Тема 1. Політична економія як фундаментальна наука. Велика депресія

У понеділок 21 жовтня 1929 р. ринок отримав перший тривожний сигнал - котирування акцій пішли вниз при величезному об'ємі торгів (продано 6,1 млн. акцій).

24 жовтня (так званий "чорний четвер") на Нью-Йоркській фон­довій біржі відбувся біржовий обвал. Вже через годину після відкрит­тя торгів курси акцій почали падати, а до 12.00 год. виникла паніка -практично всі прагнули продати свої пакети акцій. Щоб врятувати ситуацію група банків вирішила підтримати ринок і зібравши на ті часи достатньо значну суму (за різними оцінками до 240 млн. дол.) вийшла на ринок як покупець. На деякий час це затримало спад, але 29 жовтня (так званий "чорний вівторок") на Нью-Йоркській біржі був встановлений рекорд Гіннеса - загальний обсяг продажів склав 16,4 мільйони акцій. Загальний індекс до кінця року впав майже вдвічі. За ефектом доміно падіння продовжилося на європейський ринках (Лондон, Париж, Берлін).

О бсяг ВНП США в поточних цінах за 1929-1933 рр. скоротився у 1,85 рази з 103,9 до 56 млрд. дол., рівень безробіття зріс із 3,2 % до 25% у 1933 р., що становило близько 12,8 млн. осіб. Близько 2,5 млн. людей залишилися без житла. Збанкрутувало близько 135 000 компаній, доходи корпорацій скоротились на 60 %. Спад у виробництві автомобілів склав близько 74,4 %, залізничного складу - локомотивів і вагонів - майже 100 %. Фермерська нерухомість впала в ціні більш ніж у 10 разів -так ферма, що кош­тувала у 1929 р. приблизно 100 тис. дол., пішла за борги приблизно за 5 тис. дол. За період 1929-1933 збанкрутувало близько 897 тис. фермерських господарств. У зв'язку із зниженням попиту, почалася дефляція - загальне зниження індексу цін за 1929-1932 р. склало 25 %.

Для Німеччини, як і для США, економічна криза 1929-1933 pp. була катастрофічною. Вже у 1932 р. виробництво скоротилося на 50%. Банкрутами стали понад ЗО тис. дрібних виробників. Лише на 25% були завантажені автомобільна, машинобудівна, на 20% - будівельна, металургійна галузі. Одночасно криза руйнувала сільське господар­ство. В 1928-1932 pp. було продано з торгів 560 тис. га селянської землі. У країні налічувалося майже 8 млн. безробітних. У 1931 р. Німеччина, підтримана американським президентом Г. К. Гувером, по­силаючись на труднощі, пов'язані з великою депресією 1929-1933 pp., підмовилася від сплати воєнних репарацій.

Сформовано на основі:

Ф.Д.Рузвельт: Новий курс і боротьба з Великою депресією Смирнов А. В., 30.04.2007г. http://www. finansy. ru/publ/macro/004smirnov. htm Економічна історія України і світу:

Підручник/ За ред. Б. Д. Пайовика. - К.: Вікар, 1999. - 737 с. Ілюстрація: Черга в банк за власними заощадженнями після біржового обвалу в чорний четвер

http .///< mcher. scholastic, com/pearl/timeline/navart/1929pix 1 .jpg

Пророцтва і прогнозування

Важко уявити собі більш природне людське бажання, ніж бажання знати майбутнє. Саме це бажання примушує людину займатися не звичайною справою - намагатися передбачати події, які відбудуться не завтра і не через тиждень, а хоча б через рік, два, а то і десять сто або більше. Про майбутнє говорили пророки, і їх пророцтва досить часто збувалися. Причиною такого точного прогнозу може бути інтерпретація. Адже слова стародавніх пророків (та і нинішніх теж) не відріз­няються конкретністю - їх легко інтерпретувати по слідах подій, що вже відбулися. Про майбутнє говорили і говорять астрологи, але сувора статистика, використовувати яку так не люблять сучасні знавці зодіакальних знаків, показує, що астрологічні прогнози, як і будь-які ворожіння, хоч на картах, хоч на кавовій гущі, справджуються не частіше, ніж це пояснюється випадковими збігами.

П ро майбутнє говорили і говорять письменники-фантасти, зок­рема Жюль Верн, Герберт Уелс, Олександр Беляев, Генріх Альтов Артур Кларк, Станіслав Лем, Айзек Азімов. Письменники-фантасти більш конкретні і точні в своїх прогнозах, ніж пророки, віщуни і аст­рологи, оскільки, на відміну від них всіх, розробляють свої ідеї, ко­ристуючись частково науковими методами. Вони чесно фантазують, роздумуючи про майбутнє, але покладаються при цьому не тільки на інтуїцію, але і на реально існуючі закономірності, що визначають "зв'язок часів".

У XX столітті, з розвитком прикладної математики і виникненням чисельних моделей різних соціальних процесів, з`явилися способи давати кількісний прогноз там, де раніше доводилося обмежуватися загальними міркуваннями і побажаннями. Завдяки цьому тепер можна спробувати більш менш точно порахувати, в що перетворитися з часом щось, що сьогодні здається не більше ніж тенденцією.

Уся наука прогнозування є неодмінною складовою такої дисципліни як теорія прийнят­ій рішень.

Навіть в тих випадках, коли прогнози не збувають­ся або збуваються зовсім не н ті терміни, про які говорили учені, прогнозування над­звичайно важливе з двох при­чин. По-перше, з тих питань, які ставляться перед експертами або стають об'єктами морфологічного аналізу, можна судити про ті проблеми, які турбують суспільство сьогодні. З питань, що задаються, можна скласти досить і очне уявлення про сучасний стан науки і техніки, про соціальні за­вдання, що стоять сьогодні перед суспільством.

По-друге, в ході футурологічних досліджень коректуються і стають більш надійними методи прогнозування, а саме майбутнє врешті стає більш прозорим і передбачуваним.