- •Основи шформаційних систем Навчальний посібник
- •03680, М. Київ, просп. Перемоги, 54/1
- •1.2. Системи, системи управління, системний підхід в організаційному управлінні: основні терміни та визначення
- •1.3. Створення комп'ютерної технології управління народним господарством — органічна складова об'єктивного процесу інформатизації сучасного суспільства
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2. Характеристика інформаційних систем в управлінні народним господарством
- •2.1. Основні етапи розвитку інформаційних систем
- •2.2. Класифікація інформаційних систем
- •2.3. Структура інформаційних систем
- •2.4. Перспективні засоби і напрямки розвитку інформаційних систем
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3. Економічна інформація як об'єкт автоматизованої обробки
- •3.1. Поняття економічної інформації, її види та властивості
- •3.2. Структура, форми подання та відображення економічної інформації
- •3.3. Оцінювання економічної інформації
- •3.4. Інформаційні процедури
- •Запитання для самоперевірки
- •4.1. Характеристика засобів формалізованого описання економічної інформації
- •Основні національні статистичні класифікації україни
- •4.2. Методи класифікації економічної інформації
- •Утворення класифікаційних угруповань
- •4.3. Методи кодування економічної інформації
- •4.4. Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
- •4.5. Категорії класифікаторів, порядок їх розробки, упровадження та ведення
- •4.6. Штрихове кодування інформації
- •4.7. Моделювання елементів економічної інформації
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 5. Органзація позамашинної інформаційної бази
- •5.1. Поняття позамашинної інформаційної бази, склад робіт з її організації
- •5.2. Носії інформації, їхній склад та характеристика
- •5.3. Уніфікована система первинної документації, поняття, склад та вимоги
- •5.4. Вихідні документи. Розробка форм та вибір засобів виводу
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 6. Організація машинної інформаційної бази
- •6.1. Поняття машинного інформаційного забезпечення
- •6.2. Передумови створення та основні переваги бд
- •6.3. Поняття і класифікація абд
- •6.4. Склад абд
- •6.5. Характеристика інфологічної та дат алогічної моделі баз даних
- •6.6. Методи створення оптимальної моделі баз даних
- •6.7. Теорія нормалізації відношень
- •6.8. Побудова логічної моделі даних
- •6.9. Поняття сховищ даних та основи їх створення
- •6.9.1. Архітектура сховищ даних
- •6.9.2. Моделі сховищ даних
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 7. Основи створення комп'ютерних технологій
- •7.1. Характеристика та класифікація технологічних операцій
- •7.2. Технологічні процеси автоматизованої обробки економічної інформації
- •7.3. Типові технологічні операції та їх виконання в інформаційних системах обробки даних
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 8. Режими роботи еом та їх особливості
- •8.1. Загальна характеристика режимів роботи еом
- •8.2. Організація пакетного режиму обробки інформації
- •8.3. Організація діалогового режиму обробки інформації
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 9. Організаційно-методичні основи створення та функціонування інформаційних систем
- •9.1. Стадії та етапи розробки
- •9.2. Організація робіт, спрямованих на створення та впровадження інформаційних систем
- •9.3. Документація на розробку інформаційних систем
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 10. Інформаційні системи організаційного управління
- •10.1. Концепція розподільної обробки інформації в управлінських інформаційних системах
- •10.2. Характеристика і призначення інтегрованих інформаційних систем
- •10.3. Банківські інформаційні системи
- •10.3.1. Структура автоматизованої банківської системи
- •10.3.2. Функціональна структура абс
- •10.3.3. Модульний підхід до структуризації абс
- •10.3.4. Програмно-технічна платформа абс
- •10.4. Інформаційні системи в фінансах
- •10.4.1. Автоматизована система фінансових розрахунків (асфр)
- •10.4.2. Аіс у податкових органах України
- •10.4.3. Аіс в страхуванні
- •10.5. Інформаційні системи у статистиці
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 11. Системи підтримки прийняття рішень
- •11.1. Розвиток і впровадження систем підтримки прийняття рішень
- •11.1.1. Сутність і загальна характеристика сппр
- •11.1.2. Сфери застосування та приклади використання сппр
- •11.2. Компоненти систем підтримки прийняття рішень
- •11.2.1. Інтерфейс користувач—система
- •11.2.2. База даних і система управління базою даних
- •11.2.3. Бази моделей і системи управління базами моделей
- •11.2.4. Управління поштою (повідомленнями) в сппр
- •11.3. Групові системи підтримки прийняття рішень
- •11.3.1. Групові рішення
- •11.3.2. Групове забезпечення
- •Функціональні можливості (призначення) продукції гсп
- •11.3.3. Визначення та призначення гсппр
- •11.3.4. Підтримувальні засоби гсппр
- •11.4. Виконавчі інформаційні системи
- •11.4.1. Визначення і призначення віс
- •Інформаційні потреби опр, реалізовані засобами віс
- •Вимоги щодо моделювання в віс
- •11.4.2. Використання віс
- •11.4.3. Доступне програмне забезпечення віс
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 12. Інтелектуальні інформаційні системи в економіці
- •12.1. Загальні аспекти розробки систем зі штучним інтелектом
- •12.2. Експертні системи та їх характеристика
- •12.3. Поняття знань та відмінності їх від даних
- •12.4. Модель продукції
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 13. Інформаційно-пошукові системи в економіці
- •13.1. Поняття інформаційно-пошукової системи
- •13.2. Інформаційно-пошукова мова та її використання в аіпс
- •13.4. Інформаційно-пошуковий тезаурус
- •13.5. Шформаційно-пошукові системи internet
- •13.5.1. Подання інформаційних ресурсів у internet
- •13.5.2. Механізми пошуку в Internet
- •13.5.3. Інформаційно-пошукова мова системи
- •13.5.4. Інтерфейс системи
- •13.5.5. Інструментальні засоби пошуку в Internet
- •Російські та російськомовні пошукові системи Каталоги і пошукові системи
- •Пошук інформації в системі телеконференцій Usenet
- •Метапошукові системи
- •Списки російськомовних пошукових ресурсів
- •Міжнародний пошук
- •Метапошукові системи
- •Спеціалізований пошук
- •Списки пошукових ресурсів
- •Пошук людей
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 14. Корпоративні шформащйш системи
- •14.1. Загальна характеристика корпоративних інформаційних систем
- •14.2. Корпоративна інформаційна система r/3
- •14. 3. Система управління бізнесом і фінансами scala 5
- •14. 4. Система управління ресурсами підприємства oracle application
- •14.5. Інформаційна система управління ресурсами підприємств baan—IV
- •14.6. Комплексна система управління діяльністю підприємства галактика
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
4.5. Категорії класифікаторів, порядок їх розробки, упровадження та ведення
Класифікатор ТЕІ — це офіційний документ, який містить систематизований звід назв і кодів класифікаційних угруповань, а також назв і кодів об'єктів класифікаційної множини. Класифікатор ТЕІ характеризується класифікованою множиною об'єктів, чинними в ньому методами класифікації та кодування, які визначають структуру коду.
Залежно від рівня затвердження та сфери застосування класифікатори ТЕІ поділяються на три категорії: загальнодержавні, галузеві (відомчі) та класифікатори об'єднань, підприємств, установ.
Згідно з установленими категоріями науково-технічної документації загальнодержавні класифікатори за статусом їх затвердження та застосування прирівнюються до державних стандартів, галузеві — до галузевих стандартів, класифікатори підприємств — до стандартів підприємств.
Загальнодержавні класифікатори ТЕІ мають затверджуватися Держстандартом України і обов'язково застосовуватися при обміні інформацією між системами управління різних міністерств або відомств.
Галузеві (відомчі) класифікатори затверджуються відповідними міністерствами (відомствами) країни і застосовуються при обміні інформацією між об'єднаннями, підприємствами та організаціями, підпорядкованими міністерству або відомству.
Класифікатори підприємств затверджуються керівництвом підприємств і застосовуються при організації інформаційної взаємодії всередині підприємства.
При організації інформаційної взаємодії комп'ютерних інформаційних систем різних галузей або рівнів управління по змозі намагаються максимально використати загальнодержавні класифікатори для описання одних і тих самих об'єктів або їх властивостей. При використанні в системах різних категорій класифікаторів слід застосовувати перекодувальні таблиці, а для переходу від одного класифікатора до іншого на рівні угруповань — алгоритми агрегування та дезагрегування.
У практиці розробки та організації використання класифікаторів вирізняють ряд стадій:
1-ша — організація розробки класифікатора, складання та затвердження технічного завдання;
2-га — складання та затвердження методики розробки класифікатора;
3-тя — розробка проекту класифікатора та розсилання його на відгук;
4-та — обробка відгуків, редагування класифікатора, експериментальна перевірка;
5-та — затвердження і реєстрація класифікатора;
6-та — видання класифікатора;
7-ма — організація ведення класифікатора;
8-ма — упровадження класифікатора.
1-ша стадія охоплює комплекс організаційних заходів і розробку вимог до класифікатора та сфери його застосування. На цій стадії визначають склад виконавців, розподіл робіт між ними і встановлюють терміни виконання цих робіт.
Основними вимогами, що ставляться до класифікатора, є склад класифікованої множини, перелік кваліфікаційних ознак, обрані методи класифікації та кодування, взаємозв'язок з іншими класифікаторами.
Вимоги до класифікатора визначаються на основі вивчення форм документів, розв'язуваних економічних задач, аналізу чинних методів класифікації та кодування, а також вітчизняних і зарубіжних класифікаторів, які охоплюються розглядуваною класифікованою множиною. Ці вимоги з вказівкою сфери дії класифікатора вносяться до технічного завдання.
Порядок розробки загальнодержавних класифікаторів установлює Держстандарт, галузевих і підприємств — відповідні міністерства або відомства з обліком керівних документів, затверджених Держстандартом.
Науково-методичне керівництво розробкою, веденням і впровадженням класифікаторів на підприємствах або в установах здійснюють відповідні служби, які розробляють і стандартизують інформаційне забезпечення комп'ютерних систем.
Упровадження загальнодержавних класифікаторів ТЕІ передбачає або заміну класифікаторів, використовуваних у рамках окремих систем, загальнодержавними, або застосування перекодувальних таблиць, що встановлюють відповідність кодів загальнодержавних і внутрішньосистемних класифікаторів на вході і виході системи, тобто при організації інформаційної взаємодії систем.
Упровадження загальнодержавних класифікаторів передбачає їх використання при кодуванні реквізитів форм економічних документів і кодування всіх номенклатур, використовуваних при виконанні економічних розрахунків.
З метою обліку, уніфікації та скорочення кількості класифікаторів ТЕІ, що використовуються в ІС обробки даних, затверджені в установленому порядку класифікатори підлягають реєстрації.
У процесі розробки комплексу класифікаторів постала потреба їх ведення. Система ведення класифікаторів — це сукупність служб, засобів і методів, які забезпечують підтримку класифікаторів в актуальному стані та інформаційне забезпечення абонентів.
Основна мета створення системи ведення класифікаторів була визначена як оперативне забезпечення повною та вірогідною інформацією, яка міститься в класифікаторах, інформаційних систем управління різного рівня, а також підприємств і організацій країни. Отже, система ведення класифікаторів — це складна інформаційна система, основні завдання якої такі:
-
створити інформаційні масиви у вигляді еталонних і контрольних примірників класифікаторів;
-
присвоїти коди та назви новим об'єктам і угрупованням та внести зміни до відповідних класифікаторів;
-
повідомити абонентам системи ведення про зміни, які виникли в класифікаторах;
-
надати інформаційні послуги користувачам за їх запитами на основі чинних класифікаторів;
-
удосконалити класифікатори і змінити ознаки класифікації при зміні характеру розв'язуваних задач;
-
організувати взаємодію служб і органів у складі загальнодержавної служби ведення.
Отже, ведення класифікаторів ТЕІ має передбачати створення еталонів і контрольних примірників класифікаторів, внесення до них змін і доповнень (з метою забезпечення достовірності та повноти інформації, що міститься в них, класифікації і кодування в класифікаторах нових об'єктів, удосконалення класифікаторів) і забезпечення інформацією за класифікаторами абонентів-користувачів.
Ведення класифікаторів може відбуватися вручну і за допомогою обчислювальної техніки. В останньому випадку створюються автоматизовані системи ведення класифікаторів. При автоматизації процесів ведення однією з найважливіших проблем, що виникають при створенні системи ведення загальнодержавних класифікаторів, є вибір інформаційно-пошукової мови. Критеріями при виборі цієї мови можуть бути оперативність розв'язування задач ведення класифікаторів на ЕОМ. Задачі, які виникають при веденні класифікаторів, охоплюють задачі пошуку угруповань і окремих об'єктів класифікатора, автоматичного кодування і декодування кодових комбінацій, а також деякі із задач автоматичної класифікації. Як пошукову мову природно використовувати мову класифікаторів. Що ж до алгоритмів розв'язування задач автоматизації процесів ведення, то їх доцільно безпосередньо пов'язати з методами кодування, застосовуваними в класифікаторі.