30.Сутність і види економічної діяльності.

Д-ть – це специфічна для люд форма активності, що спрямована на доцільну трансформацію навколиш. середовища.

Екон.д-ть(ЕД)-процес,тому має мету-створ.благ і розвиток людини,засоби(ек.рес.)та результат(ек.блага).Вона здійснюється у сферах мат.і немат.вир-ва різними екон.субєктами. Окремі види ЕД не пов’язані з акт.відношенням людина-природа.

Екон.д-ть – сукупність дій на різних рівнях господарювання, в результаті яких люди задовольняють свої потреби завдяки вир-ву та обміну матеріальними благами та послугами. Д-ть стає екон. тоді, коли вона ставить за мету або має наслідком в-во та обмін товарами чи послугами, що визнаються корисними або рідкісними.

Осн.види ЕД:

-с/г,лісове госп-во,рибальство; -будівництво; -д-ть транспорту та зв’язку; -торгівля; -фін.д-ть; операції з нерухомим майном; -держ.управління;освіта;охорона здоровя; -послуги у сфері культури та спорту.

Спільним між цими видами є: по-перше, те, що д-ть будь-якої компанії у будь-якій сфері спрямована на досягнення осн. мети бізнесу – отр.прибутків та управління і мінімізацію витрат; по-друге, це наявність сукупності дій робітників з викорис. засобів праці, що необхідні для перетвор. ресурсів в готову продукцію. Тобто мова йде про виробничу д-ть.

Праця- люд.д-ть,спрямована на створ.мат.і дух.благ для задовол.потреб люд.

В-во-процес створ.з природ.матеріалів життєвих благ,необхідних для існування та розвитку люд.сусп-ва. Процес в-ва здійснюється результативно,тобто з певною продукт-тю або ефет-тю,яка залежить від того,як поєднуються його фактори(земля,праця,капітал,підпр.здібності,інформація). Для ефект-ті виробн.д-ті важливим є визнач.цілей створ.і функціонування підпр-ва. В практиці господарювання кожна фірма як скл.виробничо-екон. сис-ма здійснює багато конкретних видів д-ті,які модна поєднати в окремі напрямки.

Так,виробнича д-ть поділ.на: наук-дослідна та проектно-конструкторська; інноваційна,інвестиційна,торговельно-маркетингова.

31.Суспільний поділ праці.

Поділ праці(ПП)-відокремлення різних видів трудової діяльності,завдяки чому окремі групи виробників закріплюються на тривалий період за певними видами виробничої діяльності.

ПП – це процес, при якому різні види обробки продуктів відокремлюються один від одного, створюючи все нові вир-ва і галузі.

Особливості поділу праці:

1)є історичною категорією. Це означає, що він перебуває у постійному русі, безперервно змінюється, що відбиває певний рівень розвитку прод. сил;

2)не обмежується мікроекономічними явищами – в межах 1го під-ва. Це певна сис-ма сусп.праці, яка скл-ся у результаті якісної диференціації труд.д-ті в процесі розвитку сусп-ва;

3)є причиною виникнення товарного вир-ва. Виробники(між якими відбувсяПП)обмежуючись певним видом виробн.д-ті,для задоволення своїх потреб змушені обмінювати власний продукт на ін.продукти. Обмін між різними власниками набуває форми товарообміну.

Принципово для правильного розуміння категорії Сусп.поділу праці(СПП) є два аспекти. По-перше,СПП – це комплексна категорія, яка повязує технолог.процес із сусп.процесом вир-ва, тобто соціалізує технолог.будову вир-ва, надаючи їй сусп.якостей. По-друге, СПП виступає як самостійна продуктивна сила, як фактор зростання сусп.продукт-ті праці.

Першим вел.СПП було відокремлення пастуших племен і поділ с/г-кого вир-ва на землеробство й тваринництво. Другий вел.СПП– відокремлення ремесла, яке раніше було підсобним заняттям землероба, від с/г. ТретійСПП–відокремлення торгівлі (купецького капіталу). Четвертий виникнення і розвиток машинної індустрії,форм-ня нових галузей вир-ва. Пятий виокремлення інформац.сфери. Шостий відокремлення сфери наук.д-ті. Сьомий виділ-ня управлінської д-ті.

Вираженням прогресивного розвитку СПП стали галузева, територіальна і міжнародна спеціалізація вир-ва, що досягла в суч.умовах особливо глибоких масштабів.

Поглиблення і всебічний розвиток СПП є заг.екон.закон функц-ня прод.сил сус-ва.

Екон.законом ПП(кількісне вираження) є коеф-т ефект-ті ПП:

К_е.п.п. = П₁/П₂, де П_1, П₂ – прод-ть праці відповідно до і після впровадження ПП

Формами вияву закону:

тер.ПП; ПП між галузями сусп.вир-ва і окремими підпр-ми; ПП між окремими працівниками, що обумовлений ПП на підпр-ві.

Класифікація СПП:За вертикальними рівнями нар/г-кої структури СПП можна зобразити як триповерхову піраміду, в осн.якої знаходяться численні екон.самостійні суб’єкти госп.життя – під-ва та підприємці(одиничний рівень). Над ним розташована розгалужена надбудова (галузевий або частковий рівень). Верхній поверх становить невелика кіл-ть госп.галузей(заг.рівень СПП).

Осн.організац-екон.формами реалізації СПП є: Спеціалізація в-ва – це поділ старих і форм-ня нових галуей сусп.вир-ва, а також ПП всередині галузі. Переваги: збільш-ся прод-ть праці; краще викорис.головну прод.силу – людину на осн.врахування її індивід.відмінностей і здібностей; формує кваліфікацію працівника; веде до економії часу, позбавляє вир-во від зайвих витрат; краще викорис.регіональні особливості. Недоліки: робить працю робітників монотонною та нудною; залежність сусп-ва від спеціалізованих працівників; складність виміру ПП, що призводить до непередбачених диспропорцій. Кооперація – це особлива форма тривалих рац.виробн.зв’язків між спеціалізованими самостійними підпр-вами порівняно з іншими під-ми, які не мають таких зв’язків. Там,де існує спец-я,існує і кооперація. Відповідно до форм спец-ції в пром-ті існують три форми кооперування: предметне–головне під-во випускає кінцеву продукцію і отр.від ін.підпр-тв різні вироби; подетальне – на головне під-во надходять від ряду спеціалізованих вузли і деталі; технологічне – під-во поставляє ін.під-вам продукцію окремих стадій виробн.процесу. Концентрація вир-ва як організ-екон.форма СПП виявляється в досягненні певного обсягу чи масштаб спеціалізованих підрозділів заг.кооперації вир-ва. Концентрація засобів вир-ва і роб.сили в окремому під-ві здійсн-ся завдяки процесам нагромадж-ня капіталу і форм-ня кількісних пропорцій обміну. Комбінування вир-ва є формою раціоналізації виробн.кооперації в межах окремих складних вир-в. Осн.метою комбінування є найбільш ефективне викорис.всіх факторів виробн., створ.безвідходних технологій.