Економічні і організаційні важелі регуляторної політики розвитку туризму

Спеціальність: 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економікою  Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня  кандидата економічних наук  Ужгород – 2005 

Дисертацією є рукопис.  Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України  Науковий керівник:  академік НАН України, доктор економічних наук, професор Долішній Мар’ян Іванович,  Інститут регіональних досліджень НАН України, директор  Офіційні опоненти:  доктор економічних наук, професор  Євдокименко Валерій Кирилович,  Чернівецький національний університет, завідувач кафедри.  кандидат економічних наук, Мацола Василь Іванович,  Ужгородський національний університет,  професор кафедри.  Провідна установа:  Львівський національний університет імені Івана Франка МОН України, кафедра економіки підприємства.  Захист дисертації відбудеться 21 березня 2005 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.61.051.02 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Ужгородському національному університеті за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 41.  З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 6.  Автореферат розісланий 19 лютого 2005 року  Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,  кандидат економічних наук, доцент   О.Г.Чубарь

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Характерною рисою трансформаційних процесів, які відбуваються в економіці України, є активізація діяльності підприємств рекреаційно-туристичного комплексу. Дедалі більшого значення набуває науково обґрун­товане формування сприятливого фінансово-економічного, правового і інформаційного сере­до­­вища з метою стимулювання розвитку туризму в реґіонах України.  Особливо актуальним у сучасних умовах є алгоритм розробки, обґрун­ту­вання та прийнят­тя управлінських рішень, удосконалення методів організацій­ного та фінан­со­во-ресурсного за­безпе­чення розвитку туризму як на макро-, так і на мікрорівні. Активізація діяльності підпри­ємств туризму повинна ґрунтуватися на розширенні мо­ж­ли­востей реґі­о­нального управління інве­с­ти­ційними процесами у зазначеному напрямі та поєд­нання ефективного державного регу­лю­ван­ня еконо­міки з ринковою саморе­гу­ляцією.  Проблеми й особливості розвитку туризму знайшли своє відо­бра­жен­ня у науко­вих дослідженнях: передумови виникнення, принципи функціо­нування під­при­ємств рекреа­цій­но-туристичного комплексу, класифікація їх форм і видів, організа­ція ді­яль­ності у ринко­вих умовах, ме­то­дологія розробки і реалізації державної та реґіо­нальної туристичної політики, особливості обліку та аналізу ре­зуль­татів робо­ти, планування фінансово-господарської ді­яль­ності, світовий до­с­від організації туризму висвітлені у наукових працях таких вітчизняних і зару­біж­них уче­них як В.Азара, К.Бо­ри­сова, Дж.Боузна, В.Глава­ць­кого, Л.Гринів, Б.Да­ни­­ли­шина, М.Долішнього, В.Євдо­ки­менка, І.Зорі­на, В.Квартальнова, В.Кифяка, Ф.Котлера, В.Крав­ціва, О.Любіцевої, Дж.Май­кенза, В.Мацо­ли, А.Мельник, В.Мікловди, Н.Неда­ш­ків­ської, М.Нудель­мана, В.Пав­лова, Г.Па­пі­ряна, М.Пітюлича, В.Сеніна, С.Харічкова, О.Шаблія, І.Школи та інших.  В Україні висвітлені далеко не всі питання стосовно сучасних теоре­ти­ко-мето­доло­гічних та прикладних засад активізації діяльності підприємств рекреа­ційно-ту­рис­тич­ного комплексу. Існує потре­ба у поглибле­ному науково­му дослід­женні теоре­тичних аспектів формування методики організа­ційного та фі­нан­сово-ресурсного забезпе­чення розвитку туризму на загаль­но­­державному та реґіональному рівнях, визначенні пріори­тетів та окре­с­­ленні шля­хів підвищення ефективності управління комплексним викорис­танням багатого рекреацій­но-туристичного по­тен­ціа­лу реґіонів України.  Одним із ефективних важелів ринкового регулювання розвит­ку ту­риз­му є удосконалення механізмів фінансово-кредитної підтрим­ки суб’єктів госпо­дарю­вання га­лу­зі, залучення ін­ве­с­тицій для пожвав­лення їх діяльності. Розробка та впровадження інвести­ційних про­ектів ве­ли­кою мірою залежить від вдалого вибору об’єкта інвесту­вання, фі­нансового інструментарію, від якісної оцінки та про­гно­зу­вання інвестиційної при­­ваб­­ливості туризму (з позиції ефективності вкладання капіталу). Потребують до­слідження нові методо­ло­гічні під­хо­ди до інформаційного відображення діяль­ності під­приємств рекреа­цій­но-туристич­но­го комплексу у макроекономічних показни­ках. По­ряд з цим підприєм­ницькі структури, які належать до сфери туризму, не спро­моглися роз­ро­бити дієву так­тику, стратегію, концептуальні моделі, які змогли б опти­маль­но регла­ментувати їх відносини з державними органами, бюд­же­том, інвестиційними і кредитними інститу­ціями. Важли­вість теми посилюється ще й тим, що протягом останніх років в економіці країни питома вага таких фор­мувань стабільно зростає.  Актуальність та невідкладність вирішення проблем, пов`язаних із акти­візацією роз­­вит­­ку суб`єктів туристичного господарювання та удо­ско­наленням мето­дів органі­зацій­ного, інформаційного та фінансово-ресурсного забезпечення їх діяль­ності, виз­на­чили тему ди­сер­та­ційної роботи, зумовили зміст, мету, завдання і структуру до­слід­жень.  Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта­цій­не до­слід­ження є складовою частиною науково-дослідних робіт Інсти­ту­ту реґіональ­них до­слід­­жень НАН України, зокрема планової теми “Концептуальні основи формування по­лі­тики освоєння рекреацій­ного потенціалу реґіону та механізми її реалізації в рин­кових умовах” (номер держре­єст­рації 0102U000430) та госпдо­говірної теми “Розробка про­грами роз­витку рекреацій­ного комплексу Львівської області” (державний реєстра­цій­ний номер 0102U000432). До звітів за даними темами увійшли: аналіз сучасного ста­ну і тен­ден­цій роз­вит­ку мате­ріально-технічної бази рекреаційно-туристичного комплексу; обґрунту­вання перспек­тив та пріо­ри­тетних напря­мів здійс­нення політики розвитку туризму в реґіоні; реко­мен­дації щодо покра­щення інформа­цій­ного, розширення форм і методів інвести­цій­ного за­без­пе­чення роз­витку рекреації і туризму; ме­ха­нізм реалі­зації та очіку­вані результати Програми розвитку сана­торно-курортної сфери, ту­ризму і відпо­чин­ку у Львівсь­­кій області на 2003-2007  роки.  Мета і завдання дослідження. Метою роботи є поглиб­лен­ня теоретичних і методичних підходів, вироблення практичних рекомендацій з регулювання розвитку туризму та сти­му­лювання його фінан­со­во-ре­сурс­ного забезпе­чення в реґіонах України.  Досягнення цієї мети зумовило потребу теоретичних розробок, визна­чення та послі­дов­­ного вирішення таких завдань:  - узагальнення та оцінка форм, методів та інструментів ринкового регулю­ван­ня і ак­ти­­ві­зації діяльності суб’єктів туристичного господарювання у реґіональній ту­ристичній полі­тиці;  - обґрунтування необхідності здійснення комплексної туристичної полі­ти­ки у реґіоні на основі реґіональних концепцій і програм розвитку рекреації і туризму;  - дослідження та аналіз сучасних методологічних підходів до інфор­ма­ційного відо­бра­­ження діяльності підприємств рекреаційно-туристичного комплексу у соціаль­но-еко­­­но­­мічних показниках;  - вивчення ролі і місця сфери туризму у національній економіці, визна­чен­ня його соціально-економічного впливу на суспільство і навколишнє сере­довище;  - аналіз передумов, можли­востей і мотивів розвитку рекреаційно-туристичної ді­яль­ності у Карпатському реґіоні;  - проведення оцінки стану та перспектив туристичної галузі реґіону у контексті загальнодержавних тенденцій її розвитку;  - вивчення можливостей ефективного використання нових організацій­них форм і методів фінансово-ресурсного забезпечення заходів реалізації реґіональ­ної туристич­ної політики із залученням інвестиційного капіталу;  - поглиблення концептуальних підходів щодо визначення факторів інвести­ційної привабливості туристичної галузі реґіону.  Об’єктом дослідження вибрано економічні від­но­сини, які виника­ють у процесі регулювання розвитку туризму.  Предметом дослідження є теоретико-ме­то­дичні та прик­ладні аспекти економічного регулювання і організаційного забезпе­чення розвитку туризму на за­гальнодержавному та реґіональ­ному рівнях.  Методи дослідження. Теоретичну та методологічну ос­но­ву дослідження ста­новлять поло­жен­ня сучас­ної економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних уче­них з проб­лем реґіональної еко­номіки та регуляторної політики розвитку рекреаційно-ту­рис­тичного комплексу. У про­цесі дослідження для вирішення поставлених зав­дань використані: діалектичний ме­тод дослідження процесів і явищ у їхньому вза­є­мозв’язку й розвитку, сис­тем­но-структурний аналіз (при дослідженні концеп­ту­аль­них засад та при систематизації методичних підходів що­до управління розвитком туризму); ме­то­ди групувального аналізу і статистично-про­гноз­них підходів, економіко-статис­тичні мето­ди, порівняння (при ана­лізі соціаль­но-економічних переду­мов, можли­востей і мотивів розвитку ринку туристич­них по­слуг у Карпатському реґіоні та ви­значенні пріоритетних напрямків рекреа­ційно-туристичної діяльності).  Інформаційно-нормативною базою для дисертації послужили законодав­чі акти та за­­ко­­ни України з питань роз­вит­ку туризму, курортів, готель­ного госпо­дарства; дер­жав­на ста­ти­с­тична звітність, яка ха­рак­те­ризує результати функціону­вання су­б`єк­тів ту­ристич­­ної, санаторно-курорт­ної, відпочинкової діяльності в Ук­ра­їні про­тя­гом 1996-2003 років; вітчизняні і за­рубіжні публікації з питань розвит­ку рекреації ї туризму, резуль­тати власних досліджень.  Для обробки економічної інформації, побудови таблиць, діаграм та гра­фі­ків ви­ко­ристані інформаційні технології корпорації Microsoft. Результати дослід­же­н­ня опра­цьо­вано та оформлено за допомогою сучасних пакетів статистичного аналізу та ПЕОМ типу Реntium-IV.  Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоре­тичних за­сад формування реґіональної політики державного регулювання розвит­ку туризму в умовах європейської інтеграції національної еконо­міки та об­ґрунтуванні мето­дич­них положень щодо напрямів її реалізації у контексті сти­му­лювання організаційного та фінансово-ре­сурсного забезпечення туристич­ної галузі в реґіонах Ук­ра­їни. Проведені дослідження до­зво­лили отримати такі наукові резуль­тати:  вперше: - розроблено логіко-структурну схему та обґрунтовано доцільність впро­вад­ження аде­кват­ної комплексної системи показників статистичного обліку ту­рис­тичної діяль­ності як у межах національної економіки, так і в розрізі адмі­ністративно-тери­то­ріальних оди­ниць - реґіональних показників, до складу якої входять такі їх групи: по­каз­ни­ки еко­но­мічного потенціалу туристичної галузі, по­каз­ники фінансового стану су­б’є­к­тів турис­тич­­ної галузі, показники структури і ди­­наміки споживання туристичних послуг. Резуль­татом впровадження і роботи та­кої системи на прикладному рівні стане визначення ре­аль­ного внеску турис­тич­ної галузі в економіку реґіону (країни), аналіз ефек­тив­ності рекреаційно-туристичної діяль­но­с­ті та реалізація програмних засад розвитку туристичної галузі реґіону (країни);  - розроблено класифікацію важелів ринкового регулювання активі­за­ції діяльності суб’єктів господарювання туристичної галузі, яка охоплює: дер­жав­но-адміністра­тивні, нор­ма­тив­но-пра­вові, фінансово-кредитні, податкові та соціаль­но-­психологічні важелі. Автором обґрунтовано доціль­ність запровадження системи соці­аль­но-психологічних важелів та комплексне викорис­тання усіх важелів при роз­роб­ці механізму реалізації реґіо­нальних програм роз­витку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку;  дістало подальший розвиток:  - поглиблення суті і змісту терміну “туризм” як еконо­міч­ної категорії. Для досто­вірних розрахунків, висновків і проведення заходів, адекват­них реальному внеску галузі у національну економіку (чи еконо­міку конкрет­ного реґіону), на відміну від традицій­ного трактування і розуміння туриз­му лише як тимчасового виїзду людини з постій­ного місця проживання, статис­тич­ному обліку і економічному аналізу, за висновками автора, повинні під­ля­га­ти усі відвідувачі, які використо­вують комплексний турис­тичний про­дукт (тур) або окремі рекреаційно-туристич­ні послуги. Запропоновано трактувати ту­ризм як: галузь суча­с­ної національ­ної і реґіональної еконо­міки; сферу соціально-еконо­міч­ної по­лі­ти­ки держави та її реґіонів; технологію реалізації рекреаційних по­треб і за­пи­тів; сферу реаліза­ції прав і потреб громадян на відпо­чинок, пе­ре­сування, оздо­ровлення;  - доповнення методичних та практичних рекомен­дацій щодо методології та організації статистики туризму в реґіоні, зо­кре­ма запропо­новано: виконання комплексу робіт щодо остаточного та вірного перекодування під­при­ємств (відповідно до Стандартної міжнародної кла­сифікації видів діяльності в туризмі, рекомендованої Всесвітньою туристичною органі­зацією (ВТО)), які займа­ються всіма видами туристичної та близькими до неї видами діяльності; проведення систематизації статистичних показників, які комп­лексно характеризують туристичну ді­яльність та потенціал га­лу­зі; дослідження та впровадження нових методологічних під­ходів (зокрема си­стеми сателітних рахунків туризму) з метою повнішого інформа­цій­но-­статис­тич­ного відображення туризму у соціально-еконо­міч­них показ­никах;  удосконалено:  - модель державного регулювання розвитку туризму на за­галь­нодержав­но­му та реґіональному рівнях, яка ґрунтується на єдиній комп­лекс­ній туристич­ній політиці на основі загальнодер­жавної та реґіональних концепцій і програм роз­вит­ку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку з виділенням і систе­мати­зацією методів та інструментів реа­лі­за­ції зазначеної політики;  - методику розрахунку інтегрального показника інвестиційної приваб­ли­вості під­приємств рекреаційно-туристичного комплексу: автором запропоновано послі­довне ви­ко­­нання чотирьох етапів (1-й етап - оцінка сучасного стану та про­гно­зу­вання перспек­тив роз­витку туризму; 2-й етап - оцінка та прог­но­­зування се­ред­ньога­лу­зе­вої рента­бель­ності під­при­ємств туризму; 3-й етап - оцінка та стимулювання освоєння рекреаційно-туристичного потен­ціалу; 4-й етап - оцінка інвести­цій­них ри­зи­ків у ту­ристичній галузі) та визначення ко­мер­ційного, технічного, інсти­ту­цій­ного, со­ці­ального, фінансового та еко­но­мічного ефек­тів від інвесту­вання у туристичну галузь.  Практичне значення одержаних результатів. Комплексне застосування роз­роб­ле­ної класифікації важелів ринкового регулювання активізації діяльності підпри­ємств туризму дасть змогу впливати на стан таких підприємницьких фор­му­вань; удо­ско­на­лення моделі державного регулювання розвитку ту­риз­му сприятиме розробці єди­ної комплексної політики розвитку рекреаційно-туристичного комплексу на основі за­гальнодержавної та реґіональ­них концепцій і програм розвитку санаторно-ку­рорт­ної сфери, туризму і відпочинку з ви­діленням і систематизацією методів та ін­стру­­мен­тів реалізації зазначеної політики; за­пропонований комплекс методич­них та практичних рекомендацій щодо організації ста­тистики туризму в реґіоні сприятиме повнішому інформаційно-статис­тич­ному відображенню галузі в соціально-економічних показни­ках; за­про­понована мето­дика розрахунку інтеграль­ного показника інвести­ційної при­ва­б­ли­во­сті підпри­ємств ту­риз­му дозволить визначити комерційний, техніч­ний, інсти­ту­цій­ний, со­ці­аль­ний, фінансовий та економічний ефекти від інвестування у турис­тичну галузь.  Основні положення та пропозиції, викладені у дисертації, використані: Львівсь­кою обласною державною адміністрацією при розробці стратегії економічного та соціаль­но­го розвитку Львівської області до 2010 року та при плануванні діяльності Ради з ту­ризму Карпатського реґіону (лист від 02.04.2003 р. № 5/29-1308/8-10); у процесі запро­вадження ефективних механізмів реа­ліза­ції рекреаційної політики на Львівщині (лист від 18.12.2003 р. № 5/15-5047/8-15); при розробці Програми розвитку санаторно-курорт­ної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області на 2003-2007 роки (затверджена рішенням сесії Львівсь­кої обласної ради від 7 березня 2003 р. № 113).  Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним за­вер­шеним дослідженням. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отрима­ні автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, викорис­та­но ті положення та ідеї, які отримані в результаті особистої роботи здобу­вача.  Апробація результатів дослідження. Про основні результати дослід­жень допо­ві­далось: на Між­на­родній науково-ме­тодичній конфе­рен­ції “Формування нової пара­дигми еконо­міч­ної освіти в Україні " (Львів, 19-20 жовтня 2000 р.); на Всеукра­їн­ській науко­во-пра­к­тичній конфе­ренції "Формування нової па­радигми еко­но­міч­ної теорії в Укра­їні" (Львів, 23-24 лис­топада 2001 р.); на ХІV Між­на­род­ній науко­во-прак­­ти­ч­ній кон­фе­ренції “Фо­р­­му­­ва­н­ня стра­тегії розвит­ку реґіону на іннова­цій­ній осно­ві” (Чер­нів­ці,13-14 травня 2004 р.); на наукових семінарах Інституту реґіо­наль­них досліджень НАН України.  Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 13 наукових публі­каціях (9 у фахових виданнях України) загальним обсягом 4,8 д.а., з яких особисто ав­тору належать 3,3 д.а., у тому числі 2,6 д.а. у фахових виданнях.  Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи - 223 сторінки комп’ютерного тексту, в тому числі основний текст 208 сторінок, з яких 5 сторінок займають повністю таблиці та рисунки, 17 таблиць, 22 рисунки, 8 додатків на 15 сторінках. Список використаних джерел налічує 162 позиції і займає 13 сторінок.