Європа 2020: на шляху до зеленої та інноваційної економіки

Європейським Союзом унікальним інтеграційним об'єднанням, яке на засадах солідарності вирішує нагальні як для Європи,так і для усього світу проблеми, пов’язані з фінансово-економічною кризою і, нелегальноюміграцією та підвищенням конкрентоспроможності як європейського бізнесу, так й освітнього простору об’єднаної Європи, екологічні проблеми тощо. До того ж, існують серйозні виклики, притаманні для самого ЄС- старіння населення, нерівномірний соціально-економічний розвиток країн та регіонів всередині ЄС.

Звісно, деякі з проблем є майже нездоланними, як-от нелегальна міграція, вирішення інших – потребують співпраці на міжнародному рівні – екологічні проблеми, ще інших – часу та старанності (подолання бідності та вирівнювання соціально-економічного розвитку країн та регіонів всередині ЄС).

Проте унікальність ЄС полягає у тому, що народи та громади об'єднаної Європи ставлять собі амбітні плати і намагаються їх зреалізувати. Саме таким амбітним проектом є запропонована Європейською Комісією стратегія "Європа 2020”.

Нова стратегія зростання "Європа 2020” є, як тепер модно казати, дорожньою картою одночасно для інституції Європейського Союзу та країн-членів ЄС щодо досягнення визначених цілей впродовж десяти років. У таблиці подано основні цілі та напрями реформ.

Україна та сот: протекціонізм повертається?

Фінансово-економічна криза внесла деякі корективи у механізм шитої торгівлі. Зменшення загального її обсягу у 2009 р. сприяло загостренню конкурентної боротьби як у спосіб традиційних для ринкової економіки маркетингових заходів, так і через лобіювання корпоративних інтересів фірм на рівні урядів та законодавчих органів окремих держав.

Хоча за нормами Світової організації торгівлі, членами якої є більшість провідних країн світу, дії, що суперечать вільній конкуренції, є непри­пустимими, все ж деякі положення ГАТТ/СОТ допускають застосування заходів, які можна розцінювати як втручання у ринковий механізм.

П ерш за все, мова йде про митні та немитні бар'єри на шляху імпортних товарів та послуг, а також антидемпінгові заходи.

A return to Protectionism

У 2009 р. Україна, яка за оцінкою Євро­пейського банку реконструкції та розвит­ку, увійшла в число п'яти світових країн, що найбільше потерпіли від кризи, стала також од­ним із лідерів захисту внутрішнього ринку.

Згідно із звітом Global Тгаde АІert, Україна розділяє з Бєларуссю і Китаєм сьоме місце з використання протекціоністських методів захисту (торкнулися 23 секторів економіки) Лідер рейтингу, Алжир захистив 54 сектори, а ЄС-35. Більший рівень захисту України застосувала до конкретних видів товарів-388, що є другим показником після Росії (486 товарів). Проте вступ України до СОТ допоміг пом'якшити протекціоністський тиск української влади під час кризи, що виявлялось у строковості заходів захисту.

Слід також відзначити, що сплеск протекціонізму носить тимчасивий характер і значно менші розміри ніж будь-коли у мит вказує спільна позиція лідерів Великої двадцяті (G20) найбільших країн світу, щодо підтримки принципів вільної торгівлі.

Сформовано на основі:

Україна стала одним зі світових лідерів з торгового протекціонізму:

http://novynar. com. ua/business/104598

Ілюстрація: A Return to protectionism (Повернення до протекціонізму ) рис. Wicholson за Different Arguments about protoctionsm http://benryu. Files. Wordpress. com/2009/10/protection