6. Роль економічної науки у формуванні професійної компетенції.

Компетенція – це знання і уміння у певній сфері людської діяльності; компетентність – це якісне використання компетенцій, специфічна здатність ефективного виконання конкретних дій у предметній сфері, включаючи вузько предметні знання, особливого роду предметні навички, способи мислення, розуміння відповідальності за свої дії.

Професіональна компетенція в цілому характеризується сукупністю інтегрованих знань, умінь і досвіду, а також особистісних якостей, які дають можливість людині ефективно проектувати та здійснювати професійну діяльність у взаємодії з навколишнім світом.

Виділяють прості (базові) компетенції, які формуються на основі знань, умінь, здібностей, що легко фіксуються та проявляються у певних видах діяльності; та ключові – надзвичайно складні для обліку та виміру, що проявляються у всіх видах діяльності, у всіх відношеннях особистості зі світом, що відображають духовних світ особистості і сенси її діяльності .

Професійні компетенції фахівців бакалаврського та магістерського рівнів підготовки мають свій об’єкт, класи професійних завдань:

1. Теоретико-пізнавальні;

2. Аналогічні;

3. Навчально-методичні;

4. Науково-дослідні;

5. Виховні.

7. Економіка як об’єкт наукового дослідження.

До сьогодні ще немає єдиного загальноприйнятого визначення економіки в практичному господарському значенні. Найбільш поширеними є такі визначення:

• Це народне господарство країни, яке включає відповідні галузі та види виробництва;

• Це найважливіша сфера суспільного життя, в якій шляхом використання різноманітних ресурсів здійснюється виробництво, розподіл і споживання продуктів людської діяльності, формується і розвивається система продуктивних сил і економічних відносин.

Таким чином економіка вживається в значенні сфери господарського життя, а також в значенні науки, яка вивчає цю сферу.

Суспільство виступає як сукупність об’єктів господарства. Звідси економіка є сукупністю певних суб’єктів економічної діяльності, кожен з яких вирішує раціональне ведення господарства.

Економічна наука – це система теоретичних знань про закони економічної діяльності суспільства. Об’єкт економічної науки – це те, що вивчається, це економіка в цілому; суб’єкт – людина, господарюючи. Предметом економічної науки є економічна діяльність.

Суб’єктів господарювання умовно поділяють на чотири групи:

1. Споживачі;

2. Фірми, виробники;

3. Профспілки;

4. Урядові організації.

Суб’єктами господарювання є також окремі особи, домогосподарства, підприємства, держава, продавці та покупці, індивіди окремо та суспільство загалом.

Економічна сфера діяльності людини спрямована на задоволення потреб людини та суспільства, а також на створення штучного середовища існування людини. Таким чином економіка охоплює такі сфери:

виробництво, обмін, розподіл, споживання; та вирішує такі завдання: що виробляти? Як виробляти? Для кого?

8. Предмет економічної науки.

Предметом дослідження може бути суттєва сторона об’єкта, мета вивчення.

Економічна наука – це система теоретичних знань про закони економічної діяльності суспільства. Звідси випливає розуміння предмету економічної науки – економічної діяльності.

Вважається, що предметом вивчення національної науки є національне багатство, але у подальшому, це уявлення все більше починають пов’язувати з обмеженістю (рідкістю) наявних ресурсів. Важливо відмітити, що економічна наука вивчає не самі рідкісні ресурси. Економічна наука вивчає економічну діяльність, що пов’язана з виробництвом, розподілом, обміном та споживанням економічних благ.

Існує багато різноманітних визначень економічної теорії. Вони значною мірою залежать від вихідних позицій тієї чи іншої теоретичної концепції. Тривалий час вважалось, що предметом економічної науки є причини зростання матеріального добробуту людей, багатства.

На сучасному ж етапі розвитку економіки вважають, що економічна наука досліджує людську поведінку з точки зору співвідношення між цілями і обмеженими ресурсами, які можуть мати різне використання. Отже економічна наука сприяє ефективному використанню обмежених ресурсів з метою задоволення потреб суспільства та кожного його члена.