Тема 4. Способи і прийоми, що використовуються в економічному аналізі

План лекції

1. . Традиційні способи оброблення інформації в аналізі.

2. . Способи визначення впливу факторів у детермінованому аналізі:

1. Способи елімінування.

2. Інтегральний метод.

3. Метод логарифмування.

4. Способи часткової участі та пропорційного ділення.

4.1. Традиційні способи оброблення інформації в аналізі

Розглянемо групу традиційних прийомів.

Прийом порівнянь полягає в оцінюванні ефективності господарювання шляхом зіставлення фактичних показників роботи підприємства в звітному періоді з розрахунково-плановими показниками бізнес-плану звітного періоду, із фактичними показниками за ряд минулих періодів, із показниками кращих вітчизняних і зарубіжних підприємств аналогічного профілю тощо, а також зіставлення різних варіантів управлінських рішень із метою вибору найбільш оптимального з них. При порівнянні необхідна порівнянність аналізованих даних в оцінюванні, структурі, календарних термінах, умовах роботи. Наприклад, економічно неправильним буде порівнювати товарну продукцію за ряд суміжних років у діючих цінах. Результати порівнянь подаються у вигляді абсолютних відхилень фактичного розміру показника від базового (у відповідних одиницях вимірювання) або у вигляді відносних відхилень (у відсотках чи частках одиниць): темпи зростання, приросту, коефіцієнт динаміки й ін.

У практиці господарювання оцінку результатів господарювання можна дати за допомогою середніх і відносних величин. Середні показники розраховуються на основі масових, якісно однорідних даних. Вони дають узагальнену характеристику процесам та явищам. В економічному аналізі застосовуються: середня арифметична (проста і зважена), середня гармонійна (зворотне значення середньої арифметичної), середня геометрична (використовується для середніх темпів зростання), а також мода й медіана. Група відносних величин включає відсотки, коефіцієнти, індекси.

Балансовий метод являє собою зіставлення взаємозалежних показників господарської діяльності з метою з'ясування і встановлення їх взаємного впливу, а також підрахунку резервів підвищення ефективності виробництва. При цьому зв'язок між окремими показниками виражається у формі рівності підсумків, отриманих у результаті різних їх зіставлень. За допомогою балансового методу можна глибоко проаналізувати матеріальні і трудові ресурси, грошові прибутки та витрати підприємства. Достатньо широко застосовується він при вивченні фінансового стану підприємства. Прикладом використання даного методу є бухгалтерський баланс (ув'язування великої кількості показників шляхом виведення рівності активу і пасиву), платіжний баланс (співвіднесення платіжних засобів із платіжними зобов'язаннями), товарний баланс (Запаси товарні на поч. періоду + Надходження мат. = Обсяг товарообігу + Вибуття інших мат. + Запаси товарні на кін. періоду).

Прийом групувань широко застосовується при виявленні прихованих резервів. Він дозволяє розкрити взаємозв'язок між показниками (наприклад, залежність рівня зарплати від виробітку, зв'язок між рівнем виробітку та механоозброєністю праці тощо), визначити її характер і напрям. Групування доцільні також при підготовці первинного матеріалу та його аналітичному обробленні. Вони дають можливість виділити із сукупності даних найбільш характерні моменти, фактори, тенденції. Але за допомогою групувань не можна кількісно виміряти ступінь впливу факторів на досліджуваний показник.

Досить широко застосовується в економічному аналізі графічний метод, що забезпечує наочність і простоту сприйняття (стовпчикові, кругові, лінійні, координатні й інші графіки).

Графіки складаються з наступних елементів: графічного образу (ліній, фігур, крапок), що відображає аналітичні дані; осей координат, шкал із масштабами і числовими сітками; числових показників; написів, що пояснюють умовні позначки та зміст окремих частин графічного образу.

У економічному аналізі застосовуються майже усі види графіків: діаграми порівняння, діаграми тимчасових рядів, криві розподілу, графіки кореляційного поля, статистичні картограми.

Діаграми за своєю формою бувають стовпчикові, смугові, кругові, квадратні, лінійні, фігурні.

За змістом розрізняють зазначені нижче графіки.

Діаграми порівняння однойменних показників, що характеризують різні структурні підрозділи. Їх будують у вигляді стовпчикових або стрічкових діаграм, іноді квадратів чи кіл, площа яких дорівнює величині показника. Це найбільш простий і наочний графік для порівняння величин показників. Особливо виділяються фігурні діаграми, якщо вони добре виконані (у вигляді визначеної фігури). Також можна будувати графіки розподілу (робітників за стажем, верстатів за терміном експлуатації тощо).

Широко застосовується графічний метод для дослідження виробничих процесів, організаційних структур, процесів програмування і т.д. Наприклад, для аналізу ефективності використання промислового устаткування будуються розрахункові графіки, у т.ч. графіки множинних факторів.

У математично формалізованій системі аналізу, планування й керування особливе місце займають сіткові графіки. Вони дають великий економічний ефект при будівництві і монтажі будинків та споруд.

Сітковий графік дозволяє виділити з усього комплексу робіт найбільш важливі і зосередити на них основні ресурси будівельно-монтажних підприємств, організацій, установлювати взаємозв'язок між різними спеціалізованими організаціями та координувати їх роботу. На стадії оперативного аналізу і керування сітковий графік дає можливість здійснити діючий контроль за ходом будівництва, вчасно вживати заходів для усунення можливих затримок у роботі.

Оптимізація сіткових графіків здійснюється на стадії планування за допомогою скорочення критичного шляху, тобто мінімізації термінів виконання будівельних робіт при заданих рівнях ресурсів, мінімізації рівня споживання матеріалів, трудових і фінансових ресурсів при фіксованих термінах виконання будівельних робіт.

У закордонній практиці системного аналізу розповсюджений графо-математичний метод, що отримав назву «дерево рішень». Суть цього методу полягає в наступному.

Шляхом попереднього оцінювання потреби, попереднього аналізу можливих організаційних, технічних чи технологічних умов намічаються всі передбачувані варіанти розв’язання даної задачі. Потім у міру введення додаткових умов кожний із них поділяється на ряд варіантів. Графічне зображення цих варіантів дозволяє виключити менш вигідні з них і вибрати найбільш прийнятні.

Цей метод може знайти в нас застосування при визначенні порядку оброблення тих чи інших деталей на декількох верстатах із метою мінімізації загального часу оброблення; при встановленні розмірів ресурсів для мінімізації загальних виробничих витрат; при розподілі капітальних вкладень та інших ресурсів по промислових об'єктах; при розв’язанні транспортних і інших задач.

Важливим елементом у методиці аналізу є складання аналітичних таблиць. Це найбільш раціональна і зручна форма подання аналітичної інформації з точки зору сприйняття. Вони більш виразні й наочні порівняно з текстом. Показники розташовуються більш логічно, послідовно, займають менше місця. Табличний матеріал дає можливість охопити аналітичні дані в цілому як єдину систему; легше виявляти зв'язки між досліджуваними показниками.

Існують три види таблиць: прості, групові, комбіновані. За аналітичним змістом розрізняють таблиці, що відображають характеристику об’єкта дослідження за різними ознаками, порядок розрахунку показників, їх динаміку, структурні зміни у складі показників, взаємозв’язок між ними за різними ознаками, результати розрахунку впливу факторів на рівень показника, що досліджується, методику підрахунку резервів, зведені результати аналізу.