Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція МГ для Ек.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
06.11.2018
Размер:
2.29 Mб
Скачать

Ці складові утворюють визначений маркетинговий ланцюг: нестаток потреба запит.

Цінності – важливі і значущі з погляду конкретної людини предмети, дії, спосіб життя, ідеї.

Товари – все, що може задовольнити потребу або нестаток і пропонується ринку з метою привертання уваги, придбання, використання та споживання.

Послуги – результати певних дій, що дають корисний ефект.

Способи одержання бажаного об'єкта товару: самозабезпечення – виробництво; відібрання – крадіжка; жебрацтво; обмін – акт одержання бажаного об'єкта з пропозицією чого-небудь замість.

Угода – комерційний обмін цінностями між двома сторонами, що передбачає погодження умов, терміну та місця реалізації.

Ринок – сукупність покупців і продавців, які намагаються та здатні купити, зацікавлені в продажу й схильні до обміну.

5. Вартість – комплексне поняття, яке включає споживчу вартість та вартість споживання. Споживча вартість оцінюється якістю товару, його цінністю, створенням певної користі для споживача. Вартість споживання – витрати на експлуатацію чи комерційне використання товару, тобто на його технічне обслуговування та ремонт. Задоволення – факт вибору споживачем певного товару із сукупності інших подібних до нього.

Залежність задоволення споживачів від якості товару і його ціни.

Тема 2. Класифікація маркетингу.

1. Класифікація маркетингу залежно від результатів діяльності, орієнтації, ступеня, впливу.

2. Класифікація маркетингу залежно від міри диференціації маркетингової діяльності.

3. Класифікація маркетингу залежно від сфери маркетингової діяльності.

4. Характеристика моделей споживчого попиту.

5. Вікова характеристика споживачів та види попиту.

6. Класифікація маркетингу залежно від попиту.

7. Визначення і принципи міжнародного маркетингу.

1. Кожна фірма у своїй діяльності використовує різні види маркетингу.

Залежно від цілей обміну і результатів діяльності:

  • комерційний маркетинг – діяльність, мета якої – отримання прибутку;

  • некомерційний маркетинг – діяльність неприбуткових організацій (лікарні, політичні партії).

Залежно від орієнтації маркетингової діяльності виділять:

  • продуктовий маркетинг – орієнтація підприємця на внутрішньовиробничу збалансованість, досягнення найвищої якості, зменшення собівартості продукції, унаслідок чого товари «рекламують» себе самі, продаються без допоміжних маркетингових зусиль;

  • споживчий маркетинг – орієнтація підприємця на наявні та майбутні запити споживачів, мобілізація для цього всіх ресурсів та засобів фірми з обов’язковим підкріпленням ринкових зусиль відповідним збутовим та комунікаційним інструментарієм (американський маркетинг);

  • змішаний маркетинг – орієнтація як на споживача, так і на продукт, а особливо на високу репутацію та добротність останнього (європейський маркетинг).

Залежно від ступеня ринкової орієнтованості фірми і періоду:

  • стратегічний маркетинг передбачає постійний аналіз потреб споживачів, сегментування ринку та вибір базового ринку, розробку маркетингової стратегії;

  • тактичний маркетинг – процес розробки заходів і реалізації цілей на обраному базовому ринку з конкретної номенклатури товарів на певний термін;

  • оперативний маркетинг – розробка та реалізація інструментарію на період до 1 року.

Залежно від впливу на споживача: активний та пасивний.

2. Види маркетингу залежно від міри диференціації:

  • Масовий маркетинг – діяльність, яка передбачає пропонування універсальних товарів для всього ринку – глобальний маркетинг – можливість якого пояснюється тим, що нині відбувається інтенсивний процес зближення різних країн, а через те бажання споживачів різних країн також «уніфікуються». Стратегія може мати єдиний для всіх споживачів характер, а товари якомога більше стандартизуються з розрахунком на масового покупця.

  • Диференційований маркетинг виходить із того, що будь-який бізнес має локальний характер і потребує сегментування ринку – розподілу на однорідні частини та обслуговування сегментів з урахуванням їх характеристик і особливостей.

  • Індивідуалізація маркетингу – особистий маркетинг, який є провідної тенденцією його сучасного розвитку.

3. Залежно від сфери застосування маркетинг поділяється на наступні види.

Споживчий маркетинг орієнтований на покупців, які є кінцевими споживачами цих товарів.

Промисловий (виробничо-технічний) маркетинг орієнтований на підприємства, які купують товари для використання у виробництві, перепродажу або здавання в оренду.

Маркетинг послуг спрямований на задоволення потреб споживачів у нематеріальних видах товарів або в корисному ефекті з метою отримання фірмою прибутку.

Маркетинг місць – діяльність зі створення, підтримання або зміни погляду чи ставлення споживачів (клієнтів) до окремих місць, місцезнаходження об’єктів.

Маркетинг організацій – діяльність зі створення, підтримання чи зміни ставлення і поведінки всіх осіб та організацій, у яких заінтересована дана фірма.

Маркетинг ідей суспільного характеру – розробка, реалізація і контроль за виконанням програм, які сприятимуть усвідом­ленню та сприйняттю групою населення певної суспільної ідеї.

Торговий маркетинг є посередницькою діяльністю, яка забезпечує ефективний збут продукції виробників та ефективне задоволення потреб споживачів.

4. Попит як і товар з часом змінюється відповідно до свого життєвого циклу.

Математична модель життєвого попиту: ,

де Z – множина відповідних реакцій споживачів;

P – основний елемент прийняття рішення про покупку;

X – збуджуючі фактори;

Y – множина характеристик покупців;

A – множина невизначених факторів;

Q – множина іншої інформації щодо проблеми покупки.