- •Основи шформаційних систем Навчальний посібник
- •03680, М. Київ, просп. Перемоги, 54/1
- •1.2. Системи, системи управління, системний підхід в організаційному управлінні: основні терміни та визначення
- •1.3. Створення комп'ютерної технології управління народним господарством — органічна складова об'єктивного процесу інформатизації сучасного суспільства
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2. Характеристика інформаційних систем в управлінні народним господарством
- •2.1. Основні етапи розвитку інформаційних систем
- •2.2. Класифікація інформаційних систем
- •2.3. Структура інформаційних систем
- •2.4. Перспективні засоби і напрямки розвитку інформаційних систем
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3. Економічна інформація як об'єкт автоматизованої обробки
- •3.1. Поняття економічної інформації, її види та властивості
- •3.2. Структура, форми подання та відображення економічної інформації
- •3.3. Оцінювання економічної інформації
- •3.4. Інформаційні процедури
- •Запитання для самоперевірки
- •4.1. Характеристика засобів формалізованого описання економічної інформації
- •Основні національні статистичні класифікації україни
- •4.2. Методи класифікації економічної інформації
- •Утворення класифікаційних угруповань
- •4.3. Методи кодування економічної інформації
- •4.4. Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
- •4.5. Категорії класифікаторів, порядок їх розробки, упровадження та ведення
- •4.6. Штрихове кодування інформації
- •4.7. Моделювання елементів економічної інформації
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 5. Органзація позамашинної інформаційної бази
- •5.1. Поняття позамашинної інформаційної бази, склад робіт з її організації
- •5.2. Носії інформації, їхній склад та характеристика
- •5.3. Уніфікована система первинної документації, поняття, склад та вимоги
- •5.4. Вихідні документи. Розробка форм та вибір засобів виводу
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 6. Організація машинної інформаційної бази
- •6.1. Поняття машинного інформаційного забезпечення
- •6.2. Передумови створення та основні переваги бд
- •6.3. Поняття і класифікація абд
- •6.4. Склад абд
- •6.5. Характеристика інфологічної та дат алогічної моделі баз даних
- •6.6. Методи створення оптимальної моделі баз даних
- •6.7. Теорія нормалізації відношень
- •6.8. Побудова логічної моделі даних
- •6.9. Поняття сховищ даних та основи їх створення
- •6.9.1. Архітектура сховищ даних
- •6.9.2. Моделі сховищ даних
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 7. Основи створення комп'ютерних технологій
- •7.1. Характеристика та класифікація технологічних операцій
- •7.2. Технологічні процеси автоматизованої обробки економічної інформації
- •7.3. Типові технологічні операції та їх виконання в інформаційних системах обробки даних
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 8. Режими роботи еом та їх особливості
- •8.1. Загальна характеристика режимів роботи еом
- •8.2. Організація пакетного режиму обробки інформації
- •8.3. Організація діалогового режиму обробки інформації
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 9. Організаційно-методичні основи створення та функціонування інформаційних систем
- •9.1. Стадії та етапи розробки
- •9.2. Організація робіт, спрямованих на створення та впровадження інформаційних систем
- •9.3. Документація на розробку інформаційних систем
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 10. Інформаційні системи організаційного управління
- •10.1. Концепція розподільної обробки інформації в управлінських інформаційних системах
- •10.2. Характеристика і призначення інтегрованих інформаційних систем
- •10.3. Банківські інформаційні системи
- •10.3.1. Структура автоматизованої банківської системи
- •10.3.2. Функціональна структура абс
- •10.3.3. Модульний підхід до структуризації абс
- •10.3.4. Програмно-технічна платформа абс
- •10.4. Інформаційні системи в фінансах
- •10.4.1. Автоматизована система фінансових розрахунків (асфр)
- •10.4.2. Аіс у податкових органах України
- •10.4.3. Аіс в страхуванні
- •10.5. Інформаційні системи у статистиці
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 11. Системи підтримки прийняття рішень
- •11.1. Розвиток і впровадження систем підтримки прийняття рішень
- •11.1.1. Сутність і загальна характеристика сппр
- •11.1.2. Сфери застосування та приклади використання сппр
- •11.2. Компоненти систем підтримки прийняття рішень
- •11.2.1. Інтерфейс користувач—система
- •11.2.2. База даних і система управління базою даних
- •11.2.3. Бази моделей і системи управління базами моделей
- •11.2.4. Управління поштою (повідомленнями) в сппр
- •11.3. Групові системи підтримки прийняття рішень
- •11.3.1. Групові рішення
- •11.3.2. Групове забезпечення
- •Функціональні можливості (призначення) продукції гсп
- •11.3.3. Визначення та призначення гсппр
- •11.3.4. Підтримувальні засоби гсппр
- •11.4. Виконавчі інформаційні системи
- •11.4.1. Визначення і призначення віс
- •Інформаційні потреби опр, реалізовані засобами віс
- •Вимоги щодо моделювання в віс
- •11.4.2. Використання віс
- •11.4.3. Доступне програмне забезпечення віс
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 12. Інтелектуальні інформаційні системи в економіці
- •12.1. Загальні аспекти розробки систем зі штучним інтелектом
- •12.2. Експертні системи та їх характеристика
- •12.3. Поняття знань та відмінності їх від даних
- •12.4. Модель продукції
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 13. Інформаційно-пошукові системи в економіці
- •13.1. Поняття інформаційно-пошукової системи
- •13.2. Інформаційно-пошукова мова та її використання в аіпс
- •13.4. Інформаційно-пошуковий тезаурус
- •13.5. Шформаційно-пошукові системи internet
- •13.5.1. Подання інформаційних ресурсів у internet
- •13.5.2. Механізми пошуку в Internet
- •13.5.3. Інформаційно-пошукова мова системи
- •13.5.4. Інтерфейс системи
- •13.5.5. Інструментальні засоби пошуку в Internet
- •Російські та російськомовні пошукові системи Каталоги і пошукові системи
- •Пошук інформації в системі телеконференцій Usenet
- •Метапошукові системи
- •Списки російськомовних пошукових ресурсів
- •Міжнародний пошук
- •Метапошукові системи
- •Спеціалізований пошук
- •Списки пошукових ресурсів
- •Пошук людей
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 14. Корпоративні шформащйш системи
- •14.1. Загальна характеристика корпоративних інформаційних систем
- •14.2. Корпоративна інформаційна система r/3
- •14. 3. Система управління бізнесом і фінансами scala 5
- •14. 4. Система управління ресурсами підприємства oracle application
- •14.5. Інформаційна система управління ресурсами підприємств baan—IV
- •14.6. Комплексна система управління діяльністю підприємства галактика
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
2.3. Структура інформаційних систем
Для розв'язання за допомогою обчислювальної техніки будь-якої економічної задачі необхідно створити певні умови. Ця проблема вирішується розробкою і впровадженням різних видів забезпечення визначених державним стандартом з упровадження інформаційних технологій. За час виникнення і розвитку ІС в економіці мали різну структуру цих компонентів, яка значною мірою залежала від техніко-експлуатаційних характеристик обчислювальної техніки, що в той чи інший період використовувалася для автоматизації економічних задач.
Комп'ютерні інформаційні системи належать до класу складних систем, які містять у собі багато різноманітних елементів, що взаємодіють. Тому при створенні комп'ютерних ІС потрібно визначати їх структуру.
Загалом під структурою комп'ютерної ІС розуміють характеристику внутрішнього стану системи, опис постійних зв'язків між її елементами.
При описуванні ІС використовують кілька видів структур, які різняться типами елементів та зв'язків між ними, зокрема функціональні, технічні, організаційні, документальні, алгоритмічні, програмні та інформаційні структури.
Функціональна структура — це структура, елементами якої є підсистеми (компоненти), функції ІС або її частини, а зв'язки між елементами — це потоки інформації, що циркулює між ними під час функціонування ІС.
Технічна структура — це структура, елементами якої є обладнання комплексу технічних засобів ІС, а зв'язки між елементами відбивають інформаційний обмін.
Під організаційною розуміють структуру, елементами якої є колективи людей і окремі виконавці, а зв'язки між елементами — інформаційні, субпідрядності та взаємодії.
Документальна структура — це структура, елементами якої є неподільні складові і документи ІС, а зв'язки між елементами — взаємодії, вхідності і субпідрядності.
Елементами алгоритмічної структури є алгоритми, а зв'язки між алгоритмами реалізуються за допомогою інформаційних масивів.
У програмній структурі зв'язки між елементами також реалізуються у вигляді інформаційних масивів, а елементами структури є програмні модулі.
Інформаційна структура — це структура, елементами якої є форми існування і подання інформації у системі, а зв'язки між ними — операції перетворення інформації в системі. Елементами інформаційної структури можуть бути також інформаційні масиви, а зв'язками — операції роботи з масивами: ввід, коригування, перегляд, знищення і т. ін.
Глибина розподілу інформаційної системи, тобто склад і зміст її елементів можуть суттєво різнитися залежно від мети, поставленої перед конкретною інформаційною системою. Крім того, склад елементів за інших однакових умов залежить від сфери дії ІС.
Повної і загальноприйнятої класифікації елементів ІС досі не існує. Але практика їх функціонування показує, що майже в усіх ІС вирізняють такі елементи, як «функція ІС» і «компонент (підсистема) ІС».
Функція ІС — це сукупність дій інформаційної системи, яка спрямована на досягнення зазначеної мети. Перелік функцій конкретної ІС залежить від сфери її діяльності, об'єкта управління, призначення її та ін. Наприклад, в інформаційній системі управління фінансами країни виокремлюють дві основні функції: планування бюджету і виконання бюджету.
Компонент {підсистема) ІС — це її частина, що виділена за зазначеною ознакою або сукупністю ознак і розглядається як єдине ціле. Компоненти комп'ютерної системи за своїм призначенням передусім поділяються на забезпечувальні і функціональні. Забезпечувальні містять у собі організаційне, методичне, технічне, математичне, програмне, інформаційне, лінгвістичне, правове та ергономічне забезпечення.
До організаційного забезпечення належить сукупність документів, що описують технологію функціонування ІС, методи вибору і застосування користувачами технологічних прийомів для одержання конкретних результатів під час функціонування ІС.
Для забезпечення функціонування ІС необхідно мати ряд ресурсів і обов'язково предмети праці, засоби праці і працю (труд). Роль перших в ІС належить інформації (інформаційне забезпечення), яка відіграє також роль продукту праці. Засобами праці є різні технічні засоби ІС, які виконують функції технічного забезпечення. Така сама функція покладена певною мірою й на засоби математичного та програмного забезпечення. Що ж до самої праці, то, природно, кадри спеціалістів також потрібні будь-якій ІС.
Інформаційне забезпечення містить у собі не лише інформаційні ресурси як предмет праці та інформацію як продукт праці, а й засоби і методи ведення усієї інформаційної бази — об'єкта управління. До інформаційного забезпечення належать методи класифікації і кодування інформації, способи організації нормативно-довідкової інформації, побудови банків даних, зокрема побудови та ведення інформаційної бази і т. ін.
Технічне забезпечення об'єднує сукупність усіх технічних засобів, використовуваних під час функціонування системи.
До математичного забезпечення віднесено сукупність математичних методів, моделей і алгоритмів розв'язування задач, які застосовуються в ІС; моделі та алгоритми, що входять до цього забезпечення як інструмент подальшої розробки програмних засобів. Моделі системи управління та об'єкта автоматизації належать, здебільшого, до організаційного забезпечення.
Програмне забезпечення являє собою сукупність програм на носіях даних і програмних документів, які призначені для відлагодження, функціонування і перевірки роботоздатності ІС.
Лінгвістичне забезпечення містить сукупність засобів і правил для формалізації природної мови, які використовуються для спілкування користувачів та експлуатаційного персоналу ІС із комплексом засобів автоматизації під час функціонування ІС.
До правового забезпечення належить сукупність правових норм, які регламентують правові відносини під час функціонування ІС та юридичний статус результатів такого функціонування.
Методичне забезпечення містить у собі сукупність документів, які описують технологію функціонування ІС, методи вибору і застосування користувачами технологічних прийомів для одержання конкретних результатів під час функціонування ІС.
Ергономічне забезпечення ІС являє собою сукупність засобів і методів, які створюють найсприятливіші умови праці людини в ІС, умови для взаємодії людини та ЕОМ.
Функціональний підхід до структури ІС дає змогу виокремити підсистеми (компоненти) в разі різного визначення поняття «функція управління». Найбільшого поширення набуло створення функціональних підсистем за ознакою управління об'єктами (елементами) виробничого процесу і за ознакою стадій управління.
Так, у першому випадку формуються функціональні підсистеми, наприклад управління технічною підготовкою виробництва, основним виробництвом, допоміжним виробництвом, матеріальними та трудовими ресурсами і т. ін.
В інформаційних системах органів загальнодержавного управління і невиробничої сфери така структура пов'язана з функціями, які виконуються установами. Наприклад, в автоматизованій системі державної статистики (АСДС) передбачені функціональні підсистеми статистики промисловості, сільського господарства, капітального будівництва і т. ін. У функціональній структурі АСДС неначе повторюється склад функціональних підрозділів Держкомітету статистики України.
У другому випадку з позицій стадій управління виділяються функціональні підсистеми прогнозування, перспективного планування, оперативного управління, бухгалтерського обліку і т. ін.
Перелік таких функціональних підсистем у різних ІС неоднаковий. Певною мірою це пояснюється відсутністю єдиного погляду на склад функцій управління в народному господарстві.
Що ж до призначення будь-якої функціональної підсистеми ІС, то воно єдине — розв'язування економічних задач прийняття управлінських рішень, що базується на результатах обробки даних.
Задача в комп'ютерній ІС або задача обробки даних визначається як функція чи її частина, що являє собою формалізовану сукупність автоматичних дій, виконання яких приводить до результатів заданого виду. Наприклад, задачею в АСУП може бути нарахування відрядної заробітної плати бригаді, облік розрахунків з постачальниками сировини, облік валютних операцій і т. ін.
Задачі, що розв'язуються в комп'ютерних інформаційних системах, мають ряд характерних особливостей, які впливають на технологію автоматизованої обробки даних.
1. Інформаційний взаємозв'язок, який виявляється в тому, що результати розв'язування одних задач є вхідними даними для розв'язування інших. Ця особливість впливає на склад та зміст інформаційної бази комп'ютерної системи, потребуючи також вибору способів і методів нагромадження та зберігання інформації в системі.
2. Масовість та груповий характер вирішення. Як правило, економічні розрахунки виконуються через певний термін, причому визначається не один, а група взаємозв'язаних економічних показників. Ця особливість впливає на структуру алгоритмів розв'язування задач, а також на склад та зміст програмного забезпечення систем.
3. Потреба багатоваріантного розв'язування. Це стосується задач прогнозування, планування та прийняття рішень. Саме тому в комп'ютерній системі мають бути передбачені відповідні спеціальні інструментальні та апаратні засоби, наприклад база моделей для задоволення згаданої потреби.
4. Чітко регламентовані терміни подання вхідних даних і результатів розв'язування задач, а також вимоги до точності вхідних даних і результатів розв'язування задач. Тому при створенні комп'ютерної ІС необхідно вирішувати питання контролю інформації на всіх етапах її переробки (перетворення).
5. Постійні зміни складу економічних показників та методик їх розрахунку. Ця особливість впливає на склад та зміст програмного забезпечення, особливо на прикладну його частину.
З огляду на різноманітність розв'язуваних у комп'ютерних інформаційних системах задач потрібна їх класифікація. Класифікацію задач обробки даних за шістьма основними ознаками, які найчастіше застосовується у спеціальній літературі, наведено на рис. 2.6.
3a функціями управління розрізняють планові, облікові, контрольні задачі, задачі нормування показників, складання звітності і т. ін.
За характером перетворення інформації задачі в ІС поділяються на обчислювальні, імітаційні, підтримки прийняття рішень.
За роллю у процесі управління розрізняють інженерно-технічні, економічні та інформаційно-довідкові задачі.
За математичною суттю задачі комп'ютерної ІС поділяються на оптимізаційні, прямого розрахунку та інформаційно-пошукові.
Оптимізаційні задачі розв'язуються пошуком одного рішення серед багатьох можливих варіантів. Вони характеризуються складною методикою розрахунків (що зумовлює необхідність використання різноманітних моделей), а також відносно невеликими обсягами вхідних даних.
В основній своїй масі задачі сучасної комп'ютерної ІС належать до задач прямого розрахунку. Для них характерні великі розміри та складність вхідних даних, проста методика розрахунку й одноваріантність розв'язування.
Інформаційно-пошукові задачі, тобто задачі типу «запитання — відповідь» характеризуються складною методикою розрахунку та значними обсягами вхідної інформації.
За можливістю формалізованого опису задачі ІС поділяються на формалізовані та неформалізовані. Розв'язування перших можна описати у вигляді математичних формул та залежностей, а щодо других цього зробити не можна.
За регулярністю розв'язування задачі 1С поділяються на систематичні, епізодичні та випадкові.