- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Зміст, предмет і завдання економічного аналізу................................5
- •Тема 2. Види економічного аналізу і їх роль в управлінні............................12
- •Тема 3. Метод економічного аналізу та його особливості............................22
- •Список літератури.............................................................................................83 Модуль 1 «Теорія економічного аналізу»
- •1.2. Завдання економічного аналізу
- •Принципи економічного аналізу
- •1.4. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками
- •2.2. Роль економічного аналізу в управлінні виробництвом
- •Розроблення системи аналітичних показників
- •Фактори, що визначають результати діяльності підприємства, їх класифікація. Поняття та типи факторного аналізу
- •Тема 4. Способи і прийоми, що використовуються в економічному аналізі
- •4.1. Традиційні способи оброблення інформації в аналізі
- •4.2. Способи визначення впливу факторів у детермінованому аналізі:
- •Способи елімінування
- •1) Виду ,
- •Інтегральний метод
- •Метод логарифмування
- •4.2.4. Способи часткової участі та пропорційного ділення
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Тема 5. Моделювання господарсько-фінансової діяльності підприємства та застосування економіко-математичних методів
- •. Детерміноване моделювання та перетворення факторних систем.
- •5.2. Стохастичне моделювання і методи стохастичного аналізу.
- •Детерміноване моделювання та перетворення факторних систем
- •5.2.Стохастичне моделювання і методи стохастичного аналізу
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Тема 6. Методика виявлення і підрахунку резервів у економічному аналізі.
- •6.1. Поняття, сутність і класифікація резервів.
- •6.2. Принципи організації пошуку та підрахунку резервів.
- •6.3. Методики підрахунку величини резервів.
- •6.1. Поняття, сутність і класифікація резервів
- •6.2. Принципи організації пошуку та підрахунку резервів
- •6.3. Методики підрахунку величини резервів
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Тема 7. Організація аналізу та його інформаційна база
- •7.1. Організація і послідовність проведення аналізу.
- •7.2. Джерела інформації для економічного аналізу.
- •7.3. Систематизація, узагальнення й оформлення результатів аналізу.
- •7.1. Організація і послідовність проведення аналізу
- •7.2. Джерела інформації для економічного аналізу
- •7.3. Систематизація, узагальнення й оформлення результатів аналізу
- •Список літератури
1) Виду ,
де Р – загальна рентабельність;
Пр – чистий прибуток;
– середньорічна
вартість основних фондів;
– середні
залишки обігових коштів
РІ
=
РІІ
=
![]()
Вплив факторів:
1) ΔРП = РІ – Р0
2)
ΔР
= РІІ
– РІ
3)
ΔР
= Р1
– РІІ.
2) виду: П = Qреал(Ц – С) ,
де П – прибуток від реалізації продукції;
Qреал – обсяг реалізованої продукції;
Ц – ціна реалізації;
С ‑ собівартість одиниці продукції.
ПІ = Qреал1(Ц0 – С0) ПІІ = Qреал1(Ц1 – С0)
Вплив факторів:
1) ΔПQреал = ПІ – П0
2) ΔПЦ = ПІІ – ПІ
3) ΔПС = П1 – ПІІ.
Аналогічним чином розраховується вплив факторів і за іншими детермінованими моделями змішаного типу.
Необхідно розглянути також методику визначення впливу структурного фактору на приріст результативного показника за допомогою цього способу. Наприклад, виручка від реалізації (В) залежить не тільки від ціни (Ц) і кількості проданої продукції (Q), але й від її структури (ПВі). Якщо збільшиться доля продукції вищої категорії якості, яка має більш високу ціну, то виручка від реалізації за рахунок цього теж підвищиться.
В = Σ(Qзаг*ПВі*Ці)
В процесі аналізу необхідно елімінуватися від впливу всіх факторів, крім структури продукції.
ВІ = Σ(Qзаг1*ПВі0*Ці0)
ВІІ = Σ(Qзаг1*ПВі1*Ці0)
Таблиця 4.4
Розрахунок впливу структурного фактору на зміну виручки від реалізації продукції методом ланцюгової підстановки
|
Сорт продукції |
Ціна 1т, тис.грн. |
Обсяг реалізації |
Структура продукції |
Фактичний обсяг при плановій структурі, т |
Виручка, тис.грн. за Q1при ПВі |
|||
|
план |
факт |
план |
факт |
план |
факт |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
1 |
58,0 |
20 |
25 |
0,9 |
0,8 |
31,5 |
1827 |
1450 |
|
2 |
43,0 |
5 |
10 |
0,1 |
0,2 |
3,5 |
150,5 |
430 |
|
Всього |
— |
25 |
35 |
1,0 |
1,0 |
35 |
1977,5 |
1880 |
Із таблиці 4.4 видно, що в зв’язку з підвищенням питомої ваги продукції 2-го сорту в загальному обсягу реалізації виручка зменшилася на 1880 – 1977,5 = – 97,5 тис.грн. Це невикористаний резерв господарювання.
Індексний метод ґрунтується на відносних показниках динаміки, просторових порівнянь, виконання плану, які виражають відношення фактичного рівня показника до його рівня в базовому періоді.
За допомогою індексів можна виявити вплив різних факторів на зміну рівня результативного показника в мультиплікативних і кратних моделях.
Наприклад, візьмемо індекс вартості товарної продукції:
![]()
Він відображує зміну фізичного обсягу товарної продукції (q) і цін (р).
Ітп = Іq * Ір
Щоб встановити, як змінилася вартість товарної продукції за рахунок кількості виробленої продукції і за рахунок цін, необхідно розрахувати індекс фізичного обсягу Іq і індекс цін Ір:
,
.
Розглянемо застосування індексного методу на прикладі факторної моделі:
Q = ЧР * Д * ПТдн
Використовуємо вихідні дані таблиць 4.1., 4.2.
1) індекс обсягу БМР:
![]()
Тобто розрахунки показують, що обсяг БМР в порівнянні з минулим роком виріс на 14,5% або на 8340 – 7285 = + 1055 тис.грн.
Вплив факторів:
2) вплив зміни чисельності робітників:
![]()
або 7413,9 – 7285 = + 128,9 тис.грн.
3) вплив зміни середньої кількості робочих днів 1-го робітника за рік:
![]()
або 7256,9 – 7413,9 = – 157 тис.грн.
4) зміна середньоденої продуктивності праці:
![]()
або 8340 – 7256,9 = + 1083,1 тис.грн.
ІQ = ІЧР * ІД * ІПТ = 1,017 * 0,979 * 1,149 = 1,145.
Спосіб абсолютних різниць є однією з модифікацій елімінування. Цей спосіб застосовується в мультиплікативних і змішаних моделях виду: Y = (а – в)*с та Y = а*(в – с).
Хоча його використання обмежене, та все ж він дуже простий в розрахунках і тому знайшов широке використання в економічному аналізі.Особливо ефективно застосовується цей спосіб у тому випадку, коли вихідні дані вже містять абсолютні відхилення, за факторними показниками.
Його суть полягає в тому, що в кожній з розрахункових формул береться різниця між звітним і базовим або плановим значенням показника, вплив якого вже визначено і множимо на базове значення показника, вплив якого не рахувався.
Приймемо за основу факторну модель:
Q = ЧР * Д * ПТдн
То вплив факторів розраховується таким чином:
-
ΔQЧР = (ЧР1 – ЧР0)*Д0 * ПТдн0 = (+5)*236*103 = + 121,5 тис.грн.;
-
ΔQД = ЧР1*(Д1 – Д0)*ПТдн0 = 305*(– 5)*103 = – 157,1 тис.грн.;
-
ΔQПТ = ЧР1 * Д1*(ПТдн1 – ПТдн0) = ЧР1 * Д1 * ПТдн1 –
‑ ЧР0 * Д0 * ПТдн0 = 305*231*(+ 15) = + 1056,8 тис.грн.
Перевірка:
+ 121,5 – 157,1 + 1056,8 = + 1021,2
1021,2 ≠ 1055
Цей прийом не точний. Він буде точний, якщо ми з точністю до 4–5 знаків після коми. Різниця 33,8 грн. Між відхиленням обсягу БМР і висновком впливу факторів, тобто 1055 – 1021,2 = 33,8 грн., одержана в результаті оформлення розрахункових показників – ПТ.
Розглянемо алгоритм розрахунку факторів цим способом в змішаних моделях типу
Y = (а – в)*с
Наприклад:
П = Qреал(Ц – С)
Приріст суми прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації продукції:
ΔПQреал = ΔQреал(Ц0 – С0);
ціни реалізації:
ΔПц = Qреал1 * ΔЦ;
собівартості продукції:
ΔПс = Qреал1 * (–ΔС).
Розрахунок впливу структурного фактору за допомогою цього способу проводиться таким чином:
будемо рахувати
.
Таблиця 4.5
Розрахунок впливу структурного фактору
способом абсолютних різниць
|
Сорт продукції |
Ціна 1т, тис.грн. |
Структура продукції |
Зміна середньої ціни реалізації за рахунок структури продукції, тис.грн. |
||
|
план. |
факт. |
+, – |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1 |
58 |
0,9 |
0,8 |
– 0,1 |
– 5,8 = 58*(– 0,1) |
|
2 |
43 |
0,1 |
0,2 |
+ 0,1 |
+ 4,3 = 43*(+0,1) |
|
Всього |
— |
1,0 |
1,0 |
— |
– 1,5 |
За рахунок зміни структури реалізації середня ціна за 1 т продукції зменшилася на 1,5 тис.грн., а за весь фактичний обсяг реалізованої продукції прибутку було отримано менше на суму 1,5 * 35 = 52,5 тис.грн.
Спосіб відносних різниць, як і попередній застосовується для виміру впливу факторів на приріст результативного показника тільки в мультиплікативних моделях і комбінованих виду:
Y = (а – в)*с
Він використовується в тих випадках, коли відсутня інформація про абсолютні значення факторів, але є дані про їх зміни в процесах. Суть прийому у тому, що планове або базове значення результативного показника множимо на темп приросту показника, вплив якого вираховується і на темп росту показника, вплив якого раніше розрахували.
Наприклад, обсяг БМР в базовому періоді склав 7285 тис.грн. За рік чисельність робітників виросла на 1,7%, і їх річна продуктивність праці на 12,3 %. Необхідно визначити обсяг БМР звітного періоду і вплив факторів на його зміну.
Побудуємо факторну модель:
Q = ЧР * ПТ
Темп росту чисельності робітників склав 101,7%, темп приросту 1,7%. Тоді, індекс чисельності робітників складе:
.
Темп росту продуктивності праці склав 112,3%, темп приросту 12,3%:
![]()
Отже, ІQ = ІЧР * ІПТ, тобто:
ІQ = 1,017 * 1,123 = 1,142
Обсяг БМР за звітний рік склав:
Q1 = 7285 * 1,142 = 8320 тис.грн.
Відхилення за обсягом БМР:
ΔQ = Q1 – Q0 = 8320 – 7285 = + 1035 тис.грн.
Вплив факторів визначається таким чином:
1) ΔQЧР = 7285 * (1,017 – 1) = + 123,8 тис.грн.
або
ΔQЧР
= 7285*
=
+123,8 тис.грн.;
2) ΔQПП = 7285 * 1,017 * (1,123 – 1) = + 911,2 тис.грн.
або
ΔQЧР
= 7285*
=
тис.грн.
Σ = + 123,8 + 911,2 = + 1035 тис.грн.
Розглянемо метод розрахунку для моделей виду Y = А * В * С. Спочатку розраховуються відносні відхилення факторних показників:
ΔА%
=
ΔВ%![]()
ΔС%
=
![]()
![]()
Тоді вплив факторів розраховується так:
; ![]()
![]()
Різновидом цього способу є прийом процентних різниць. Наприклад,
ВП = ЧР * Д * Т * Вгод
;
;
;
.
