- •1.1. Сучасний рівень порушення екологічної рівноваги
 - •1.2. Поняття екосистеми, навколишнього середовища, соціотехносфери
 - •1.3. Біосфера і концепція ноосфери в.І. Вернадського
 - •1.4. Види і масштаби забруднення навколишнього середовища
 - •1.5. Глобальні наслідки забруднення довкілля
 - •1.6. Парниковий ефект
 - •2.1. Види і принципи екологічної політики. Теорія зовнішніх ефектів
 - •2.2. Пріоритети екобезпеки. Екобезпека та екостратегія
 - •2.3. Критерії екобезпеки
 - •2.4. Зони екологічного лиха
 - •2.5. Типи аварійних ситуацій
 - •3.1. Природні ресурси та природні умови
 - •3.2. Функції і показники економічної оцінки природних ресурсів та умов
 - •3.3. Вартісні теорії оцінки природно-ресурсного потенціалу
 - •3.4. Методи економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу
 - •3.5. Особливості економічної оцінки окремих ресурсів
 - •4.1. Методи визначення економічних збитків від забруднення навколишнього середовища
 - •4.2. Основи плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища
 - •4.3. Визначення розмірів платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин
 - •4.4. Визначення розмірів платежів за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні і внутрішні морські води та підземні горизонти
 - •4.5. Визначення розмірів платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
 - •Розділ 5. Соціально-економічна ефективність природоохоронних заходів
 - •5.1. Економічний, екологічний і соціальний результати (ефекти) природоохоронної діяльності
 - •5.2. Народногосподарський підхід в обґрунтуванні природоохоронних заходів
 - •5.3. Визначення чистого економічного ефекту
 - •5.4. Поняття загальної (абсолютної) економічної ефективності
 - •5.5. Показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат
 - •5.6. Врахування фактора часу при визначенні економічної ефективності
 - •5.7. Розрахунок економічного ефекту від скорочення захворюваності населення внаслідок запобігання забрудненню навколишнього середовища
 - •5.8. Розрахунок ефективності економії мінеральної сировини
 - •6.1. Предмет екологічного менеджменту
 - •6.2. Основні принципи й елементи системи екологічного менеджменту (ems)
 - •6.3. Стан екологічного менеджменту в Україні
 - •6.4. Міжнародний підхід до екологічного менеджменту
 - •7.1. Історичні корені і хронологія розвитку Поняття iso та emas
 - •7.3. Перспективи розвитку екологічного менеджменту в Україні
 - •Одержання економічної вигоди (прибутку)
 - •8.1. Мета і завдання екологічного менеджменту як наукової дисципліни, її зв'язок з іншими дисциплінами
 - •8.2. Системний підхід у дослідженні екологічного менеджменту
 - •8.3. Поняття сталого розвитку. Критерії та принципи. Екологічна домінанта сталого розвитку
 - •8.4. Концепція становлення екологічного менеджменту в Україні
 - •9.1. Законодавчий моніторинг у сфері екологічного менеджменту
 - •9.2. Адміністративно-нормативні інструменти екологічного менеджменту
 - •10.1. Стандарти якості навколишнього середовища
 - •10.2. Методи визначення екологічного ризику
 - •10.3. Оцінка впливу на навколишнє середовище (овнс)
 - •11.1. Екологічна оцінка намічуваної діяльності як інструмент екополітики
 - •11.2. Принципи екологічної оцінки
 - •11.3. Відмінність екологічної оцінки від інших методів екологічного регулювання. Екологічна оцінка і сталий розвиток
 - •11.4. Ухвалення рішення за підсумками екологічної
 - •11.5. Виконавці
 - •11.6. Врахування результатів екологічної оцінки при прийнятті рішень
 - •11.7. Розгляд альтернатив
 - •12.1. Мета і завдання екологічної експертизи
 - •12.2. Об'єкти екологічної експертизи
 - •12.3. Суб'єкти екологічної експертизи
 - •12.4. Форми проведення екологічної експертизи
 - •13.1. Теоретичні основи формування і розвитку екологічного аудиту
 - •13.2. Методичні принципи екологічного аудиту
 - •13.3. Досвід формування системи екологічного менеджменту й екологічного аудиту в Україні та
 - •14.І. Основні поняття
 - •14.2. Історія виникнення екологічного аудиту
 - •14.3. Завдання і вигоди проведення екологічного аудиту
 - •1) Замовники:
 - •2) Виконавці:
 - •14.5. Види екологічного аудиту
 - •14,6. Умови проведення екологічного аудиту
 - •15.1. Складання аудиторського висновку
 - •15.2. Органи управління в сфері екологічного аудиту
 - •15. 3. Сертифікація екоаудиторів
 - •15.4. Права й обов'язки екоаудиторів і екоаудиторьских організацій
 - •15.5. Екоаудит у сучасній економіці України
 - •16.1. Умови екологічного страхування
 - •16.2. Світовий досвід екологічного страхування
 - •16.3. Поняття «забруднення» в екологічному страхуванні, класифікація збитків
 - •16.4. Можливості проведення екологічного страхування в Україні
 - •Корегуючи коефіцієнти
 - •Варіанти 1-5 Нафтопереробний завод ( Одеса, Херсон, Кременчук, Лисичанськ, Надвірна)
 - •Варіанти 26-30
 - •II. Оцінка впливу на навколишнє середовище.
 - •III. Обмеження, зменшення.
 - •IV. Організація. Контроль.
 - •II. Оцінка впливу на навколишнє середовище.
 - •III. Вимоги до безпеки збереження.
 - •2. Наявність і обгрунтування підприємством цілей, спрямованих на розвиток процесів безупинного з року в рік поліпшення досягнутих результатів екологічної діяльності там, де це реально можливо:
 - •3. Використання підприємством програм і методів екологічного аудирування для оцінки досягнутих результатів і подальшого розвитку діяльності:
 - •5. Екологічна відкритість підприємства:
 - •7. Об'єднання завдань управління якістю продукції і послуг та
 - •7. Стимулювання залучення персоналу в екологічну діяльність
 - •8. Оцінка підприємством фактичного впливу на навколишнє середовище в порівнянні з запропонованим впливом:
 - •9. Екологічна добродійність підприємства:
 - •10. Екологічне інформування й навчання персоналу:
 - •12. Формування і поширення екологічної програми підприємства:
 - •15. Підтримка підприємством діяльності в сфері суспільного екологічного моніторингу і контролю:
 - •15. Взаємодія з населенням, що проживає в зоні впливу підприємства:
 - •16. Здійснення моніторингу стану навколишнього середовища в зоні впливу підприємства:
 - •17. Підтримка екологічного порядку на промисловій площадці:
 - •18. Використання підприємством додаткової попереджувальної інформації, екологічного маркірування і написів:
 - •19. Використання підприємством паспортів безпеки речовини
 - •20. Діяльність підприємства в сфері екологічної сертифікації:
 - •21. Діяльність підприємства в сфері добровільного екологічного страхування:
 - •22. Розвиток структури системи екологічного управління на підприємстві:
 - •23. Діяльність підприємства в сфері екологічних наукових досліджень:
 - •24. Екологічна діяльність підприємства, пов'язана з тарою й
 - •25. Оцінка й аналіз витрат підприємства, пов'язаних з діяльністю в сфері охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів:
 - •26. Використання підприємством планів і результатів екологічної діяльності в роботі з акціонерами та інвесторами:
 - •27. Екологічне співробітництво з іншими підприємствами:
 - •28. Оцінка непрямих ефектів впливу підприємства на навколишнє середовище:
 - •29. Оцінка і прогноз впливу виробництва на здоров'я населення і персоналу:
 - •31. Добровільне екологічне лідерство підприємства:
 - •2. Базові нормативи плати в залежності від класу небезпечності забруднюючих речовин
 - •3. Базові нормативи плати за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти
 - •1. Мета і завдання екологічної освіти
 - •3. Зміст та структура формальної і неформальної екологічної освіти
 - •4. Дошкільна екологічна освіта
 - •5. Загальна середня екологічна освіта
 - •6. Вища екологічна освіта
 - •7. Шслядипломна екологічна освіта
 - •8. Неформальна екологічна освіта
 - •9. Умови реалізації Концепції
 - •10. Державне управління екологічною освітою та вихованням
 
4.2. Основи плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища
На території України існують єдині правила встановлення плати за викиди й скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення в ньому відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та інших виробництв, а також стягнення відповідних платежів з підприємств, установ і організацій. Плата за забруднення навколишнього середовища встановлюється за:
- 
викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
 - 
скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що здійснюються підприємствами через систему комунальної каналізації;
 - 
розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.
 
Платежі за викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
125
Екологічний менеджмент
стягуються з підприємств незалежно від форм власності й відомчої приналежності. Стягнення платежів не звільняє підприємства від відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства. Розрізняють дві категорії платежів за забруднення навколишнього середовища:
- 
платежі за нормативно-допустиме забруднення, тобто за викиди (скиди) речовин в межах норм лімітів (ГДВ, ГДС);
 - 
платежі за нормативні постійні та разові (залпові) викиди (скиди);
 - 
штрафні санкції.
 
126
РОЗДІЛ 4
Продовження таблиці 4.2.1 Ь — види ресурсів; Z,,„ — питомі збитки г'-му ресурсу, що використовується ш-им споживачем, грн/од.; М— групи споживачів; (С+Ен-КВ)і — приведені витрати на компенсацію г'-го ресурсу, грн./од.;
q — обсяг j-'i забруднюючої речовини (виду впливу), що надійшла у середовище, т, м та ін.;
ZXj — питомі витрати на ліквідацію наслідків у'-го забруднення грн/т; Zj — питомі збитки від надходження 1 rj-ї забруднюючої речовини (виду впливу), грн/т; И/— групи забруднюючих речовин (видів впливу).
Ліміти розміщення відходів у навколишньому природному середовищі визначаються для підприємств як фізичний обсяг відходів за класами їхньої токсичності згідно з дозволами на розміщення, що видаються у встановленому порядку і доводяться в тоннах на рік.
Гранично допустимі викиди (ГДВ) або скиди (ГДС) - це кількість забруднюючих речовин, що викидається або скидається в навколишнє природне середовище з окремого джерела забруднення за одиницю часу, яка з урахуванням дії інших джерел забруднення та перспективи розвитку підприємства не перевищує встановлених норм екологічної безпеки людини.
Тимчасово погоджені викиди (ТПВ) або скиди (ТПС) - це кількість забруднюючих речовин, що викидається або скидається в навколишнє природне середовище з окремого джерела забруднення за одиницю часу, яка встановлюється на відповідний строк - до досягнення гранично допустимих викидів або скидів.
Ліміти викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, скидів забруднюючих речовин у територіальні та внутрішні морські води, поверхневі води, а також розміщення відходів, які призводять до забруднення природних ресурсів, встановлюються для підприємств органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в формі видачі дозволів на викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів.
Ліміти скидів забруднюючих речовин у поверхневі води місцевого значення і розміщення відходів, які призводять до
127
Екологічний менеджмент
забруднення природних ресурсів, крім віднесених до ресурсів державного значення, встановлюються для підприємств за поданням органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у порядку, що визначається Верховною Радою, обласними, міськими (міст республіканського підпорядкування) Радами народних депутатів.
Нормативом плати за викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у межах встановлених лімітів є розмір плати за одну тонну конкретної забруднюючої речовини або класу забруднюючих речовин. За викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у межах встановлених лімітів визначаються базові нормативи плати і коефіцієнти, що враховують територіальні екологічні особливості.
За понадлімітні викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів встановлюється підвищений розмір плати на підставі базових нормативів плати, коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні особливості, і коефіцієнтів кратності плати за понадлімітні викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів.
Коефіцієнти кратності плати за понадлімітні викиди і скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів встановлюється Радами народних депутатів базового рівня в межах від 1 до 5.
У разі відсутності на підприємстві затверджених у встановленому порядку лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин і розміщення відходів, плата за викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів стягується як понадлімітна.
Схема визначення плати за забруднення навколишнього природного середовища наведена у додатку 2.
Платежі підприємств за викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітні вилучаються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
Платежі за забруднення навколишнього природного середовища підприємства (крім розташованих у містах республіканського підпорядкування) не перераховують у таких розмірах (3,5):
128
РОЗДІЛ 4
70% - у позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища Рад народних депутатів базового рівня на окремі рахунки;
20% - у позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища держави і обласних Рад народних депутатів на окремі рахунки;
10% - на рахунок державного позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища Міністерства охорони навколишнього середовища України.
Плата за забруднюючі речовини впроваджується з метою економічного стимулювання здійснення природоохоронних заходів, впорядкування джерел їхнього фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням.
Платежі та викиди забруднюючих речовин компенсують економічні збитки від негативного впливу на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та транспорту.
