних систем під­тримки прийняття рішень.

Рис. 12.1. Схема взаємозв'язку проблем досліджень в галузі штучного інтелекту