2. Банківські правовідносини, їх види та суб'єкти.

Основними ознаками банківського права є:

- наявність спеціального суб'єкта - банка або іншої кредитної у станови;

- наявність спеціального об'єкта - фінансових інструментів;

- опосередкованість через банківські правовідносини фінансово-кредитної політики держави.

Банківські правовідносини - це урегульовані нормами права суспільні відносини, що виникають в процесі діяльності банків та інших установ, які реалізують свій статус, використовують гроші та інші фінансові ресурси як засіб обігу, збереження та як товар.

Підстави виникнення банківських правовідносин:

- норма закону (наприклад, при реалізації кредитно-грошової політики держави, формування обов'язкових резервів тощо);

- адміністративний акт (наприклад, видача ліцензії на здійснення банківської операції або її відкликання);

- договір або одностороння угода (наприклад, кредитний договір).

Види банківських правовідносин:

1) Залежності від суб'єктивного складу:

- між банками та клієнтами;

- між двома комерційними банками з приводу здійснення банківських операцій; - між НБУ та комерційними банками;

- між комерційними банками з приводу створення союзів, асоціацій та інших виробничих утворень - членські правовідносини;

- між НБУ та урядом - відносини взаємного представництва;

- між НБУ та органами представницької і виконавчої влади - призначення та звіт;

2) В залежності від характеру банківських операцій:

- пасивні банківські операції в яких банк виступає боржником інститут банківського вкладу, банківського рахунку, випуск цінних паперів тощо;

- активні банківські операції, в яких банк бере участь як кредитор - кредитні договори, договори про уступку грошової вимог

- посередницькі банківські операції - розрахункові правовідносини;

- допоміжні банківські операції - правовідносини з приводу надання інформаційних, консультаційних та інших послуг;

3) В залежності від змісту банківських правовідносин:

- майнові, які пов'язані з грошовими коштами як видом майна;

- немайнові, які пов'язані з забезпеченням режиму банківської таємниці, вико­ристанням тих чи інших найменувань, захистом ділової репутації банку, присвоєнням рейтингу тощо;

- організаційні, які пов’язані з побудовою внутрішньої організаційної структури самого банку та банківської системи в цілому.

Зміна та припинення банківських правовідносин відбуваються на підставі нормативних актів.

Суб'єкти банківських правовідносин:

- клієнти або клієнтура банків - громадяни, юридичні особи, їх відокремлені підрозділи, інші організації;

- комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи;

- НБУ, який виступає як банк банків, орган державної виконавчої влади та центр банківської системи;

- похідні банківські утворення - банківські союзи, асоціації, ліги, групи, концерни;

- органи влади, які здійснюють функції державного регулювання банківської діяльності та взаємозв'язку з банківською системою.

3. Джерела та принципи банківського права.

Джерела банківського права - це правові акти законодавчих та виконавчих органів державної влади та управління, в яких містяться норми банківського права.

Джерела банківського права України:

- Конституція (Основний Закон) України;

- закони Верховної Ради України;

- постанови Верховної Ради України;

- укази Президента України;

- декрети та постанови KM У, закони та постанови АРК;

- положення та інструкції фінансово-кредитних органів (МФУ, НБУ, ДПА);

- локальні акти, що приймаються банками та іншими кредитними установами;

- банківське правіше мислення.

Основними найбільш вагомими джерелами банківського права є Закони України "Про банки і банківську діяльність" від 20.03.1991 р. (зі змінами та доповненнями), "Про Національний банк України" від 20.05.1999 р.

Банківська діяльність визначається: