8.2 Допуски і посадки прямобічних шліцьових з’єднань

Поля допусків і посадки для розмірів елементів прямобічних шліцьових з’єднань встановлені ГОСТ 1139-80. Рекомендовані цим стандартом переважного застосування поля допусків і посадки залежно від способу центрування шліцьових деталей наведені в таблицях 8.1, 8.2, 8.3.

Таблиця 8.1 – Рекомендовані переважні поля допусків і посадки для розмірів D і b при центруванні за D (за ГОСТ 1139-80, скорочено)

Поля допусків		Посадки
Втулки	Вала
Для розміру D
Н7	f7; js6	H7/f7; H7/js6
Для розміру b
F8	f7; f8; js7	F8/f7; F8/f8; F8/js7

Таблиця 8.2 – Рекомендовані переважні поля допусків і посадки для розмірів d і b при центруванні за d (за ГОСТ 1139-80, скорочено)

Поля допусків		Посадки
Втулки	Вала
Для розміру d
Н7	f7; g6	H7/f7; H7/g6
Для розміру b
D9; F10	h9; k7; js7	D9/h9; D9/k7; F10/js7

Таблиця 8.3 – Рекомендовані переважні поля допусків і посадки для розмірів b при центруванні за b (за ГОСТ 1139-80, скорочено)

Поля допусків		Посадки
Втулки	Вала
F8; D9; F10	js7; e8; f8; d9	F8/js7; D9/e8; D9/f8; F10/d9; F10/f8

Якщо центрування шліцьових деталей здійснюється за одним з параметрів, то інші параметри є нецентруючими, поля допусків для яких: для вала а11, для втулки Н12. Допускається не позначати поля допусків нецентруючих діаметрів.

Граничні відхилення розмірів елементів шліцьових деталей залежно від їх номінальних розмірів і полів допусків визначаються за ГОСТ 25347-89.

Приклад умовного позначення прямобічного шліцьового з’єднання з параметрами z = 8, d = 32, D = 36, b = 6 мм з центруванням за D:

з’єднання D – 8 x 32H12/a11 x 36 H7/f7 x 6 F8/f8;

втулка D – 8 x 32H12 x 36 H7 x 6F8;

вал D – 8 x 32a11 x 36 f7 x 6 f8.

Квалітети центруючих поверхонь 5…10; шорсткість R_a = 0,32…2 мкм. Квалітети не центруючих поверхонь 11…12; шорсткість R_a = 5…20 мкм.

8.3 Алгоритм розрахунок посадок для шліцьових з’єднань

8.3.1 Призначають номінальні розміри і числа зубців заданого прямобічного шліцьового з’єднання за ГОСТ 1139-80 або таблицею Ж23 (додаток Ж).

8.3.2 Проводять обґрунтування і пояснення позначень всіх параметрів шліцьового з’єднання.

8.3.3 Визначають граничні відхилення розмірів елементів шліцьових деталей залежно від їх номінальних розмірів і полів допусків за ГОСТ 25347-89.

8.3.4 Визначають основні характеристики шліцьового з’єднання, а розраховані дані подають у вигляді таблиці.

8.3.5 Проставляють розміри з відхиленнями на складальному і кресленнях шліцьових з’єднань.

9 Розрахунок розмірних ланцюгів

9.1 Основні поняття і визначення

В будь-якій конструкції машини або механізму окремі деталі зв’язані між собою їх взаємним розміщенням, розмірами та допусками на них. Вказаний взаємозв’язок регламентується розмірними ланцюгами.

Розмірним ланцюгом (dimension chain) називається сукупність взаємозв’язаних розмірів, які утворюють замкнутий контур та визначають взаємне розміщення поверхонь (осей) однієї або декількох деталей.

Однією з основних властивостей розмірного ланцюга є його замкнутість, яка і визначає взаємозв’язок розмірів деталей, які входять в розмірний ланцюг.

Кожний з розмірів, які утворюють розмірний ланцюг, називається ланкою. Серед ланок розмірного ланцюга розрізняють одну замикаючу ланку, а інші - складові .

Замикаюча ланка (closing link) розмірного ланцюга А_ безпосередньо не виконується, а утворюється автоматично в результаті виконання всіх інших (складових) ланок.

При аналізі розмірних ланцюгів вводять також поняття вихідної ланки.

Вихідною називається ланка, до якої пред’являється основна вимога точності і яка визначає якість виробу згідно з технічними умовами його експлуатації. В процесі обробки або складання виробу вихідна ланка може виконуватись останньою, замикаючи розмірний ланцюг. В цьому разі вона виконує роль замикаючої ланки.

По відношенню до замикаючої ланки складові ланки поділяються на збільшуючі, із збільшенням яких замикаюча ланка збільшується, та зменшуючі, при збільшенні яких замикаюча ланка зменшується.

Вид ланки (збільшуюча або зменшуюча) можна встановити, використовуючи правило обходу по контуру. Для цього на схемі розмірного ланцюга замикаючій ланці надають певне направлення, яке позначається стрілкою над буквеним позначенням ланки. Всі складові ланки також позначаються стрілками, починаючи від ланки сусідньої з вихідною. Стрілки повинні складати один замкнутий контур. Всі складові ланки, які мають в даному випадку направлення стрілок однакове з замикаючою, будуть зменшуючими, а інші ланки – збільшуючими.

Розрахунок і аналіз розмірних ланцюгів дозволяє:

• уточнити номінальні розміри деталей, які входять в розмірний ланцюг, визначити на них допуски та граничні відхилення;

• досягти раціональної постановки розмірів на робочих кресленнях;

• визначити операційні допуски та перерахувати конструкторські та технологічні розміри (у разі неспівпаданні технологічних та конструкторських баз);

• обґрунтувати послідовність технологічних операцій при виготовленні та складанні;

• одержати вихідні дані для розрахунку на точність пристроїв;

• вибрати засоби та методи вимірювань.

Пряма задача. По заданому номінальному розміру, допуску та граничним відхиленням вихідної ланки визначити номінальні розміри, допуски та граничні відхилення всіх складових ланок розмірного ланцюга. Задача цього типу є найбільш важливою і вирішується при проектному розрахунку розмірного ланцюга.

Обернена задача. По встановленим номінальним розмірам, допускам і граничним відхиленням складових ланок визначити номінальний розмір, допуск та граничне відхилення замикаючої ланки. Таку задачу вирішують при перевірному розрахунку.