2. Органи державного фінансового контролю в Україні

Державний фінансовий контроль реалізується через систему органів державного фінансового контролю, яка:

• по-перше, є елементом загальної структури контрольних органів держави;

• по-друге, важливою частиною фінансового механізму, за допомогою якого держава реалізує свою фінансову політику.

У демократичних державах діяльність державного фінансо­вого контролю охоплює:

• потреби органів виконавчої влади у фінансовому контролі;

• потреби контролю суспільства саме за діяльністю виконавчої влади у фінансово-матеріальній сфері.

У залежності від завдань, які вирішують органи державного фінансового контролю, існує розподілення функцій між суб'єктами контролю шляхом закріплення за ними певної сфери діяльності: бюджетної, податкової, валютної та інших.

Систему органів державного фінансового контролю доречно відповідно до Конституції України розглянути у вигляди двох під­систем. До першої належать органи загальнодержавного контро­лю, до другої підсистеми – суб'єкти спеціального контролю, яким повноваження контролю делеговані суб'єктами першої підсистеми (рис. 3).

Рисунок 3 - Система органів державного фінансового контролю

Верховною Радою України станом на кінець 2005 року нег прийняті ще:

• по-перше, внесений на розгляд Кабінетом Міністрів України проект Закону України „Про фінансовий контроль”, оскільки він містить деякі положення, що суперечать вимогам Конституції України;

• по-друге, внесений народним депутатом України Кармазіним Ю.А. проект Закону України „Про систему державного фінансового контролю в Україні”, хоча і підтриманий Рахунковою палатою в цілому, але спрямований на доопрацювання.

Ще у 1993 році в плані роботи Верховної Ради України пе­редбачався розгляд на пленарних засіданнях проекту Закону про Державний бюджетний контроль.

Проте, діяльність органів державного фінансового контролю врегульована чисельними нормативно-правовими актами законо­давства.

- Стандартом Рахункової палати про порядок підготовки і проведення перевірок та оформлення їх результатів;

- іншими нормативними актами.

У статті 19 Бюджетного кодексу визначено, що на всіх стадіях бюджетного процесу в Україні здійснюється фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.

Це положення встановлює не тільки безперервність контро­лю на всіх стадіях бюджетного процесу, але й наголошує контроль невід'ємним складником бюджетного процесу. Контроль містить також оцінку використання бюджетних коштів.

У статті 26 Бюджетного кодексу „Аудит та фінансовий конт­роль” визначено:

• внутрішній та зовнішній контроль, а також установи, відповідальні за здійснення кожного з цих видів контролю;

• основні засади та вимоги до внутрішнього контролю в межах бюджетних установ;

• відповідальних за здійснення зовнішнього контролю: Рахункову палату – в частині контролю за використанням коштів Державного бюджету, та контрольно-ревізійну службу України – відповідно до законодавчо встановлених повноважень.

У статті 22 Бюджетного кодексу передбачені контрольні фу­нкції та повноваження головних розпорядників бюджетних кош­тів, які здійснюють внутрішній контроль за повнотою надходжень і витрачанням коштів розпорядниками нижчих рівнів; одержують звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних кош­тів нижчого рівня та аналізують ефективність використання ними коштів бюджету.

У п'ятому розділі Бюджетного кодексу визначені повноважен­ня органів державного контролю та відповідальність за бюджетні правопорушення.

Статтею 109 визначено, що всі стадії бюджетного процесу проходять під безпосереднім контролем Верховної Ради України. Крім того, Верховна Рада України заслуховує звіти про виконання Державного бюджету, та контролює використання коштів резерв­ного фонду Державного бюджету.

Основні засади контрольної діяльності Верховної Ради вста­новлені також Регламентом Верховної Ради України, відповідно до якого Верховна Рада безпосередньо або через свої органи здій­снює контроль за додержанням законів та інших актів, які вона приймає, за виконанням загальнодержавних програм і бюджету. Для здійснення контрольних функцій Верховна Рада при необхід­ності може створювати тимчасові контрольні, ревізійні, слідчі ко­місії з будь-якого питання своєї компетенції.

Верховна Рада України здійснює загальний постійний конт­роль за виконанням Державного бюджету та найважливіших зага­льнодержавних програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку України як безпосередньо, заслуховуючи доповіді Кабінету Міністрів, так і через постійні комісії відповід­но до їх компетенції.

Міністерство фінансів щомісяця надсилає постійній комісії з питань бюджету необхідну інформацію про стан бюджету і його виконання.

Для контролю виконання Державного бюджету на засіданні Верховної Ради двічі на рік: у липні і грудні заслуховується допо­відь Уряду, за результатами обговорення якої приймається поста­нова про затвердження доповіді. У разі незатвердження доповіді Уряду постійна комісія з питань бюджету може запропонувати Верховній Раді прийняти закон про внесення змін і доповнень до закону про Державний бюджет.

Контроль виконання бюджету відповідно до схваленої бю­джетної політики здійснюється постійними комісіями чотири рази протягом терміну його виконання: у квітні, липні, жовтні та січні.

До повноважень Комітету Верховної Ради України з пи­тань бюджету з контролю за дотриманням бюджетного законодав­ства належить:

• контроль за відповідністю поданого Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та підготовка відповідного висновку;

• контроль за відповідністю законопроектів, поданих на розгляд Верховній Раді України, бюджетному законодавству.

У статті 110 наведені повноваження Рахункової палати з контролю за дотриманням бюджетного законодавства, до яких на­лежать контрольні заходи:

• за використанням коштів Державного бюджету України відповідно до закону про Державний бюджет України;

• за утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України;

- за ефективністю використання та „Правління коштами Державного бюджету України;

- за використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади з доходів і видатків.

Міністерство фінансів України відповідно до повноважень, передбачених статтею 111 Бюджетного кодексу, здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюдже­тного процесу як стосовно Державного бюджету, так і місцевих бю­джетів, якщо інше не передбачено законодавством України.

Державне казначейство України наділено наступними по­вноваженнями з контролю за дотриманням бюджетного законо­давства:

• здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат Державного бюджету України;

• встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх дотриманням;

• здійснює контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням.

Органи Державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за:

• цільовим та ефективним використанням коштів бюджетів усіх рівнів, які входять до складу бюджетної системи України, та коштів державних цільових фондів;

• цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України;

• порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошторисів.