Вимоги щодо моделювання в віс

1. Широке використання гіпертекстових зв'язків і гіперносіїв.

2. Легкий для використання аналіз досліджуваного випадку.

3. Широке використання звітів запобігання особливим ситуаціям і засобів відстежування причин особливих ситуацій.

4. Моделі з умовою, що відбиватимуть важливі для досягнення успі­ху чинники.

5. Моделі прогнозування, інтегровані у всі компоненти.

6. Легка доступність користувачеві у використанні фільтрів для ана­лізу даних.

7. Широке використання засобів типу «що ...якщо».

8. Широке використання моделей планування.

По-третє, ВІС має забезпечити якомога ширшу базу інформа­ції. Користувач має потребу як у кількісній, так і в якісній, як у зовнішній, так і у внутрішній щодо фірми інформації. Внутрішні дані мають відбивати загальнокорпоративні продуктивність і опе­рації. Вони мають охоплювати як поточні, так і історичні (статис­тичні) дані, що дозволить проводити довгостроковий аналіз трендів. Зовнішні дані мають полегшувати оцінки впливу на корпо­рацію зовнішнього оточення. ВІС має добре організовані системи представлення даних, що дозволяють виконавцям швидко пере­суватися по системі. Часто ВІС пропонує «знімок» теперішнього (або минулого) в легкодоступному форматі. До того ж система має можливості уточнення (уточнюючі екрани), що дозволяє ко­ристувачеві дослідити аналізи, які лежать в основі підсумкової інформації, що може краще ідентифікувати проблеми і можливо­сті. Ці уточнюючі екрани доповнені можливістю виконання спе­ціального запиту, за допомогою якого користувач може досліди­ти несприятливі питання або справи.

Таблиця 11.5

ВИМОГИ ДО ПРИЗНАЧЕНОГО ДЛЯ КОРИСТУВАЧА ІНТЕРФЕЙСУ ВІС

1. Інтерфейс має бути дружнім.

2. Інтерфейс має включати перевірений у використання графічний інтерфейс користувача.

3. Інтерфейс має підтримувати альтернативні пристрої вводу/ви­воду, такі як миша, сенсорну додаткову клавіатуру, сенсорні екрани і тому подібне.

4. Система має бути доступна з декількох машин з різних місць.

5. Інтерфейс має бути інтуїтивно зрозумілим.

6. Інтерфейс має бути пристосований до стилю керівництва індиві­дуального користувача.

7. Інтерфейс має містити як функцію ВІС меню допомоги.

8. Інтерфейс має включати контекстно-залежне меню.

По-четверте, ВІС має швидко відгукуватися, що звичайно, включає час, необхідний системі для відповіді на специфічний запит. Користувачі зайняті і звикли до швидких відповідей від підлеглих; вони чекають не меншого від своїх комп'ютерних си­стем. Крім того, ВІС повинна забезпечувати швидку реакцію на ідеї, згенеровані в самій системі. ВІС повинна забезпечити легкі комунікаційні можливості і здатність генерувати звіти, що дозво­лить реагувати на надану користувачем інформацію.

11.4.2. Використання віс

Внаслідок розглянутих можливостей ВІС здатна забезпечити низку переваг. Наприклад, користувач може використати свій час більш ефективно. Вони можуть зменшити час пошуку інформа­ції, ідентифікувати і реагувати на особливі ситуації, тільки-но вони будуть записані. До того ж ВІС надають більш своєчасну, точну і релевантну інформацію. ОПР також можуть ідентифіку­вати і вирішувати проблеми більш швидко і приймати кращі рі­шення. Таким чином, корпорація повинна відноситися до інфор­мації, як до «стратегічного ресурсу» і залучати до роботи над довготривалими проектами вільний персонал інформаційних сис­тем у менеджменті та інших асистентів.

ВІС може функціонувати тільки в готовому для її сприйняття оточенні. Кілька зауважень щодо опису готовності такого сприй­няття. По-перше, перед впровадженням ВІС має бути виявлена проблема доставки інформації. Зокрема, має існувати важлива ін­формація, яка певною мірою є своєчасно недоступною, що не до­зволяє користувачам створювати високоякісних рішень. Альтерна­тивно, може мати місце реальна бізнесова проблема, пов'язана з проблемами доставки інформації. Без попереднього визначення та­ких проблем користь від ВІС не так очевидна і, отже, менеджери не так схильні тратити час на вивчення використання системи.

По-друге, перед впровадженням ВІС повинна бути досягнута деяка технологічна зрілість або виконавців проблеми або органі­зації. Це означає, що організація (або безпосередньо самі корис­тувачі) повинні мати досвід поводження з технологією або необхід­не бажання (охоту), щоб змінити технології. Деякі організації чи­нять опір змінам в технології більше, ніж інші, або вимагають спланованішого підходу до розвитку більшого використання технології.

Процес впровадження ВІС також повинен керуватися. Багато адміністраторів мають штат, який працює для них над аналітич­ними проблемами, відображаючи важливі показники і у разі не­обхідності звертає увагу ОПР на деякі з них. Крім того, цей штат проводить додатковий аналіз у разі необхідності. Іноді перехід від такої ситуації до оперативно доступної (online) ВІС дуже складний для топ-адміністраторів (вищих виконавців). Тобто цей крок до їх власної інформаційної інтеграції і фокусування на ін­формації та вивчення комп'ютерної системи є невдалим (неуспіш­ним). У цьому випадку, розробники отримують кращі результати, якщо вони розкладають навчання на два окремих компонента: навчання користуванням комп'ютера і навчання, зосереджене на їх власному інформаційному аналізі. Наприклад, деякі привчають користувачів до стадії «запиту», даючи спершу звикнути до мож­ливостей інтерактивного (online) доступу. Інші спершу навчають користувачів складовим пакету ВІС, де ставляться запитання і гене­руються звіти, використовуючи «довідники користувача». Після впровадження першої частини, рух до повної ВІС стає легшим.

Звичайно, не всі попередні турботи стосуються лише аспекту користувачів. Перед реалізацією ВІС розробник повинен зрозумі­ти процес управління. Оскільки ВІС призначені для верхнього управління і для розгляду стратегічних альтернатив, система по­винна бути більш адаптована до процесу управління, ніж загальні СППР. Окрім того, розробники мають використати творчий під­хід в розвитку ініціатив для заохочення використання системи вищим керівництвом. Проектування ВІС має керуватися більш ретельно, ніж інші розробки СППР, враховуючи тип рішень і тип користувача.

Коли розроблена структура ВІС, що впроваджується, наступна сфера обговорень — апаратні засоби. Багато чинників впливають на вибір апаратури. По-перше, апаратні засоби мають бути здат­ними підтримувати функції управління, важливі щодо виконання задач, такі як дедуктивне повідомлення (інформування), аналіз трендів і виняткові повідомлення. По-друге, апаратура повинна мати дисплей з високою розрізнювальною здатністю для забезпе­чення виводів в паперово-орієнтованих методиках. Дуже малень­кий екран або неясне виведення даних бентежитиме і будуть не­придатним для менеджерів. По-третє, швидкість процесора має бути достатньою, щоб гарантувати своєчасну відповідь на запит. Процесор має не лише виконувати поточні вимоги, а й бути гото­вим до майбутніх збільшень навантаження. По-четверте, комп'ю­терні механізми повинні дозволяти здійснювати операції вводу і виводу іншими пристроями, відмінними від клавіатури.

Користувачі краще ставляться до систем, керованих голо­сом і з сенсорними екранами. По-п'яте, апаратні засоби ЕОМ мають надати можливість ОПР, що не мають достатнього дос­віду роботи з комп'ютерами, щоденно поповнювати свій про­фесійний досвід. Шосте, комп'ютер повинен бути підключений до мережі. Користувач повинен мати зв'язок з інформацією відділень, корпоративною і зовнішньою управлінською інфор­мацією, так само як і бути електронно підключеними до мене­джерів, які можуть при обговоренні пояснити деякі проблеми. Зрештою, апаратура має бути інтегрована з іншим технологіч­ним обладнанням, важливим для ОПР, таким як поштові сис­теми, факсимільне обладнання, голосова пошта і системи відео-конференцій.