![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Тема 1: біологія, як наука План
- •Біологія, як наука
- •2. Історія розвитку біології
- •3. Вчені біологи України
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2: будова та функції клітини План
- •1.Загальні уявлення про клітину
- •2.Загальна характеристика клітини
- •3.Надмембранні та під мембранні комплекси клітин
- •4.Взаємодія мембран в еукаріотичній клітині
- •5. Цитоплазма та її компоненти
- •6. Одномембранні органели. Їхня будова та функції
- •7. Будова та функції мітохондрій
- •8. Будова та функції пластид
- •9.Утворення та взаємні перетворення пластид
- •10. Будова ядра
- •11. Поняття про каріотип
- •12. Функції ядра
- •13. Рибосоми. Органели руху. Клітинний центр
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3: хімічний склад клітини
- •Елементний склад живих організмів
- •Вміст у клітині та значення для організму основних біологічно важливих хімічних елементів
- •Вода. Її властивості та функції клітині
- •4. Вуглеводи, будова та функції
- •5. Ліпіди: структура, властивості
- •6. Білки, будова та функції
- •7. Нуклеїнові кислоти
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4: пластичний та енергетичний обмін План
- •Пластичний обмін
- •2. Енергетичний обмін
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5: біосинтез білка План
- •1. Біосинтез білка.
- •1. Біосинтез білка
- •2. Генетичний код
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6: поділ клітин План
- •2. Фази мітозу
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7: мейоз. План
- •Мейоз. Фази мейозу
- •2.Запліднення
- •Тема 8 : генетика, як наука План
- •1. Основні закономірності спадковості
- •2. Перший закон Менделя
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9: проміжний характер успадкування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10: аналізуюче схрещування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11: зчеплення хромосом План
- •1. Зчеплення хромосом.
- •1. Зчеплення хромосом
- •2. Теорія спадковості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12: генетика статі План
- •Генетика статі.
- •1. Генетика статі
- •2. Зчеплене зі статтю
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13: модифікаційна та мутаційна мінливість План
- •Модифікаційна мінливість
- •2. Мутаційна мінливість
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14: особливості селекції рослин, тварин і мікроорганізмів План
- •1. Особливості селекції рослин
- •2. Особливості селекції тварин
- •3. Селекція мікроорганізмів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15: розвиток еволюційних поглядів План
- •Розвиток еволюційних поглядів.
- •Розвиток еволюційних поглядів
- •Мікроеволюція
- •Макроеволюція
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16: видоутворення, його типи.
- •Видоутворення. Типи видоутвореннь
- •Напрями еволюції
- •Сучасні погляди на проблему еволюції
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 17: виникнення життя на землі План
- •1. Гіпотези походження життя на Землі
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 18: розвиток органічного світу по ерах та періодах План
- •1. Розвиток життя в палеозойську еру
- •2. Основи еволюційних подій мезозойської ери
- •3.Розвиток життя в кайнозойську еру
- •Питання для самоконтролю
- •Використана література
2. Основи еволюційних подій мезозойської ери
Мезозойська ера розпочалася 240 і закінчилась 65 млн. років тому. У ній виділяють тріасовий, юрський та крейдяний періоди.
Тріасовий період закінчився близько 185 млн. років тому. Його кліматичні умови загалом нагадували пермський. У морях тривало зростання різноманітності хрящових і кісткових риб. З цього періоду відомі представники всіх сучасних та деяких викопних рядів комах.
З’являються два ряди наземних плазунів, відомих під назвою динозаври. Це були тварини середніх і великих розмірів, що пересувались на чотирьох або на двох задніх кінцівках, які були спрямовані вниз, на відміну від сучасних плазунів. Від невеликих за розмірами комахоїдних звірозубих у другій половині періоду походять перші ссавці. Вони були невеликі , вкриті шерстю, і зовні нагадували сучасних землерийок.
Із середини тріасового періоду відомі крокодили, які на відміну від сучасних, були дуже рухливими хижаками з видовженим, пристосованими до бігу, кінцівками.
Кінець періоду супроводжувався вимиранням багатьох груп - первісних земноводних, звірозубих.
Юрський період (185-130 млн. років тому) характеризувався переважно помірним кліматом. Дуже поширились головоногі молюски, що загалом нагадували кальмарів, однак мали зовнішню пряму черепашку - белемніти. У водоймах з’являються діатомові водорості.
Крокодили стають водними тваринами. Поширились водяні хижі плазуни, плезіозаври та іхтіозаври. Плезіозаври мали від 2 до 20 м завдовжки. Голова розміщувалась на довгій гнучкій шиї; рот був озброєний гострими зубами. Тулуб діжкоподібний, кінцівки перетворилися на ласти. Вони розмножувались на суходолі.
Іхтіозаври мали рибоподібну форму. У них була коротка шия, кінцівки - ласти, хвіст - вертикальний хвостовий плавець. Ніколи не виходили на суходіл.
Птерозаври або літаючі ящери, з’явились наприкінці тріасоваго періоду, однак найбільшого різноманіття досягли в юрський та крейдяний. Вони мали порожнисті кістки, кіль грудини; на щелепах дрібні зуби, що нагадували дзьоб. У юрському періоді були поширені рамфоринхи, що мали довгий хвіст і розмах крил до метра.
Динозаври були переважно рослиноїдні види, з яких найвідоміший диплодок завдовжки 30 м. На території сучасної Північної Америки мешкав стегозавр з двома паралельними рядами вертикальних кісткових пластин на спині.
В юрському періоді з’явився авімім, розміром з курку, передні кінцівки у якого перетворились на крила, а хвостовий відділ хребта - на куприк. У лісах мешкав археоптерикс, крилоподібні передні кінцівки якого мали пальці для лазання по деревах. Тривала еволюція ссавців.
Крейдяний період (130-65 млн. років тому). Отримав таку назву у зв’язку з тим, що залишки черепашок утворили поклади крейди та вапняку.
Екосистеми першої половини періоду істотно не відрізнялись від юрських. У цей час досягли найбільшої видової різноманітності безхвостаті літаючі ящери. Їхні розміри варіювали від 10 см до 13 м у розмірі крил, вони були вкриті шерстю і теплокровними.
У середині періоду появилися покритонасінні квіткові рослини. Вважають, що вони походять від голонасінних. Запліднювались подвійним заплідненням і запиленням комах. Подвійне запліднення призвело до появи триплоїдного ендосперму, що значно прискорює дозрівання насіння. Запилення комахами дає змогу поодиноким рослинам дати насіння.
Разом з голонасінними вимерло багато груп тварин. У другій половині періоду сформувалися однодольні та дводольні покритонасінні рослини, також хвойні. Почалась еволюція квіткових рослин, а також з’явилися бджоли, метелики та різні мухи, сумчасті та плацентарні ссавці.
Частина динозаврів пристосувались до нових умов. Наприкінці крейдяного періоду відбулася біосферна криза, яка призвела до вимирання комах, динозаврів, літаючих ящерів, ссавців та зубчастих птахів.