Демократизация в послевоенный период Послевоенная Германия

Демократизация наряду с «денацификацией» и демилитаризацией была одним из основных принципов послевоенного устройства Германии («три ДЕ»).^[4].

Перестройка в ссср

Первично данный термин был введен в оборот ЦК КПСС в период правления М. С. Горбачёва. Курс на развитие «гласности» и «демократизацию» всех сторон общественной жизни" был взят в 1986—1987 годах.

Термин «демократизация» понимался как процесс движения к демократии, без определения сроков и глубины восприятия системой демократических принципов. Демократическая оппозиция во главе с Б. Н. Ельциным требовала перехода от «демократизации» к подлинной демократии.

Демократизация в современном мире

По официальным заявлениям, демократизация всего мира провозглашается одной из основных целей внешней политики США^[5], однако эти заявления вызывают серьёзную критику по всему миру^[6][7].

Примерами «успеха» движения в сторону демократии считаются в частности, «цветные революции» в Грузии^[8] и на Украине^[9] , военные действия в Сербии (включая Косово) и Черногории, целями демократизации (после признания отсутствия у Ирака оружия массового поражения, являвшегося до этого официальным поводом к войне) оправдывается оккупация войсками США Ирака после свержения режима Саддама Хусейна.

По официальным заявлениям западных политиков, в результате бархатных революций в странах Центральной и Восточной Европы «демократическая форма управления государством сменила тоталитарную коммунистическую систему, навязанную СССР».

ЕКОНОМІЧНА СВОБОДА — можливість для суб'єктів господарювання вибору форм власності і сфери додатку своїх здібностей, знань, можливостей, професії, способів розподілу доходів, споживання матеріальних благ. Е.С. реалізується на базі законодавчих державних норм і невід"ємна від економічної відповідальності громадян.

ЭКОНОМИЧЕСКАЯ СВОБОДА - широта экономического поведения субъектов хозяйствования при выборе форм собственности и сферы приложения своих способностей, знаний, возможностей, профессии, способов распределения доходов, потребления материальных благ; реализуется на базе законодательных государственных норм; неотделима от экономической ответственности граждан.

 ЭКОНОМИЧЕСКАЯ СВОБОДА — возможность для субъектов хозяйствования выбора форм собственности и сферы приложения своих способностей, знаний, возможностей, профессии, способов распределения доходов, потребления материальных благ. Э.с. реализуется на базе законодательных…

Світова мапа Економічної свободи. 2008 рік. Від репресивного законодавства — червоний (Венесуела), до ліберального — синій (Швейцарія).

Економі́чна свобо́да — широта економічної поведінки суб'єктів господарювання у виборі форм власності та сфери застосування своїх здібностей, знань, можливостей, професійних навичок, методики розподілу доходів, споживання матеріальних благ; реалізується на базі державних законодавчих норм; невід'ємна від економічної відповідальності громадян. Важлива складова частина бізнесу, що являє собою свободу господарської діяльності, торгівлі, землекористування, добровільного співробітництва та ін. Економічна свобода однаково важлива як для підприємця-бізнесмена, так і для споживача, оскільки вона створює середовище для творчої діяльності особистості.

Wall Street Journal і Heritage Foundation щорічно розраховують індекс економічної свободи для більшості країн світу. Даний показник дозволяє оцінити економічну свободу країни, на основі розрахунку 10-ти показників свободи економіки.

На жаль, ми вже протягом багатьох років знаходимось внизу таблиць. Американська неурядова організація "Герітидж Фаундейшн" оприлюднила індекси економічної свободи країн світу. Оцінка проводилась по десяти показниках. Нижче приведений короткий їх опис. Для порівняння я взяв п'ять країн колишнього СРСР: Естонію (один з найбільших індексів економічної свободи в Європі), Вірменію (найвільнішу економічно країну в СНД), а також Україну, Росію і Білорусь, що займають три останні сходинки в Європі. Повністю з рейтингом можна ознайомитись на сайті фундації: http://www.heritage.org/index/ Почнемо з викладу окремих показників. Свобода започаткування бізнесу (business freedom) Цей показник оцінює легкість початку нового бізнесу та ліквідації бізнесу збанкрутілого. В середньому в світі новий бізнес можна почати за 43 дні, для цього потрібно виконати 19 процедур, а на отримання дозволів ще треба витратити 234 дні. Процедура банкрутства триває у середньому 3 роки. Середньосвітовий показник – 62,8% Естонія – 84,5 Вірменія – 81,3 Україна – 44,3 Росія – 49,9 Білорусь – 58,6 На думку експертів реєстрація бізнесу в Україні краща за середньосвітові показники (27 днів), але чисельність процедур, дозволів та їхня вартість значно гірші за середньосвітові.

вже мали можливість ознайомитись з моїм відношенням до цієї проблеми, яке викладене у статтях "Дегенерат... Тьху! Дерегуляторна політика. Як вона є" і "Якби знайти той конвертацій ний центр бажаного у дійсне". Широко розрекламоване "єдине вікно" взагалі нічого Україні корисного не принесе, бо реєстрація не є найголовнішою перешкодою для нового бізнесу. Це просто чиновницький прийом, щоб відвернути увагу громадськості від дійсно проблемних зон в державному регулюванні підприємництва. Дані "Герітідж Фаундейшн" це підтверджують. Свобода торгівлі (trade freedom) Оцінюється зовнішня торгівля, тарифне (тобто митом – у грошовій формі) і нетарифне (тобто квотами і ліцензіями) регулювання. Середньосвітовий тариф (мито плюс інші грошові збори) – 11,1%. За нетарифне регулювання країни отримували зниження рейтингів від 5 до 20%. Середньосвітовий показник – 72% Естонія – 86 Вірменія – 85 Україна – 82,2 Росія – 52,8 Білорусь – 52,2 Хоч середній тариф в Україні значно менший за світовий (3,9%), але його цілком перекривають складні сертифікаційні процедури, ліцензування, обмежувальний санітарний і фітосанітарний контроль, непрозорі державні закупівлі, нерозвиненість законодавства стосовно захисту авторських прав. Десять пунктів з України зняли за нетарифне регулювання. На тему абсурдних процедур, що насправді нічого не регулюють і нікого не захищають, я писав в статті "Ближні, з якими ми щедро ділимось". Фіскальна свобода (fiscal freedom) Оцінюються ставки прибуткового податку з приватних осіб (середнє у світі 31%), податок на прибуток підприємств (середньосвітове значення – 26%) і процент податкових зборів від валового внутрішнього продукту (середній показник – 21%). Середньосвітовий показник – 74,9% Естонія – 86 Вірменія – 89 Україна – 79 Росія – 44,2 Білорусь – 81 В цій сфері експерти визнають, що ставки податків низькі і доля податків у валовому внутрішньому продукті поміркована. Про те, що обіцянки знизити податки – це ще одна чиновницька операція по відвертанню уваги від дійсних проблем я також писав, дивися статтю "Не користуйтеся шпаргалками, шановні політики! Вчиться самі"! Те, що з українців не здирають у формі податків, добирають з гаком через чисельні обов'язкові процедури, маніпуляціями з базою оподаткування, методиками розрахунку податків, примусові державні "послуги". Розмір державного втручання через витрати (government size) Оцінюється рівень державних витрат відносно валового внутрішнього продукту (в середньому 30%) з корекцією (штрафними балами) за витрати поза межами абсолютно необхідних державних витрат. Більший рейтинг – менше втручання держави в економіку. Середньосвітовий показник – 67,7% Українська держава витрачає 43% від валового внутрішнього продукту. Це дуже великий рівень активності держави. І при тому ми бачимо безліч проблем, які б потребували державного фінансування, але його не отримують. Куди ж держава спрямовую кошти у безпрецедентних не лише для Європи, але навіть для країн колишнього СРСР кошти? Запитання риторичне, а відповідь відома. Естонія – 62 Вірменія – 86,4 Україна – 43 Росія -79,9 Білорусь – 55,5 Монетарна свобода monetary freedom) Оцінюється рівень інфляції (в середньому 10,6%), цінова стабільність з корекцією (штрафи до20%) за державне регулювання цін. Середньосвітовий показник – 74,4% Естонія – 82 Вірменія – 84,6 Україна – 69,9 Росія – 69,5 Білорусь – 66,2 Цей показник зіпсувала велика інфляція і державне втручання у ціни. Свобода інвестицій (investment freedom) Оцінюється легкість інвестування в країну. Лише 17 країн світу мають високі рейтинги (більше 80%), більше третини країн мають рейтинги нижче за 50%. Середньосвітовий показник – 50,3% В Україні незрозуміле і складне законодавство, що регулює інвестиційну діяльність. Корупція також є руйнівним фактором. Цікаво, що серед недоліків експерти називають те, що керівництво відмовилося від перегляду нечесної приватизації у минулому. А нам наші політики та оглядачі розповідають, що саме щоб не відлякувати інвесторів треба забути про минуле! Бачите, яка підступна, брехлива маніпуляція?! Естонія – 90 Вірменія – 70 Україна – 30 Росія – 64,4 Білорусь – 20 Захист прав власності (property rights) Лише країни Заходу, Сінгапур і Гонконг можуть похвалитись високим рівнем захисту прав власності, більше половини країн мають рейтинг менший за 50%. Це найгірший показник серед усіх рейтингів. Середньосвітовий показник – 45,6% Естонія – 90 Вірменія – 35 Україна – 30 Росія – 30 Білорусь – 20 Ту коментарі зайві. Це також абсолютно не розвинена оласть нашого законодавста. А ще й рейдерство та колапс судової системи не додають оптимізму. Фінансова свобода (financial freedom) Переважно оцінюється регулювання банківської сфери. Більше 80 країн мають рейтинги в диапазоні 50-70%. Тобто у більшості країн, незалежно від регіону і культури банківський бізнес зазнає великого регуляторного тиску. Середньосвітовий показник – 50,3% Естонія – 80 Вірменія – 70 Україна – 50 Росія – 40 Білорусь – 10 В цілому, непогане регулювання банківського сектору, гірше – у сфері страхування, але розвивається у вірному напрямку. Серйозний недолік – дуже слабкий і відверто поганий рівень корпоративного керування, що заважає розвитку публічного фондового ринку. Цілком згідний з цим висновком експертів! За останній рік я отримав досвід у консалтингу саме з питань корпоративного управління, маю публікації і доклади з цієї теми. Мої висновки абсолютно співпадають з висновками "Герітидж Фаундейшн". Свобода від корупції (freedom from corruption) Лише 18 країн мають рейтинг вищий за 80%. 114 країн – нижчий за 50%. І майже не спостерігається прогресу за останні роки. Середньосвітовий показник – 41,1% Естонія – 67 Вірменія – 29 Україна – 28 Росія – 25 Білорусь -21 Коментарі зайві. Свобода ринку праці (labor freedom) Оцінюється динаміка росту ринку праці відносно росту валового внутрішнього продукту з корекцією на процедури найму та звільнення, обмежень заробітної плати і робочих годин. 25 країн мають рейтинг більший за 80%, 35 – менший за 50%... Середньосвітовий показник – 62,1% Естонія – 50,3 Вірменія – 73,1 Україна – 54,3 Росія – 64,2 Білорусь – 62 Через недосконале регулювання наймати і звільняти працівників в Україні дуже коштовно. Як пишуть експерти, великі "незарплатні витрати і ризики". Про це я також згадував у своїх статтях неодноразово, що Україна не є країною з дешевою робочою силою. Україна – країна з низькою заробітною платою, але з дуже не низькими витратами на персонал. Це також додає до того, чому до нас не приходять інвестори, і чому така велика кількість людей, яких наймають нелегально з зарплатою у конвертах. Нарешті сукупний індекс економічної свободи: Естонія – 44,7, місце в світі – 12, в Європі -5, зміна від попереднього року -0,2 Вірменія- 70,3, в світі -28, в Європі -15, +1,0 Україна – 51,1, в світі – 132, в Європі – 39, -0,6. Росія – 49,9, в світі 134, в Європі -40 (передостання), -2,5. Білорусь – 44,7, в світі 150, в Європі -41 (остання), -1,8. Ми треті з кінця в Європі і 132 з 157 у світі. Більше того, навіть серед країн колишнього СРСР ми пасемо останніх: Естонія (12), Литва (26), Вірменія (28), Грузія (32), Латвія (38), Киргизстан (70), Казахстан (76), Молдова (89), Азербайджан (107), Таджикистан (114), Узбекистан (130). Україна (132), Росія (134), Білорусь (150), Туркменістан (152). Можна багато сперечатися про економічний лібералізм, але ці рейтинги наочно демонструють, що ми все ще не подолали цілковиту антипідприємницьку спорідненість з "братніми" народами. З потенційних членів ЄЕП випадає лише Казахстан (76 місце). Тому Казахстану ніхто й не диктує політику, не нав'язує, з ким будувати відносини, яку мову підтримувати, як ставитись до історії. Казахстан заробляє достатньо для своєї свободи. Свободи, як держави, не свободи для своїх громадян, бо економічний розвиток і демократія не обов'язково один слідує з іншого. Але ми поки що на свою свободу від зовнішнього тиску не заробляємо. Ми деякі свободи отримали як громадяни, але не маємо їх як держава, як нація. Зважаючи на третє з кінця місце в Європі і 132-е з 157 в світі, нам ще є куди падати, якщо не приведемо до влади нових людей. Думаймо, шановні співвітчизники! Ekain-2009 "Дегенерат... Тьху! Дерегуляторна політика. Як вона є" http://narodna.pravda.com.ua/politics/4921b77f0bf75/ "Якби знайти той конвертацій ний центр бажаного у дійсне" http://narodna.pravda.com.ua/politics/4925a26df3975/ "Ближні, з якими ми щедро ділимось". http://narodna.pravda.com.ua/politics/4924754419393/ "Не користуйтеся шпаргалками, шановні політики! Вчиться самі" http://narodna.pravda.com.ua/politics/493d2701479a9/