11.3. Групові системи підтримки прийняття рішень

11.3.1. Групові рішення

Багато рішень в організаціях створюються не тільки індивіду­ально, але і групами виконавців. Зрозуміло, що група поліпшує процес добору рішення за допомогою інтеграції знань, досвіду, і, можливо, різних перспективних бачень декількох людей. Збага­чення розуміння проблеми може, в свою чергу, дозволити групі зрозуміти проблему краще, створити мікроклімат для творчих рішень, і більш ефективно визначити помилки в інформації або в самому процесі пошуку рішення. Нарешті, оскільки багато людей залучені, то вони створюють більші жорсткі зобов'язання щодо рі­шення, і таким чином, очікується менший опір щодо його реалізації.

Проте група може привносити низку недоліків в процес прий­няття рішень. Часто групові рішення приймаються довше, ніж ін­дивідуальні. У групах є тенденція витрачати значний непродук­тивний час на очікування, організацію, або повторення того, що вже було сказано. Групова динаміка може неадекватно впливати

на процес, якщо є відмінності в ранзі чи темпераменті учасників. Часто підтримувальна робота може бути неузгодженою, якщо виконується кількома виконавцями, або деякі з них можуть пере­кладати свої задачі та обов'язки на інших. Нарешті, існує соціа­льний тиск підтримувати групову позицію. «Групова думка» мо­же існувати в різних групах та може викликати неповне або неадекватне використання інформації.

Групова думка є погодженням за рахунок будь-яких засобів, що часто завершується неефективним груповим прийняттям рі­шень та не найкращими рішеннями. Це стосується до груп, що мають високий ступінь відповідності та пов'язаність, що похо­дить від зовнішніх джерел інформації, які викликають їх рішен­ня. Коли є групова думка, учасники ігнорують обмеження чи аналіз, а також можливі наслідки процесу вибору (рішення). Фак­тично, група колективно раціоналізує процес вибору, переходячи до цензора в собі, коли члени групи відхиляються від встановле­ної позиції, рішення чи параметрів.

Проблема з груповою думкою очевидно може привести до нев­далого рішення. Конкретно це пов'язане з: неповною генерацією альтернатив; неповним розумінням цілей; невдалою оцінкою ри­зиків альтернатив; недостатнім пошуком інформації; відміннос­тями в розумінні інформації; невдалою оцінкою і переоцінкою альтернатив. Кожний з цих чинників, в свою чергу, пов'язаний з поганим прийняттям рішень.

На жаль, більшість традиційних СППР не забезпечують мето­ди для вирішення подібних проблем. Тобто, щоб забезпечити групове прийняття рішень, інструментальним засобам групового призначення бажано мати не тільки потрібні характеристики СППР, а також апаратні засоби, програмне забезпечення та про­цедури, необхідні, щоб визначити позитивні характеристики ро­боти групи, та зменшити негативні. Для подібних цілей і призна­чені групові системи підтримки прийняття рішень.

Трупові СППР (ГСППР) представляють гібридну технологію, вони поєднують СППР та технології групової продукції. ГСППР повинні мати компоненти СППР, включаючи систему управління моделями, систему управління БД, систему управління інтерфей­сом користувача та систему управління поштою, як уже зазнача­лося. Система має бути здатна легко підтримувати потреби всіх ОПР. ГСППР повинна мати набір моделей та функції управління моделями, необхідний, щоб задовольнити потребу рішення всіх учасників. Вони мають бути здатні забезпечити доступ та агрегування інформації з різних джерел в множину форматів, щоб забезпечити широкі групові інформаційні потреби. Накінець, ГСППР повинна бути легкою в користуванні для всіх учасників групи.

Дуже часто групова динаміка безпосередньо блокує активну участь одного або декількох людей і не стимулює (знеохочує) ін­новаційні міркування. Таким чином, ГСППР має містити інстру­ментальні засоби, які адресують групову динаміку так, щоб ОПР могли досягти згоду щодо специфічної проблеми або можливос­ті, і включати систему динамічного управління групою, щоб ад­ресувати спеціальні потреби групових процесів. Груповий роз­гляд будь-якої проблеми дозволяє використання додаткової інфор­мації, знання, і майстерності, але, тільки якщо всі учасники ма­ють рівну можливість бути почутими, а їхні ідеї отриманими. Оскільки ГСППР використовують технології групової продукції, то потрібно зупинитися більш докладно на цій продукції.