- •Основи шформаційних систем Навчальний посібник
- •03680, М. Київ, просп. Перемоги, 54/1
- •1.2. Системи, системи управління, системний підхід в організаційному управлінні: основні терміни та визначення
- •1.3. Створення комп'ютерної технології управління народним господарством — органічна складова об'єктивного процесу інформатизації сучасного суспільства
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2. Характеристика інформаційних систем в управлінні народним господарством
- •2.1. Основні етапи розвитку інформаційних систем
- •2.2. Класифікація інформаційних систем
- •2.3. Структура інформаційних систем
- •2.4. Перспективні засоби і напрямки розвитку інформаційних систем
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3. Економічна інформація як об'єкт автоматизованої обробки
- •3.1. Поняття економічної інформації, її види та властивості
- •3.2. Структура, форми подання та відображення економічної інформації
- •3.3. Оцінювання економічної інформації
- •3.4. Інформаційні процедури
- •Запитання для самоперевірки
- •4.1. Характеристика засобів формалізованого описання економічної інформації
- •Основні національні статистичні класифікації україни
- •4.2. Методи класифікації економічної інформації
- •Утворення класифікаційних угруповань
- •4.3. Методи кодування економічної інформації
- •4.4. Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
- •4.5. Категорії класифікаторів, порядок їх розробки, упровадження та ведення
- •4.6. Штрихове кодування інформації
- •4.7. Моделювання елементів економічної інформації
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 5. Органзація позамашинної інформаційної бази
- •5.1. Поняття позамашинної інформаційної бази, склад робіт з її організації
- •5.2. Носії інформації, їхній склад та характеристика
- •5.3. Уніфікована система первинної документації, поняття, склад та вимоги
- •5.4. Вихідні документи. Розробка форм та вибір засобів виводу
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 6. Організація машинної інформаційної бази
- •6.1. Поняття машинного інформаційного забезпечення
- •6.2. Передумови створення та основні переваги бд
- •6.3. Поняття і класифікація абд
- •6.4. Склад абд
- •6.5. Характеристика інфологічної та дат алогічної моделі баз даних
- •6.6. Методи створення оптимальної моделі баз даних
- •6.7. Теорія нормалізації відношень
- •6.8. Побудова логічної моделі даних
- •6.9. Поняття сховищ даних та основи їх створення
- •6.9.1. Архітектура сховищ даних
- •6.9.2. Моделі сховищ даних
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 7. Основи створення комп'ютерних технологій
- •7.1. Характеристика та класифікація технологічних операцій
- •7.2. Технологічні процеси автоматизованої обробки економічної інформації
- •7.3. Типові технологічні операції та їх виконання в інформаційних системах обробки даних
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 8. Режими роботи еом та їх особливості
- •8.1. Загальна характеристика режимів роботи еом
- •8.2. Організація пакетного режиму обробки інформації
- •8.3. Організація діалогового режиму обробки інформації
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 9. Організаційно-методичні основи створення та функціонування інформаційних систем
- •9.1. Стадії та етапи розробки
- •9.2. Організація робіт, спрямованих на створення та впровадження інформаційних систем
- •9.3. Документація на розробку інформаційних систем
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 10. Інформаційні системи організаційного управління
- •10.1. Концепція розподільної обробки інформації в управлінських інформаційних системах
- •10.2. Характеристика і призначення інтегрованих інформаційних систем
- •10.3. Банківські інформаційні системи
- •10.3.1. Структура автоматизованої банківської системи
- •10.3.2. Функціональна структура абс
- •10.3.3. Модульний підхід до структуризації абс
- •10.3.4. Програмно-технічна платформа абс
- •10.4. Інформаційні системи в фінансах
- •10.4.1. Автоматизована система фінансових розрахунків (асфр)
- •10.4.2. Аіс у податкових органах України
- •10.4.3. Аіс в страхуванні
- •10.5. Інформаційні системи у статистиці
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 11. Системи підтримки прийняття рішень
- •11.1. Розвиток і впровадження систем підтримки прийняття рішень
- •11.1.1. Сутність і загальна характеристика сппр
- •11.1.2. Сфери застосування та приклади використання сппр
- •11.2. Компоненти систем підтримки прийняття рішень
- •11.2.1. Інтерфейс користувач—система
- •11.2.2. База даних і система управління базою даних
- •11.2.3. Бази моделей і системи управління базами моделей
- •11.2.4. Управління поштою (повідомленнями) в сппр
- •11.3. Групові системи підтримки прийняття рішень
- •11.3.1. Групові рішення
- •11.3.2. Групове забезпечення
- •Функціональні можливості (призначення) продукції гсп
- •11.3.3. Визначення та призначення гсппр
- •11.3.4. Підтримувальні засоби гсппр
- •11.4. Виконавчі інформаційні системи
- •11.4.1. Визначення і призначення віс
- •Інформаційні потреби опр, реалізовані засобами віс
- •Вимоги щодо моделювання в віс
- •11.4.2. Використання віс
- •11.4.3. Доступне програмне забезпечення віс
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 12. Інтелектуальні інформаційні системи в економіці
- •12.1. Загальні аспекти розробки систем зі штучним інтелектом
- •12.2. Експертні системи та їх характеристика
- •12.3. Поняття знань та відмінності їх від даних
- •12.4. Модель продукції
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 13. Інформаційно-пошукові системи в економіці
- •13.1. Поняття інформаційно-пошукової системи
- •13.2. Інформаційно-пошукова мова та її використання в аіпс
- •13.4. Інформаційно-пошуковий тезаурус
- •13.5. Шформаційно-пошукові системи internet
- •13.5.1. Подання інформаційних ресурсів у internet
- •13.5.2. Механізми пошуку в Internet
- •13.5.3. Інформаційно-пошукова мова системи
- •13.5.4. Інтерфейс системи
- •13.5.5. Інструментальні засоби пошуку в Internet
- •Російські та російськомовні пошукові системи Каталоги і пошукові системи
- •Пошук інформації в системі телеконференцій Usenet
- •Метапошукові системи
- •Списки російськомовних пошукових ресурсів
- •Міжнародний пошук
- •Метапошукові системи
- •Спеціалізований пошук
- •Списки пошукових ресурсів
- •Пошук людей
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 14. Корпоративні шформащйш системи
- •14.1. Загальна характеристика корпоративних інформаційних систем
- •14.2. Корпоративна інформаційна система r/3
- •14. 3. Система управління бізнесом і фінансами scala 5
- •14. 4. Система управління ресурсами підприємства oracle application
- •14.5. Інформаційна система управління ресурсами підприємств baan—IV
- •14.6. Комплексна система управління діяльністю підприємства галактика
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
6.9.1. Архітектура сховищ даних
Сховища даних можуть включати такі компоненти: віртуальне сховище даних, корпоративне сховище даних, кіоски чи вітрини даних.
Віртуальне сховище даних — це репозитарій метаданих, які описують джерела надходження інформації, структуру даних сховища, методи агрегації та завантаження даних, відомості про структуру бізнес-понять та інші дані про дані, що зберігаються у сховищі.
Корпоративні сховища даних (enterprise data warehouses) вміщують інформацію, зібрану із певної множити оперативних БД, яка характеризує всю корпорацію і необхідна для виконання консолідованого аналізу діяльності корпорації в цілому. Такі сховища охоплюють всі численні напрямки діяльності корпорації і використовуються для прийняття як тактичних та і стратегічних рішень. Розробка корпоративного сховища даних дуже трудомісткий процес, який може становити від одного до кількох років, а обсяги сховища можуть досягати від 50 Гбайт до кількох терабайт.
Кіоски чи вітрини даних (data marts) це певна підмножина корпоративних даних, які характеризують конкретний аспект діяльності корпорації, наприклад роботу якогось її підрозділу. Кіоск може отримувати дані з корпоративного сховища даних (залежний кіоск) чи бути незалежним, і тоді джерелом поповнення його даними будуть оперативні БД. Розробка кіоска даних потребує значно менше часу і в середньому триває близько трьох-чотирьох місяців.
Корпоративні сховища даних та кіоски будуються за подібними принципами і використовують практично одинакові технології.
В останні часи з'явилось поняття глобального сховища даних, в якому сховище даних розглядається як єдине джерело інтегрованих даних для всіх вітрин даних.
6.9.2. Моделі сховищ даних
Сховища повинні надавати можливість параметризації даних за різними ознаками, наприклад банківські операції під час їх аналізу необхідно групувати за часом їх виконання, за клієнтами, за їх обсягами у вартісному виразі, за контрагентами, видами валют та іншими ознаками. Тобто дані мають бути представлені у сховищі таким чином, щоб надавати можливість їх багатовимірного аналізу. Основи багатовимірного аналізу були започатковані Е.Ф. Коддом (Е. F. Codd) в 1993 р.
Найбільш вдалою формою представлення даних, що надасть можливість багатовимірної їх параметризації є подання даних у вигляді неплоскої реляційної моделі, а багатовимірної моделі. В основу OLAP-систем покладено поняття гіперкуба, тобто багатовимірного куба, у комірках якого зберігаються необхідні для аналізу дані.
Проте нині існує три варіанти побудови систем на основі сховищ даних: MOLAP (Multidimensional OLAP), ROLAP (Relational OLAP) і HOLAP (Hybrid OLAP). В MOLAP-системі гіперкуб реалізується як спеціальна модель нереляційної структури, яка швидше забезпечує доступ до даних, ніж реляційні моделі, але вимагає додаткових витрат пам'яті.
В ROLAP — системах гіперкуб це лише користувацький інтерфейс, який моделюється на традиційній реляційній базі даних. Дані в сховищі представляються у вигляді моделі, що дістала назву «зірка» (star schema). Ця модель складається з таблиць двох типів: однієї таблиці даних, що аналізуються, тобто фактів (fact table) — центр зірки і декількох таблиць, які характеризують певні виміри цих фактів (demension table). Таблиця фактів вміщує числові характеристики якогось напрямку діяльності компанії чи фірми, наприклад обсяги продажу, а також ключі таблиць вимірів. Таблиці вимірів містять додаткові характеристики ключових полів, як правило, це довідкові дані, наприклад дані про назву товару, назву його виробника, тип товару та інші. Зауважимо, що дані таблиць вимірів денормалізовані.
Якщо ж таблиці вимірів нормалізовані, то така модель називається «сніжинкою» (snowflake schema). В ROLAP- системах зберігаються агреговані дані.
Такий підхід дозволяє зберігати великі обсяги даних, але вони не досить ефективні при виконанні аналітичних операцій, тому системи, побудовані на реляційних моделях, розглядаються швидше як інтелектуальні генератори звітів. Але досі ці системи переважають так, як в реляційні моделі вкладені великі інвестиції і вони є більш зрозумілими і звичними.
HOLAP-системи — це комбінований варіант зберігання даних, який використовує обидва типи СУБД. У багатовимірній СУБД зберігаються агрегати даних, а докладні дані, які мають невеликий обсяг, зберігаються в реляційній СУБД.