9.3. Види, форми та методи державного фінансового контролю у бюджетній сфері

Під формою фінансового контролю розуміють конкретне вираження й організацію контрольних дій відповідно до основних стадій бюджетного процесу. За формою бюджетний контроль поділяється на попередній, поточний та подальший або остаточний (рис. 4).

Попередній контроль передує здійсненню операцій з фінан­совими ресурсами і включає:

1. контроль відповідності бюджетної політики національним інтересам та наміченим цілям;

2. контроль ефективності показників бюджетних програм;

3. аналіз виконання бюджету попередніх періодів та здійснення рекомендацій щодо виявлення бюджетних резервів;

4. контроль за встановленими нормами соціального забезпечення.

Поточний контроль здійснюється безпосередньо під час проведення операцій з фінансовими ресурсами і включає:

1. контроль за своєчасністю надходжень коштів до бюджету та здійсненням платежів з бюджетних рахунків;

2. операційний контроль ефективності та цілеспрямованості використання бюджетних ресурсів;

3. контроль забезпечення достовірності ведення бухгалтерської звітності;

4. виявлення відхилень в процесі виконання бюджету за доходами та видатками та усунення негативних тенденцій;

5. запобігання зловживанням під час використання бюджетних коштів.

Подальший контроль (остаточний, ретроспективний) здійс­нюється після завершення операцій з фінансовими ресурсами і пе­редбачає:

1. перевірку правильності та законності проведення операцій з бюджетними коштами;

2. виявлення порушень та зловживань при використанні фінансових ресурсів держави;

3. розроблення заходів щодо усунення виявлених недоліків і зловживань та запобігання їм у майбутніх періодах;

4. оцінка досягнутих фінансових результатів в процесі виконання бюджету.

Рисунок 4 - Класифікація форм бюджетного фінансового контролю

Класифікація видів фінансового контролю

1. За організаційною приналежністю державний фінансо­вий контроль підрозділяється на зовнішній та внутрішній.

Державний зовнішній фінансовий контроль за викорис­танням коштів Державного бюджету здійснюється відповідно до статті 98 Конституції України та Бюджетного кодексу Рахунковою палатою України.

До недавнього часу під внутрішнім фінансовим контролем розуміли контроль, який організовує орган управління з метою підвищення ефективності своєї фінансово-господарської діяльнос­ті. Внутрішній фінансовий контроль здійснюється в межах вико­навчої ланки державної влади. Бюджетний кодекс визначив, що внутрішній фінансовий контроль здійснюється на всіх стадіях бю­джетного процесу.

Внутрішній контроль, який здійснювався в рамках окремого го­сподарчого суб'єкта, мав назву внутрішньогосподарчого, а в рамках окремого міністерства або відомства - внутрішньовідомчого.

Порядок здійснення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю регламентований постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2002 р. № 685 „Про здійснення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансо­вого контролю".

Відповідно до цього документа „внутрішній фінансовий контроль – це діяльність контрольно-ревізійних підрозділів, спрямована на забезпечення міністерств, інших центральних орга­нів виконавчої влади достовірною інформацією про використання об'єктами контролю фінансових ресурсів, оцінку ефективності їх господарської діяльності, виявлення і запобігання в ній відхилен­ням, що перешкоджають законному та ефективному використан­ню майна і коштів, розширеному відтворенню виробництва".

Внутрішній фінансовий контроль здійснюється з метою:

• перевірки фінансово-господарської діяльності, цільового та ефективного використання бюджетних коштів та збереження державного майна, економного використання фінансових і матері­альних ресурсів;

• перевірки виконання планових завдань, достовірності ведення бухгалтерського обліку;

• забезпечення усунення порушень фінансової дисципліни;

• відшкодування заподіяних збитків;

• вжиття заходів до запобігання фінансовим порушенням.

Детальніше систему внутрішнього фінансового контролю розглянуто в наступному питанні цього розділу.

2. За джерелами інформаційних даних, що перевіряються, фінансовий контроль поділяють на документальний та фактичний.

Документальний контроль як основна форма фінансового контролю - це контроль достовірності господарських операцій, який здійснюється за даними первинної документації, облікових регістрів, бухгалтерської звітності.

Фактичний контроль – це контроль, який проводиться безпо­середньо на об'єкті контролю і передбачає такі дії щодо реального стану підконтрольного об'єкта, як вимірювання, обміри, зважування, лабораторний аналіз та подальше співзіставлення їх з нормативними та обліковими даними для виявлення розбіжностей.

Фактичному контролю піддаються: готівкові гроші в касі, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, готова продукція та незавершене виробництво.

3. За методами здійснення розподіляють наступні види ко­нтролю:

• ревізії;

• перевірки;

• обстеження;

• експертиза;

• аудит.

Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних ціннос­тей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.

Перевірка - це контроль за окремими ділянками фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, або за окремими операціями, в процесі якого визначається законність використання фінансових ресурсів, виявляються порушення фі­нансової дисципліни. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

Обстеження – це оперативне виявлення положення діл на підконтрольному об'єкті з метою виявлення позитивних та нега­тивних сторін фінансово-господарської діяльності та визначення доцільності пророблення даної проблеми і необхідності проведен­ня детальної перевірки.

Експертиза – метод контролю, який передбачає досліджен­ня й оцінювання законодавчих та інших нормативно-правових ак­тів, фінансових та економічних результатів діяльності, підготовку обгрунтованих висновків і пропозицій для прийняття рішень щодо об'єкта експертного дослідження.

Аудит - це незалежна експертиза аудиторськими фірмами стану бухгалтерського обліку, фінансових звітів та балансів, яка здійснюється з метою підтвердження достовірності показників звітності відповідно до чинного законодавства.