44. Міжнародна підприєм. Діяльність

Міжнар. підприємництво – економ. діяльність, спрямована на одержання прибутку, в якій беруть участь суб’єкти з різних країн. Передумови міжнар. підпр.: поглиблення міжнародного поділу праці та створенням світо­вого ринку; розвиток міжнародного кредиту; Розвиток транснаціональних компанії (ТНК). Міжнар підпр існує в таких формах:

- спільне підприємство-діяльність, яка ґрунтується на співробітництві з іноземними підприємствами, організаціями або підприємцями; на спільному розподілі прибутку і ризиків від її здійснення. Його передумови формуються у процесі інтернаціоналізації господарського життя внаслідок розвитку експортно- імпортної діяльності. Види: ліцензування, підрядне виробництво, управління за контрактом, спільне підприємствоб, офшорний бізнес.

- вільні економічні зони(ВЕЗ)- це частина суверенної території країни, що має вільний режим вкладання іноземного капіталу, для чого тут створюються пільгові економічні умови. ВЕЗ є формою прискореного розвитку окремих економічних регіонів та організації господарської діяльності на певній частині території країни, в межах якої встановлюються особливі правила економічної діяльності. У ВЕЗ використовуються такі стимули: пільги для підприємниць­кої діяльності як іноземного, так і національного капіталу, податкові знижки, низькі (або нульові) митні ставки,особливий валютний режим . ВЕЗ — це важлива ланка в здійсненні принципів відкритої економіки, лібералізації і активізації зовнішньоекономічної діяльності. Типи ВЕЗ: вільні торговельні зони, експортні промислові зони, імпортні промислові зони, банківські та страхові зони, технологічні зони, технополіси, технологічні парки, комплексні зони, технополіси.

45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи

Існує багато тлумачень сутності поняття економ роз-ок. Однак більшість дослідників наголошують, що ек. роз-ок є процесом, що має комплексний, багатомірний характер, що включає в себе глибокі зміни в технічній, економічній, інституціональній сфері, у галузях інфраструктури, технологій освіти, а також у головних факторах виробництва – капіталі, природних ресурсах, праці тощо. Загальнофілософське розуміння – це незворотна, спрямована закономірна зміна матеріальних та ідеальних об’єктів. Отже, термін “ розвиток ” переважно вживають для окреслення довготривалого процесу пов’язаного із якісною трансформацією усієї сукупності економічних і соціальних структур суспільства, зокрема, усіх елементів його продуктивних сил та економічних відносин. На думку багатьох вчених, економічний розвиток може розглядатися також як досягнення економічного зростання на основі якісного перетворення економічної діяльності, системи правил та способів її забезпечення.Отже, ек роз-ок – процес зміни структур суспільства, пов'язаний з економічним зростанням. Він завжди пов'язаний з визначенням і досягненням певних стратегічних цілей, забезпечує цілеспрямований перехід економічної системи до більш високого рівня інтеграції та диференціації одночасно, являє собою послідовний перехід від одного способу організації економічного життя до іншого.

Мета - поняття, що виражає ідеальне передбачення результату діяльності. Виділяють різні типи цілей: конкретні та абстрактні, стратегічні і тактичні, індивідуальні, групові та громадські, поставлені самим суб’єктом діяльності та задані йому ззовні. Мета, як майбутній стан соціального об’єкта, може і повинна розглядатися з урахуванням його минулого становища, теперішнього стану, тенденцій розвитку. Принцип – основне, вихідне положення певної теорії, керівна ідея,основне правило діяльності. Важливою умовою та принципом ек роз-ку є формування таких цілей функціонування економічної системи, завдяки реалізації яких будуть забезпечені не лише рівні стартові умови суб’єктів ринку, але й соціальна рівновага у суспільстві.

Оскільки одним із визначальних принципів розвитку є його універсальність, тобто всезагальність і різнобічність, економічний розвиток можна класифікувати, визначати та оцінювати за різними підходами та критеріями. Ще один принцип – наявність певного життєвого циклу в кожній з суспільних форм, в яких він відбувається на певному історичному етапі роз-ку суспільства. Самозавершення того чи іншого циклу перехід до нового, вищого за якістю та ефективністю суспільних форм та механізмів здійснення розвитку і означає сутність прогресу. Принцип системного роз-ку – розвиток охоплює усі елементи економіки, ек. системи, суспільства в цілому. Уява про економічний роз-ок як суспільний процес дозволяє окреслити певні його принципи та закономірності, притаманні саме системам: історичність, цілісність, самоорганізація, адаптивність, динамічність, здатність до внутрішньої трансформації мети та технологічного способу реалізації.