Класифікація перевірок

Класифікація перевірок
Ознака		Види переві­рок	Зміст
За місцем прове­дення		Камеральні	Проводяться на підставі звітності та інших документів без виходу на об'єкт
		Виїзні	Проводяться за місцезнаходженням об'єкта
За повнотою охо­плення предмета перевірки		Суцільні	Перевірка фінансової діяльності об'єкта, починаючи від останньої ре­візії
		Вибіркові	Перевірка фінансової діяльності об'єкта за певний проміжок часу, або перевірка окремих документів
У залежності від поставлених за­вдань		Комплексні	Перевірка широкого кола питань, які характеризують усі сторони фінансо­вої діяльності об'єкта та систему управління в цілому
		Тематичні	Перевірка окремої сфери діяльності об'єкта
За організаційни­ми ознаками	Планові		Здійснюються відповідно до попере­дньо розроблених і затверджених планів
	Позапланові		Проводяться в строки, не передбачені планом, у зв'язку з нештатними об­ставинами, які призвели до негативної ситуації

Однією з визначальних ознак діяльності Рахункової палати є принцип плановості, який закладено в проведення всіх її контро­льно-аналітичних та експертних заходів.

План роботи Рахункової палати формується на основі:

- пропозицій головних контролерів-директорів департаментів, заступників Голови і Голови Рахункової палати;

• звернень та пропозицій Президента України;

• постанов або протокольних доручень Верховної Ради України;

• звернень комітетів Верховної Ради України та народних депутатів України, за якими Верховна Рада України приймає рішення.

Затверджується план роботи Колегією Рахункової палати. Тематика контрольних заходів ретельно формується, базуючись на детальному аналізі бюджетного процесу; змін законодавства щодо виконання бюджету; напрямів використання бюджетних коштів; соціально-економічних процесів; очікуваних від контрольних за­ходів результатів.

Повноваження Рахункової палати щодо аналізу бюджетного процесу уточнені нормами Бюджетного кодексу України та реалі­зуються шляхом здійснення Рахунковою палатою щоквартальних, піврічних та річних аналізів виконання Державного бюджету України. Одним з основних напрямів, які постійно перебувають в полі зору Рахункової палати, є контроль за використанням бюдже­тних коштів на соціальні питання, на потреби платників податків.

Розглянемо порядок підготовки та проведення перевірок Ра­хунковою палатою та оформлення їх результатів. Основні етапи організації перевірок наведено на рисунку 8.

1 етап - Підготовка до проведення перевірки Перевірки Рахунковою палатою проводяться планово та позапланово.

рисунок 8 - Етапи проведення перевірки Рахунковою палатою

Планові перевірки проводяться на підставі:

- річних та поточних планів роботи Рахункової палати та її Колегії;

- річних та поточних планів роботи департаментів та інших структурних підрозділів, які мають на це повноваження.

Позапланові перевірки включаються до плану роботи та проводяться за рішенням Колегії Рахункової палати у випадках, передбачених Законом України „Про Рахункову палату”.

Підставою для проведення перевірки є програма, проект якої розробляється у департаменті або іншому структурному під­розділі Рахункової палати під керівництвом члена Рахункової па­лати, відповідального за проведення перевірки, на підставі затвер­джених планів роботи Рахункової палати, її Колегії та рішень Ко­легії Рахункової палати про проведення позапланових перевірок. Програма перевірки підписується членом Рахункової палати, від­повідальним за проведення перевірки, та затверджується Головою Рахункової палати, Першим заступником або заступником Голови, а в разі потреби - Колегією Рахункової палати.

Перед складанням програми перевірки відповідальний член Рахункової палати організовує попереднє вивчення об'єктів пере­вірки за такими питаннями:

• предмет перевірки;

• перелік об'єктів, які підлягають перевірці;

• напрями діяльності кожного об'єкта перевірки;

• джерела отримання інформації;

• строки перевірки;

• склад контрольної групи суб'єкта перевірки;

• інші питання.

Під час попереднього вивчення об'єктів та предмета пе­ревірки проводиться аналіз:

1. нормативно-правових актів, що стосуються предмета перевірки;

2. даних щодо бюджетних призначень та фактичних витрат з Державного бюджету України, що стосуються об'єктів та предмета перевірки;

3) фінансової та статистичної звітності, що складаються об'єктом перевірки;

4. структури об'єкта перевірки;

5. виконання об'єктом перевірки бюджетних програм та інших повноважень у частині, що стосується використання державних коштів;

6. матеріалів попередніх перевірок, проведених Рахунковою палатою з питань, які перевіряються, а також результатів перевірок, що проводилися іншими контрольними органами;

4. матеріалів засобів масової інформації.

Під час попереднього вивчення у межах предмету перевір­ки досліджуються такі питання:

• наскільки діяльність об'єкта перевірки відповідає вимогам чинного законодавства України;

• розподіл функцій, повноважень та відповідальності на кожному рівні управління об'єкта перевірки;

• система звітності та моніторингу діяльності об'єкта перевірки з метою отримання об'єктивної та достовірної інформації про результати його діяльності;

• процедури та заходи щодо забезпечення збереження фінансових та матеріальних ресурсів тощо.

За результатами попереднього вивчення об'єкта та предмета перевірки складається програма перевірки, яка визначає:

• мету перевірки;

• предмет перевірки;

• перелік конкретних питань, які будуть перевірятися та обумовлюють обсяг перевірки;

• об'єкт перевірки;

• терміни проведення перевірки та складання акта та звіту за її результатами;

• планові трудовитрати;

• склад контрольної групи суб'єкта перевірки.

Якщо метою перевірки є визначення ефективності використання коштів, у програмі перевірки передбачаються наступні критерії оцінки ефективності використання державних коштів:

1) продуктивність – це співвідношення між випуском про­дукції, наданням послуг та іншими результатами діяльності роз­порядника або одержувача коштів Державного бюджету України та використаними на їх виробництво матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами;

2. результативність – ступінь відповідності фактичних результатів діяльності розпорядника або одержувача бюджетних коштів запланованим результатам;

3. економність – досягнення розпорядником або отримувачем бюджетних коштів запланованих результатів за рахунок використання найменшого обсягу бюджетних коштів або досягнення найкращого результату за рахунок використання заданого обсягу бюджетних коштів:

4) інші показники, нормативно встановлені та обґрунтовані внутрішніми документами об'єкта, що перевіряється.

Ефективність використання бюджетних коштів може оціню­ватися на підставі оцінки як усіх показників ефективності, так і на підставі лише одного з них.