2. Особливості селекції тварин

У селекції тварин застосовують ті самі методи, що і в селекції рос­лин, проте є і певні відмінності, пов'язані з особливос­тями організму тварин. Так, свійським хребетним тваринам притаманне лише статеве розмноження, тому безплідних міжвидових гібридів не можна роз­множувати вегетативно. В селекції тварин, як прави­ло, не застосовують масовий добір, оскільки кількість нащадків у них незначна і тому кожна особина стано­вить собою певну цінність.

Організм тварини мас високий ступінь інтеграції, тому в селекційній роботі слід враховувати те, що у разі зміни певної ознаки можуть змінюватися й інші, пов'язані з нею. В селекції тварин застосовують як спо­ріднене схрещування (для переведення певних генів у гомозиготний стан), так і неспоріднене чи віддале­ну гібридизацію (для створення нових порід). Оскільки споріднене схрещування часто знижує життєздатність організмів, його застосовують лише як певний етап у селекційній роботі. Негативні його наслідки усувають за допомогою схрещування представників різних ліній або порід, що сприяє переведенню несприятливих реце­сивних алелей у гетерозиготний стан.

Широко використовують у селекції тварин і явище гетерозису. Наприклад, схрещуючи дюрокджерсійську і беркширську породи свиней, одержують нащадків, які за неповний рік досягають маси до 300 кг і більше, а схрещуючи м'ясні породи курей - корніш з білим плімутроком — скороспілих бройлерів.

Проте спадкові ознаки тварин, які цікавлять люди­ну, в особин однієї зі статей можуть не проявлятися. Наприклад, у самців великої рогатої худоби не про­являються такі ознаки, як молочність і жирномо­лочність, у півнів - несучість. Тому для з'ясування цих властивостей застосовують метод визначення яко­стей плідників за якостями їхніх нащадків. Він полягає в тому, що від плідників певної статі одержу­ють нащадків протилежної статі й порівнюють їхню продуктивність із середніми показниками по породі. Якщо вони виявляться вищими, то таких плідників можна використовувати у подальшій селекційній ро­боті. Але час використання таких плідників може бути обмеженим, оскільки перевірка їхніх якостей за якос­тями нащадків триває роками. Щоб не залежати від цього, в селекції тварин статеві клітини плідників зберігають при пониженій температурі, а потім за до­помогою штучного осіменіння дістають потрібну кількість нащадків.

Останнім часом зародків цінних порід тварин одер­жують штучно (як кажуть, «у пробірці»), а згодом для подальшого розвитку пересаджують у матку самки іншої породи. Це дає можливість дістати велику кількість нащадків з новими або цінними для люди­ни ознаками.

3. Селекція мікроорганізмів

Мікроорганізми (прокаріоти і деякі мікро­скопічні еукаріоти, наприклад дріжджі) нині широко використовують у різних галузях народного господар­ства. За допомогою мікроорганізмів людина виробляє різноманітні антибіотики, вітаміни, амінокислоти, гормони тощо. Дріжджі використовують у хлібопе­карській, спиртовій, виноробній промисловості, у пи­воварінні тощо. Виведено гриби, здатні синтезувати кормові білки з відходів рослинництва і навіть нафти. Мікроорганізми виробляють основну кількість харчової лимонної кислоти. Створено штами мікро­організмів, які можуть вилучати рідкоземельні еле­менти й дорогоцінні метали з руд і промислових відходів. Для виробництва необхідних речовин і пре­паратів створена окрема галузь промисловості - мікро­біологічна. Мікроорганізми застосовують і у боротьбі зі шкідниками сільського і лісового господарств, а та­кож кровосисними та паразитичними видами.

Мікроорганізми мають низку особливостей, які вар­то враховувати в селекційній роботі. Насамперед бага­тьом із них не властивий статевий процес, і тому щодо них неможливо застосувати звичайну гібридизацію. Для збільшення різноманітності вихідного матеріалу використовують дію мутагенних факторів, а потім відбирають найпродуктивніші штами для подальшої селекційної роботи. У деяких випадках проводять штучне схрещування різних штамів за допомогою ві-русів-бактеріофагів, здатних переносити спадкову інформацію від однієї бактеріальної клітини до іншої.

Багато мікроорганізмів має гаплоїдний набір хро­мосом або кільцеву молекулу ДНК (прокаріоти), що дає змогу мутаціям проявлятися вже в першому по­колінні нащадків. А завдяки швидким темпам роз­множення мікроорганізмів можна одержувати значну кількість нащадків.

У селекції мікроорганізмів широко застосовують методи генетичної і клітинної інженерії.