1.2. Завдання економічного аналізу

Значенням, змістом і предметом економічного аналізу визначаються всі завдання, що стоять перед ним.

До найважливіших завдань економічного аналізу належать:

1. Підвищення рівня науково-економічної обґрунтованості бізнес-планів і нормативів. Без глибокого економічного аналізу результатів діяльності підприємства за минулі роки (5-10 років) та без обґрунтованих прогнозів на перспективу, без вивчення закономірностей розвитку економіки підприємства, без виявлення недоліків, що мали місце, й помилок не можна розробити науково обґрунтований план, вибрати оптимальний варіант управлінського рішення.

2. Забезпечення об'єктивної оцінки здійснення бізнес-планів і дотримання нормативів по кількості, структурі та якості випущеної продукції, виконаних робіт і послуг, що заохочує зростання виробництва, підвищує його ефективність.

3. Визначення економічної ефективності використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Окремо досліджується ефективність застосування технологічного устаткування, інструментів, сировини і матеріалів, робочої сили, грошових ресурсів.

4. Визначення впливу факторів на різні напрями (показники) діяльності підприємства.

5. Пошук резервів підвищення ефективності роботи підприємства на всіх стадіях виробничого процесу на основі вивчення передового досвіду й досягнень науки і практики.

6. Обґрунтування оптимальності управлінських рішень та сприяння успішній їх реалізації. Досягнення господарської діяльності на всіх щаблях управлінської ієрархії безпосередньо залежить від рівня керівництва, від вчасно прийнятих управлінських рішень. Підтримати правильне управлінське рішення, виявити його раціональність і ефективність можна лише на основі попереднього економічного аналізу.

7. Контроль за виконанням планових показників роботи підприємства.

8. Дотримання принципу матеріальної зацікавленості й інші завдання.

3. Принципи економічного аналізу

Економічний аналіз базується на об'єктивних принципах. Найважливішими з них є:

1. Принцип науковості означає, що методологія економічного аналізу повинна грунтуватися на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів розвитку виробництва, використовувати досягнення НТП і передового досвіду, новітні методи економічних досліджень. Цей принцип реалізується шляхом удосконалювання теорії економічного аналізу, широкого застосування економіко-математичних методів та ЕОМ.

2. Принцип об'єктивності передбачає дослідження реальних економічних процесів, їх причинно-наслідкових взаємозв'язків на основі достовірної інформації. Дані аналізу повинні бути документально обґрунтованими, точно відображати майновий стан, результати діяльності підприємства, його резерви, висновки мають базуватися на точних аналітичних розрахунках. Від об'єктивності оцінки залежить правильність вибору стратегії і тактики діяльності підприємства в умовах ринку.

3. Принцип системності полягає в розгляді кожного досліджуваного об'єкта як складної динамічної системи, що утворюється з ряду елементів, певним способом пов'язаних між собою та із зовнішнім середовищем.

4. Принцип комплексності вимагає охоплення всіх ланок, сторін, стадій і показників діяльності аналізованого об'єкта у взаємозв'язку.

5. Принцип оперативності передбачає вміння швидко й чітко проводити аналіз, вчасно виявляти і попереджати причини відхилення від плану, приймати управлінські рішення й втілювати їх у життя. За результатами аналізу повинні намічатися заходи, спрямовані на поліпшення господарської діяльності і реалізацію внутрішніх резервів. Таким чином, вчасний аналіз перетворюється на засіб оперативного контролю за виробничо-господарською діяльністю підприємства.

6. Принцип демократизму свідчить про участь у проведенні аналізу широкого кола працівників підприємства, що дозволяє найбільш повно виявити передовий досвід і використовувати наявні резерви.

7. Ефективність аналізу означає, що витрати на його проведення повинні давати багатократний ефект.