
- •1. Виникнення і основні етапи розвитку економічних знань
- •2. Предмет економічної теорії
- •3. Методи економічних досліджень.
- •4. Функції економічної теорії. Економічна політика
- •Розділ 2. Суть, структура та типи економічних систем
- •2. Поняття економічної системи
- •3. Продуктивні сили суспільства
- •4. Система економічних відносин суспільства
- •5. Типи економічних систем
- •Розділ 3. Форми організації суспільного виробництва. Гроші
- •2. Типи економічних зв'язків та виробництва
- •3. Товар і його властивості
- •4. Виникнення, суть та функції грошей
- •Розділ 4. Ринок і його інфраструктура
- •1. Поняття ринку і умови його функціонування;
- •2. Структура ринку;
- •3. Інфраструктура ринку;
- •1. Поняття ринку і умови його функціонування
- •2. Структура ринку
- •3. Інфраструктура ринку
- •Розділ 5. Основи саморегулювання ринкової економіки
- •1. Попит і його детермінанти
- •2. Пропозиція та її детермінанти
- •3. Ціна у ринковій економіці
- •4. Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової економіки
- •5. Суперечності механізму саморегулювання ринкової економіки
- •Розділ 6. Економічна роль держави у ринковій економіці
- •1. Необхідність і суть державного регулювання ринкової економіки;
- •2. Економічні функції держави;
- •3. Методи державного впливу на ринкову економіку;
- •1. Необхідність і суть державного регулювання ринкової економіки
- •2. Економічні функції держави
- •3. Методи державного впливу на ринкову економіку
- •Розділ 7. Основні риси і закономірності перехідної економіки та її особливості в Україні
- •1. Поняття перехідної економіки
- •2. Сутність перехідного періоду від командної до ринкової економіки
- •3. Роздержавлення власності у перехідній економіці
- •4. Демонополізація економіки у період ринкової трансформації
- •5. Структурна перебудова економіки України
- •Частина II. Мікроекономіка
- •Розділ 8. Підприємництво і підприємство (фірма)
- •1. Суть підприємництва та умови його здійснення
- •2. Організаційні основи підприємництва в Україні
- •3. Підприємство (фірма) і його види
- •4. Капітал як матеріальна основа підприємництва
- •Розділ 9. Трудові відносини. Заробітна плата
- •1 Ринок праці та його особливості
- •2. Суть заробітної плати та її функції;
- •3. Організація заробітної плати;
- •1. Ринок праці та його особливості
- •2. Суть заробітної плати та її функції
- •3. Організація заробітної плати
- •Розділ 10. Витрати виробництва і прибуток
- •1. Суть витрат виробництва та їх види;
- •2. Витрати виробництва у короткостроковому та довгостроковому періодах;
- •3. Прибуток, його норма і напрями використання;
- •1. Суть витрат виробництва та їх види
- •2. Витрати виробництва у короткостроковому та довгостроковому періодах
- •3. Прибуток, його норма і напрями використання
- •Розділ 11. Особливості формування цін залежно від моделі ринку
- •1. Загальні принципи ціноутворення;
- •2. Основні моделі ринку.
- •1. Загальні принципи ціноутворення.
- •2. Основні моделі ринку
- •Лекція 12. Особливості підприємництва в агропромисловому комплексі
- •1. Аграрні відносини та їх особливості
- •2. Рентні відносини і форми земельної ренти.
- •3. Агропромисловий комплекс (апк), його структура і функції
- •4. Аграрна реформа в Україні
- •Частина III. Макроекономіка
- •Розділ 13. Національна економіка. Основні макроекономічні показники
- •1. Поняття національної економіки
- •2. Національний (суспільний) продукт і проблеми його грошового виміру
- •3. Поняття та способи обчислення валового внутрішнього продукту (ввп)
- •4. Система національних рахунків
- •Лекція 14. Макроекономічний аналіз: сукупний попит і сукупна пропозиція
- •1. Поняття макроекономічного аналізу
- •2. Визначення сукупного попиту і сукупної пропозиції
- •3. Споживання і заощадження та їх функції
- •4. Інвестиції, їх види та детермінанти.
- •5. Макроекономічна рівновага і модель мультиплікатора
- •Розділ 15. Грошовий обіг і кредитна система
- •1. Поняття грошової системи
- •2. Попит на гроші
- •3. Пропозиції грошей
- •4. Ринок грошей. Суть і види кредиту
- •5. Банки і банківська система
- •6. Ринок цінних паперів
- •7. Грошово-кредитна політика держави
- •Розділ 16. Фінансова система і фіскальна політика
- •1. Суть фінансів та їх роль у ринковій економіці
- •2. Державний бюджет і бюджетний дефіцит
- •3. Податки і податкова система
- •4. Фіскальна політика держави
- •Розділ 17. Економічне зростання та економічна нестабільність
- •1. Економічне зростання і його типи
- •2. Циклічні коливання ринкової економіки та їх причини
- •3. Безробіття, його типи та наслідки
- •4. Інфляція: суть, види, причини і наслідки
- •Розділ 18. Соціальний прогрес і стабілізаційна політика держави
- •1. Поняття соціального прогресу і його напрями
- •2. Рівень життя та його показники
- •3. Соціальний захист населення
- •4. Стабілізаційна політика держави: кейнсіанський та монетаристський підходи
- •Частина IV. Сучасне світове господарство
- •Розділ 19. Світове господарство та його еволюція
- •1. Поняття світового господарства та етапи його розвитку
- •2. Міжнародний поділ праці та його особливості за сучасних умов
- •3. Міжнародна торгівля та її особливості на сучасному етапі
- •4. Міжнародний рух капіталів
- •5. Міжнародна міграція робочої сили
- •6. Сучасні міжнародні науково-технічні зв'язки
- •7. Спільна підприємницька діяльність з іноземним капіталом
- •Розділ 20. Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •1. Міжнародні валютні відносини і міжнародні валютні системи
- •2. Валютний ринок і валютна політика;
- •3. Міжнародні кредитні відносини та міжнародні фінансові організації;
- •1. Міжнародні валютні відносини і міжнародні валютні системи
- •2. Валютний ринок і валютна політика
- •3. Міжнародні кредитні відносини та міжнародні фінансові організації
2. Циклічні коливання ринкової економіки та їх причини
Для економіки будь-якої країни у довгостроковому періоді характерне економічне зростання, що виявляється у збільшенні національного продукту та загальноекономічного потенціалу. В західній літературі це явище одержало назву тренда. Економічне зростання передбачає стан рівноваги, коли попит і пропозиція достатньою мірою збалансовані. Однак практика показує, що нерідко стан рівноваги порушується: змінюються нормальні зв'язки і пропорції, зменшується обсяг виробництва товарів і послуг, знижується зайнятість, падає прибутковість, відбувається затоварювання. Економічне зростання переривається, в економіці наступає кризовий стан, тобто починається економічна криза. Остання є значними порушеннями рівноваги економіки, що породжує негативні наслідки.
Економічні кризи різноманітні. За масштабами порушення рівноваги виділяють загальні кризи, що охоплюють усю національну економіку, та часткові, які поширюються на якусь одну сферу або галузь економіки. До них належать фінансові, грошово-кредитні, валютні, галузеві кризи. За критерієм регулярності розрізняють періодичні, проміжні та нерегулярні кризи. Найпоширенішими є періодичні, або циклічні кризи, які регулярно повторюються через певні проміжки часу. За характером порушення відтворюваних пропорцій кризи поділяються на кризи надвиробництва, при яких пропозиція суттєво перевищує платоспроможність населення, та кризи недовиробництва, коли обсяг виробництва товарів і послуг недостатній для покриття наявного попиту.
На стадії індустріального розвитку економічне зростання почало регулярно перериватись економічними кризами, тобто набуло циклічного характеру. Економічний розвиток відбувається у формі економічних, або ділових, циклів певної тривалості. Це регулярні коливання рівня ділової активності, при яких за зростаннями активності, що виявляється у збільшенні ВВП, відбувається її зниження, при якому обсяги виробництва зменшуються. Такі коливання відбуваються відносно довгострокового тренду. Схематично це можна зобразити так
Час циклу Час
Схема економічного (ділового) циклу
1 — криза (рецесія), 2 — депресія (стагнація), 3 — пожвавлення (експансія), 4 — піднесення (бум).
Зі схеми видно, що, досягнувши точки А, обсяг ВВП почав зменшуватись. Зниження тривало протягом певного періоду часу і у точці В досягло найнижчого значення. Потім протягом певного часу його обсяг стабілізувався і почалося збільшення, що тривало до точки Д, після досягнення якої обсяг ВВП почав знову зменшуватись. Період часу розвитку економіки від початку одного спаду до початку іншого і називається економічним, або діловим, циклом.
Класичний економічний цикл складається з 4 фаз: кризи, депресії, пожвавлення і піднесення. Вихідною фазою циклу є криза. Як правило, ця фаза починається з грошово-кредитної сфери та торгівлі. Відбувається падіння курсу цінних паперів, біржова паніка. Нагромаджуються запаси товарів у торгівлі, і починається криза збуту. Затоварення призводить до скорочення виробництва. Зменшується попит на робочу силу, зростає безробіття. Доходи дедалі зменшуються, падає купівельна здатність, зростає попит на гроші. Масово відбуваються банкрутства. Ділова активність різко знижується.
Другою фазою є депресія, або стагнація. Для неї характерне припинення падіння обсягів виробництва, ціни відносно стабілізуються. Поступово зменшуються товарні запаси. Збільшується маса вільного грошового капіталу. Пропозиція починає урівноважуватися із попитом. Створюються сприятливі умови для технічного оновлення основного капіталу, оскільки рівень цін і відсоткові ставки відносно невисокі.
Наступною фазою є пожвавлення (експансія), яка починається із зростання виробництва і закінчується досягненням ним найвищого докризового рівня. Збільшується попит на споживчі товари, а через нього — і на інвестиційні товари. Підвищуються заробітна плата і доходи підприємців. Починається зростання цін, збільшується попит на грошовий капітал, що стимулює підвищення відсоткових ставок. Скорочується безробіття внаслідок зростання попиту на робочу силу.
Завершальною фазою циклу є піднесення, або бум. У цій фазі суттєво зростає попит, особливо на інвестиційні товари. Збільшується зайнятість робочої сили, підвищуються ціни на товари та послуги. Підвищується попит на кредитні ресурси і, відповідно, зростають відсоткові ставки. Відбувається значне розширення нового будівництва, активізуються інвестиційні процеси. На фондовому ринку різко збільшується кількість спекулятивних угоди. Все це зрештою призводить до так званого «перегріву економіки», посилює диспропорції і завершується новим спадом ділової активності, початком нового циклу.
Класичний економічний цикл характеризується рядом ознак. Коливання виробництва інвестиційних товарів бувають значно сильніші, ніж: виробництва споживчих товарів. Одночасно коливання обсягу інвестицій у будівництво та устаткування набагато менші, ніж у виробничі запаси. Циклічні зміни у виробництві споживчих товарів тривалого користування набагато сильніші, ніж у виробництві благ повсякденного попиту.
Циклічність розвитку ринкової економіки пов'язана з періодичним порушенням її рівноваги, що виявляється, насамперед, у порушенні рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Розвиток економіки здійснюється таким чином, що сукупний попит починає відставати від можливостей економіки виробляти певний обсяг товарів і послуг. Це відставання призводить до порушення відтворювальних зв'язків, що на певному етапі досягає критичної величини і виявляється у кризі надвиробництва, коли значна частина вироблених товарів та послуг не знаходить збуту. Економічна рівновага порушується. Криза і виступає тим засобом, що сприяє відновленню рівноваги. Визначення причини циклічності руху ринкової економіки означає з'ясування причин, що періодично порушують рівновагу між сукупною пропозицією і сукупним попитом.
Циклічність є об'єктивною закономірністю економічного розвитку. Це складне, багатогранне явище. За тривалістю виділяють малі, середні та великі цикли. Малі цикли (їх ще називають цикли Кітчина) — це короткострокові коливання ділової активності, що тривають 3—4 роки і пов'язані з періодичним коливанням інвестицій у товарні запаси. Вони були відкриті в 20-х роках минулого століття і пізніше почали асоціюватись із періодичним оновленням легкових автомобілів та інших споживчих товарів тривалого користування.
Найрельєфніше виявляються середні цикли, тривалість Яких від 7 до 12 років. Вони справляють найбільший вплив на економічний розвиток, тому їх визначають як базові економічні цикли.
Третім видом є довгі цикли, або довгі хвилі Кондратьева, названі так на честь російського економіста М. Кондратьева, який у 20-х роках минулого століття вперше обґрунтував наявність таких хвиль. Це довгострокові циклічні коливання в економіці, тривалість яких від 48 до 55 років. За визначенням Кондратьева, великі цикли можна розглядати як порушення та відновлення економічної рівноваги тривалого періоду.
Проблеми довгих хвиль досліджували відомі економісти, серед яких Й. Шумпетер, С. Кузнець, П. Самуельсон, К. Кларк. Щодо причин довгих хвиль, єдності думок немає. М. Кондратьев вважав, що вони обумовлені внутрішнім чинником економічного зростання, зокрема різною тривалістю функціонування господарських благ, на виробництво яких потрібно витратити різний час і нагромадити необхідний капітал. Близькою до такої є позиція Й. Шумпетера, який вважав, одо головну роль у механізмі довгих хвиль відіграють хвилі технічних нововведень і відповідні зміни інноваційної активності підприємців.
Матеріальну основу довгих хвиль складає структурне оновлення технологічного способу виробництва, що здійснюється у двох напрямах. По-перше, еволюційно, шляхом удосконалення наявної технології, а, по-друге, революційне, у результаті якісних змін у техніці й технології та їх матеріалізації у виробництві. Перший напрям дозволяє використати потенціал наявних технологій і підготувати умови для якісного стрибка у їх розвитку. При другому здійснюється перехід до принципово нових технологій, які розширяються, замінюючи старі. Ці процеси є основними у розвитку продуктивних сил, зумовлюючи перехід на якісно новий рівень й інших їх елементів.
Довгі хвилі включають дві фази — знижувальну і висхідну. У першій відбувається зміна базисних технологій та технологічних структур виробництва. Вона триває до 25 років і включає кілька середніх і малих циклів. Характерною її особливістю є наявність таких економічних криз, що зумовлюють перехід як до принципово нових технологій, так і до суттєвих змін в економічній системі, насамперед, в економічних відносинах. Прикладом є криза 1929— 1933 pp., яка поклала початок переходу до державного регулювання ринкової економіки.
Друга фаза — висхідна — є періодом тривалого піднесення науково-технічного та економічного розвитку і триває до ЗО років. У ній відбувається масове поширення нових технологій, структурні зміни в економіці, загальне підвищення ефективності виробництва. Водночас закладаються основи суперечностей, що викликають нову велику хвилю. Врахування «довгих хвиль» економічного розвитку може бути важливою умовою підвищення рівня наукової обґрунтованості довгострокових прогнозів розвитку економіки.