![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Тема 1: біологія, як наука План
- •Біологія, як наука
- •2. Історія розвитку біології
- •3. Вчені біологи України
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2: будова та функції клітини План
- •1.Загальні уявлення про клітину
- •2.Загальна характеристика клітини
- •3.Надмембранні та під мембранні комплекси клітин
- •4.Взаємодія мембран в еукаріотичній клітині
- •5. Цитоплазма та її компоненти
- •6. Одномембранні органели. Їхня будова та функції
- •7. Будова та функції мітохондрій
- •8. Будова та функції пластид
- •9.Утворення та взаємні перетворення пластид
- •10. Будова ядра
- •11. Поняття про каріотип
- •12. Функції ядра
- •13. Рибосоми. Органели руху. Клітинний центр
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3: хімічний склад клітини
- •Елементний склад живих організмів
- •Вміст у клітині та значення для організму основних біологічно важливих хімічних елементів
- •Вода. Її властивості та функції клітині
- •4. Вуглеводи, будова та функції
- •5. Ліпіди: структура, властивості
- •6. Білки, будова та функції
- •7. Нуклеїнові кислоти
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4: пластичний та енергетичний обмін План
- •Пластичний обмін
- •2. Енергетичний обмін
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5: біосинтез білка План
- •1. Біосинтез білка.
- •1. Біосинтез білка
- •2. Генетичний код
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6: поділ клітин План
- •2. Фази мітозу
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7: мейоз. План
- •Мейоз. Фази мейозу
- •2.Запліднення
- •Тема 8 : генетика, як наука План
- •1. Основні закономірності спадковості
- •2. Перший закон Менделя
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9: проміжний характер успадкування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10: аналізуюче схрещування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11: зчеплення хромосом План
- •1. Зчеплення хромосом.
- •1. Зчеплення хромосом
- •2. Теорія спадковості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12: генетика статі План
- •Генетика статі.
- •1. Генетика статі
- •2. Зчеплене зі статтю
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13: модифікаційна та мутаційна мінливість План
- •Модифікаційна мінливість
- •2. Мутаційна мінливість
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14: особливості селекції рослин, тварин і мікроорганізмів План
- •1. Особливості селекції рослин
- •2. Особливості селекції тварин
- •3. Селекція мікроорганізмів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15: розвиток еволюційних поглядів План
- •Розвиток еволюційних поглядів.
- •Розвиток еволюційних поглядів
- •Мікроеволюція
- •Макроеволюція
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16: видоутворення, його типи.
- •Видоутворення. Типи видоутвореннь
- •Напрями еволюції
- •Сучасні погляди на проблему еволюції
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 17: виникнення життя на землі План
- •1. Гіпотези походження життя на Землі
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 18: розвиток органічного світу по ерах та періодах План
- •1. Розвиток життя в палеозойську еру
- •2. Основи еволюційних подій мезозойської ери
- •3.Розвиток життя в кайнозойську еру
- •Питання для самоконтролю
- •Використана література
Питання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте два протилежні потоки хімічних реакцій у процесі обміну речовин клітини.
2. Охарактеризуйте стадії енергетичного обміну клітини.
3. Яке значення для клітини має процес кисневого розщеплення?
4. Порівняйте енергетику процесів гліколізу і дихання.
5. Чому АТФ називають єдиною й універсальною енергетичною речовиною клітини?
Тема 5: біосинтез білка План
1. Біосинтез білка.
2. Генетичний код.
1. Біосинтез білка
Будь-яка жива клітина здатна синтезувати білки, і ця здатність є однією з найважливіших і найхарактерніших її властивостей. Особливо енергійно синтезуються білки в період росту і розвитку клітин. У цей час активно синтезуються білки для побудови клітинних органоїдів, мембран. Синтезуються ферменти. Біосинтез білків інтенсивно відбувається і в багатьох дорослих клітинах, тобто в таких, які закінчили ріст і розвиток, наприклад у клітинах травних залоз, що синтезують білки-ферменти (пепсин, трипсин) або в клітинах залоз внутрішньої секреції, що синтезують білки-гормони (інсулін, тироксин). Здатність синтезувати білки властива не тільки клітинам, які ростуть, або секреторним: будь-яка клітина протягом усього життя постійно синтезує білки, оскільки в процесі нормальної життєдіяльності молекули білків поступово денатуруються, структура і функції їх порушуються. Молекули білків, що вийшли з ладу, видаляються з клітини. Замість них синтезуються нові повноцінні молекули, наслідок чого склад і діяльність клітини не порушуються. Здатність до синтезу білка передається спадково від клітини до клітини і зберігаються нею протягом усього життя.
Питання про те, як синтезується така велика і складна молекула білка, як добираються потрібні амінокислоти, розміщуються й сполучаються в цілком певному порядку, ще недавно здавались нерозв’язними. Тепер ці питання в основному з’ясовані. Розв’язання їх – величезне досягнення біології і біохімії XX ст.
Основна роль у визначенні структури білків ДНК.
Самі ДНК безпосередньої участі в синтезі не беруть. ДНК міститься в ядрі, а білки синтезуються в рибосомах, що містяться в цитоплазмі. У ДНК тільки зберігається інформація про структуру білків.
На довгій нитці ДНК іде один за одним запис інформації про склад первинних структур різних білків. Відрізок білків ДНК, в якому міститься інформація про структуру одного білка, називають геном. Молекула ДНК- сукупність кількох сотень генів.
Щоб розібратися в тому, як саме структура ДНК визначає структуру білка, наведемо такий приклад. Багато хто знає про азбуку Морзе всі літери алфавіту позначені комбінаціями коротких і довгих сигналів-крапками і тире. Буква А позначається .-, Б - -.і т.д. Набір умовних позначень називають кодом або шифром. Азбука Морзе-це приклад коду. Одержавши телеграфну стрічку з крапками і тире, той, хто знає код Морзе, легко розшифрує написане.
Макромолекула ДНК, яка складається з кількох тисяч послідовно розміщених чотирьох видів нуклеотидів, - код, що визначає структуру ряду молекул білка. Як у коді Морзе кожній букві відповідає певна комбінація крапок і тире, так у коді ДНК кожній амінокислоті відповідає певна комбінація послідовного зв’язаних нуклеотидів.