Тема 4. Доказування та докази у кримінальному процесі

Заняття 7.1.

1. Встановлення об'єктивної істини — мета доказування у кримінальному процесі.

2. Поняття, зміст та характер істини, що підлягає доказуванню.

3. Поняття предмету доказування у кримінальній справі та його структура.

4. Межі доказування.

5. Поняття доказу у кримінальному процесі. Джерела доказів.

6. Належність і допустимість доказів.

7. Класифікація доказів. Характеристика їх окремих джерел.

8. Правила користування непрямими доказами.

Задачі і завдання

1. Коваленко подав заяву до райвідділу внутрішніх справ про те, що о двадцять четвертій годині в ніч з 20 на 21 листопа­да він повертався до свого дому. На вул. Медовій його зустріли троє молодих хлопців, які, погрожуючи ножем, забрали у нього гаманець з грошима, годинник і зникли. На цій підставі слід­чим була порушена кримінальна справа за ознаками ч. 2 ст. 186 КК України.

Під час розслідування обставин справи слідчий з'ясував, що вдень, коли за заявою Коваленка на нього був вчинений напад, дружина останнього дала йому гроші для купівлі імпортного костюма, який вони напередодні приміряли на Коваленка в одному з магазинів міста. Проте, як заявила на допиті дружина Коваленка, ні костюма, ні грошей додому він не приніс. 21 лис­топада прийшов додому серед ночі у нетверезому стані і розпо­вів, що його було пограбовано. Грабіжники забрали гаманець з грошима і наручний годинник. Вранці вона перевірила кишені його одягу і знайшла там гаманець, у якому було 12 грн. Дру­жина також зазначила, що за останній рік чоловік часто став випивати, почав дружити з Громовим і Фостяком, які також; були любителями спиртного.

Слідчий вирішив допитати останніх. Громов на допиті за­явив, що увечері 20 листопада вони були в ресторані «Мо­лодіжний», куди його і Фостяка запросив Коваленко на «50 гра­мів коньяку». Вони цілий вечір провели у ресторані.

Розрахувався за все сам Коваленко, та ще й дав «на чай» офіціантові. З ресторану вони вийшли разом, і Коваленко від­разу ж сів у попутне таксі з двома пасажирами і поїхав ніби до­дому. Фостяк на допиті заявив, що вони дійсно були в ресторані, але хто розраховувався і куди пізніше подівся Коваленко, він не пам'ятає, оскільки був дуже п'яним.

Проаналізувавши зібрані докази, слідчий дійшов висновку, Що злочину насправді не було. Коваленко витратив гроші і, Щоб уникнути неприємностей удома, вирішив зробити неправдиву заяву. Справа була закрита на підставі п. 1 ст. 6 КПК України.

1. Чи можна за таких обставин вважати, що слідчим була встановлена істина в кримінальній справі?

2. Що слід розуміти під істиною у кримінальному процесі?

3. Яким є характер істини, що встановлюється в криміна­льній справі?

2. 27 жовтня до подружжя Федюків, що проживало в ок­ремій квартирі на вул. Художня, 81, кв. 15, приїхав погостюва­ти брат дружини. Під час вечері між; ним та Федюком виникла сварка, яка перейшла в бійку. Під час неї Федюк перекинув у коридорі тумбочку з телефоном і розбив останній, кілька разів вдарив свою дружину, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, а також обмінявся удара­ми із братом дружини.

На гамір до квартири зайшла сусідка Бойченко. Побачивши бійку, вона вибігла до своєї квартири і викликала міліцію. На­ряд міліції затримав Федюка, а згодом йому було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

1. Що становить зміст істини в кримінальній справі?

2. Чи була встановлена істина в наведеній ситуації?

3. Слідчий слідчого відділення райвідділу внутрішніх справ закінчив досудове слідство в справі про обвинувачення Соло­губа у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК Украї­ни, і надіслав справу прокуророві району для затвердження обвинувального висновку і направлення її до суду.

Перевіривши матеріали справи, прокурор відмовився за­твердити обвинувальний висновок. Він повернув справу слід­чому зі своїми письмовими вказівками для провадження додаткового розслідування. При цьому він дав такі вказівки слідчому: 1) встановити мотив вчинення злочину, оскільки ця обставина залишилась у справі нез'ясованою; 2) витребувати від лікарні довідку про те, скільки часу перебував на лікуванні потерпілий і які витрати понесла лікарня на його лікування; 3) оскільки злочин вчинений у спосіб, що має характер мучен­ня, перевірити, чи обвинувачений не хворіє на психічні захво­рювання; 4) зібрати дані, які характеризують обвинуваченого в побуті і на роботі.

Слідчий оскаржив це рішення прокуророві області. У своїй скарзі він вказав, що для кваліфікації дій за ст. 121 КК мотив не має жодного значення. Що стосується даних, які характери­зують обвинуваченого як виробничника, то вони також до справи не належать. Що ж до психічного стану обвинувачено-:П то в справі є показання, з яких вбачається, що хоч він часом Г° впадає в нерви», але на психічні захворювання ніколи не хворів.

На закінчення своєї скарги слідчий вказав, що своє завдан­ня він вбачає у «безкомпромісній боротьбі зі злочинністю, а не у захисті прав та інтересів злочинців, чим мають займатися адво­кати, а не слідчі».

Зробіть аналіз ситуації, з’ясувавши при цьому і такі питання:

1 Які обставини необхідно встановити в кримінальній справі? Чи були вони встановлені у цій справі?

2. Чи потрібно встановлювати розмір витрат закладу охоро­ни здоров'я на лікування потерпілого, якщо на час закін­чення слідства він ще перебував у лікарні?

3. Чи законними були вказівки прокурора?

4. У ніч з 1 на 2 січня в селі Великі Глібовичі Перемишлянського району було обкрадено магазин. Вранці на місце події виїхали працівники райвідділу внутрішніх справ.

У результаті проведеного розслідування обвинувачення у вчиненні крадіжки було пред'явлено мешканцю села Гриці. У кримінальній справі були такі матеріали:

1. Рапорт дільничного інспектора райвідділу внутрішніх справ, в якому вказувалося: «Відразу після вчинення крадіжки у магазині підозра впала на Грицу, який у минулому був два рази засуджений за крадіжку і фактично є єдиною підозрюва­ною особою в селі. В селі відразу пішли чутки про те, що хтось бачив, як Грица ховав вкрадені речі у лісі».

2. Анонімний лист, у якому вказувалося, що крадіжку вчи­нив тільки Грица. Автор листа стверджував, що сам бачив, як Грица ніс викрадені речі до лісу.

3. Показання свідка Борковича, в яких стверджувалося, що свідок, проходячи пізно ввечері повз магазин, бачив біля нього Грицу. Прикуривши у Грици, Боркович запитав у нього, чого він тут стоїть, на що Грица сердито відповів: «Діло є, то й стою».

4. Протокол, в якому вказувалося, що службово-розшуковий пес взяв слід і вів у напрямку будинку, де проживає Грица. Проте згодом слід був ним втрачений, але коли Грицу підвели До пса, то останній почав на нього гавкати.

5. Фотографія, на якій знято момент, коли службово-розшуковий пес гавкає на Грицу.

6. Показання Грици, в яких він категорично заперечує свою причетність до злочину.

1. З'ясуйте поняття «доказ» і «джерело доказу» та проведіть розмежування між ними.

2. Якими властивостями має бути наділена інформація (ві­домості), щоб її можна було використати як доказ у кри­мінальній справі?

3. Проаналізуйте в описаній справі джерела відомостей про факти і з'ясуйте можливість їх використання як доказів.

4. Яке значення для доказування має інформація, одержа­на шляхом проведення оперативно-розшукових дій орга­нів дізнання?

5. У справі про обвинувачення Розкольникова у вбивстві з метою пограбування громадянки Лихвар були такі матеріали:

1. Показання свідка Петрушко, в яких свідок стверджував, що в день вбивства він бачив, як обвинувачений виходив з бу­динку, в якому проживала Лихвар.

2. Протокол огляду речового доказу, в якому було зафіксо­вано, що на рукаві піджака Розкольникова є бурі плямі, схожі на кров.

3. Висновок біологічної експертизи про те, що бурі плями є плямами крові і що кров на рукаві належить до тієї ж групи, що й кров громадянки Лихвар.

4. Протокол особистого обшуку Розкольникова, з якого вид­но, що в нього був вилучений золотий годинник.

5. Протокол пред'явлення предмета (годинника) для впіз­нання, в якому вказувалося, що син загиблої Петро впізнав го­динник як такий, що належав матері.

6. Покази свідка Гордієнка, в яких він стверджував, що його син товаришував із сином Розкольникова. Якось син ска­зав, що чув від сина Розкольникова про те, що його батько має гарний фінський ніж:.

7. Висновок судово-медичної експертизи, в якому вказува­лося: «Не виключено, що проникаючі в грудну клітку рани за­вдані фінським ножем».

8. Розкольников у своїх показаннях заперечував наявність у нього фінського ножа. В дім, де проживала Лихвар, він дійсно заходив, але не до неї, а до знайомого Зарубіна. Появу крові на рукаві пояснив тим, що порізав руку. Годинник він придбав на ринку за кілька днів до вбивства Лихвар.

9. Свідок Зарубін підтвердив показання Розкольникова, але на очній ставці з останнім, яка проводилася з метою усунення суперечностей у їхніх показаннях, заявив, що одного разу ба­чив у Розкольникова фінський ніж.

Проаналізуйте перелічені джерела інформації і з'ясуйте, чи передбачені вони кримінально-процесуальним законом.

Проведіть класифікацію (групування) доказів та їх джерел за такою схемою і зразком:

№ п/п	Доказ	Джерело, з якого він одержаний	Класифікація доказів та їх джерел
			Стосовно тези обвинувачення	Стосовно обставини, яка підлягає доказуванню	Стосовно джерела одержання відомостей та характеру формування джерела	Стосовно механізму формування і використання
1	Золотий годинник	Протокол особистого обшуку	Обвинувальний	Прямий	Первісний	Речовий

6. Прокурором м. Львова була порушена кримінальна спра­ва за фактом вбивства в ніч з 10 на 11 жовтня пострілом з пістолета громадянина Кротова. Допитаний як свідок Краменко зазначив, що ввечері 10 жовтня він разом з Сологубом і зна­йомою останнього Ніною (прізвища він її не знав) та Кротовим були в кафе «Під Левом». Там між Кротовим і Сологубом виник­ла сварка. На думку свідка, сварка виникла внаслідок того, що Кротов нетактовно повівся з Ніною, образливо висловившись на її адресу. Після цього Сологуб з Ніною вийшли. Виходячи, Сологуб сказав до Кротова: «Ти дорого мені за це заплатиш».

Сологуб свою причетність до вбивства Кротова категорично заперечував, але під час обшуку в його квартирі був знайдений пістолет.

1. З'ясуйте, що в цій справі є джерелами доказів.

2. Які докази в цій справі є прямими і непрямими, обвину­вальними і виправдувальними?

3. Які правила користування непрямими доказами вироби­ла наука про докази і доказування (теорія доказів)?

Заняття 7.2. Процес доказування у кримінальній справі а його суб'єкти

1. Поняття процесу доказування та його елементи.

2. Способи збирання і перевірки доказів у кримінальній справі.

3. Оцінка доказів у кримінальній справі.

4. Обов'язок доказування вини обвинуваченого.

5. Захисник як суб'єкт доказування.

6. Участь інших учасників процесу у доказуванні.

7. Версії у процесі доказування.

8. Планування у процесі доказування.

9. Використання досягнень науки і техніки в процесі дока­зування.

10. Роль оперативно-розшукової діяльності (ОРД) у доказуванні.

11. Презумпції і преюдиції у доказуванні.

12. Моральні засади доказування у кримінальному процесі.

Завдання і задачі

1. У процесі розслідування кримінальної справи про за­подіяння середньої тяжкості тілесних пошкоджень громадяни­нові Гичці слідчий встановив, що потерпілий виписався з лікарні і поїхав на санаторно-курортне лікування. Щоб не до­пустити порушення встановленого строку досудового слідства в цій справі, слідчий вислав на адресу Гички чистий бланк протоколу допиту і на підставі ст. 170 КПК України просив його написати показання власноруч. Одночасно він запросив у потер-наПг0 лікарську довідку про стан його здоров'я. Вказані документи були одержані і приєднані до справи.

Керуючись ст. 66 КПК, слідчий скерував обвинуваченому в цій справі Артеменку письмову вимогу про представлення слідству знаряддя злочину — стамески, якою були завдані тілесні ушкодження Гичці. Артеменко приніс стамеску, і слідчий своєю Уретановою приєднав її до справи як речовий доказ. Під час допиту Артеменко не заперечував факту завдання цією стамескою тілесних ушкоджень потерпілому, але заявив, що останній першим напав на нього і він змушений був оборонятися.

Зробіть правовий аналіз ситуації і з'ясуйте такі питання:

1. Які етапи проходить процес доказування у кримінальній справі?

2. Якими способами (шляхами) особи, які ведуть кримінальній процес, одержують докази?

3. У чому полягає суть процесуальної форми доказування?

4. Що таке версія? Які загальні версії можна висунути в описаній ситуації?

5. Дайте правову оцінку діям слідчого.

2. Бондаренко була притягнута до кримінальної відпові­дальності за привласнення 2 000 грн. — вартості проданих нею за день товарів у магазині. Під час допиту як обвинуваченої вона заявила, що гроші були в неї викрадені у трамваї, коли вона везла їх у банк. Факт крадіжки вона виявила вже у трам­ваї і просила пасажирів, а також водія допомогти знайти зло­дія, але це не дало ніяких результатів. Слідчий запропонував обвинуваченій знайти присутніх під час інциденту громадян, а також виявити водія трамваю і дати йому їх адреси або самій запросити їх до слідчого. Обвинувачена відмовилася шукати свідків.

1. Висуніть загальні версії і змоделюйте способи їх перевірки.

2. Чи може обов'язок доказування невинуватості переходити на обвинуваченого? Якщо може, то за яких обставин?

3. На кому лежить обов'язок доказування вини обвинуваченого у вчиненні злочину?

4. На кому лежить обов'язок збирати докази, що виправдовують обвинуваченого або пом'якшують його відповідальність?

5. Дайте оцінку діям слідчого й обвинуваченої.

3. Аналізуючи зібрані докази, слідчий в обвинувальному висновку написав: «Григорчук винним себе не визнає, але чогось суттєвого у своє виправдання не навів». Прокурор, який затверджував висновок, наведену фразу викреслив і запропонував слідчому переробити обвинувальний висновок. Слідчий це зробив, але оскаржив дії прокурора прокуророві вищого рівня.

Підготуйте відповідь на скаргу слідчого.

4. Недалеко від свого будинку у скверику вранці була виявлена громадянка Трусова. Вона була без свідомості і з численними слідами побоїв. По дорозі в лікарню, не приходячи до тями, вона померла. В процесі розслідування кримінальної справи слідчий встановив, що ввечері напередодні події Трусова була зі своїм знайомим Даниловим. Під час допиту Данилова слідчий запропонував йому зізнатися у вчиненому злочині, за що він (слідчий) потурбується про пом'якшення йому покаран­ня. Данилов заявив, що оскільки його наречена мертва, то йому також «не хочеться жити і хай слідчий чинить так, як вважає за потрібне». Одержавши таке «зізнання», слідчий виніс постанову про притягнення Данилова як обвинуваченого, ого­лосив її обвинуваченому й обрав запобіжний захід щодо нього — тримання під вартою.

1. Чи має перевагу перед іншими доказами зізнання обви­нуваченого у вчиненні злочину?

2. Чи може лише воно бути покладене в основу обвинува­чення?

3. Дайте оцінку діям і рішенням слідчого.

4. Змоделюйте свою програму дій як слідчого в описаній си­туації, задіявши всі елементи процесу доказування.

5. В селі Гаї Пустомитівського району було обкрадено мага­зин. Інспектор карного розшуку (оперуповноважений карного розшуку) Мартинюк, який прибув на місце вчинення злочину, виявив недалеко від магазину сліди взуття невідомих осіб. Не маючи в своєму розпорядженні необхідних для виготовлення зліпків слідів матеріалів, він викликав як поня­того місцевого шевця Відуна і запропонував йому детально вивчити виявлені сліди та бути готовим до зіставлення їх із взуттям підозрюваних осіб, а також бути готовим дати пока­зання як свідок. Після цього Мартинюк склав протокол огляду місця події, в якому під диктовку Відуна описав також вияв­лені сліди взуття.

1. Чи можна Відуна вважати спеціалістом, якого запрошено до участі у проведенні слідчої дії?

2. Які форми використання досягнень науки і техніки передбачені КПК?

3.Проаналізуйте дії інспектора і дайте їм оцінку.

6. Слідчий слідчого відділення по ДТП (дорожньо-транспортних подіях) слідчого відділу управління внутрішніх справ м. Львова за повідомленням ДАІ виїхав на місце дорожньо-транспортної події. У результаті його огляду та отримання пояснень очевидців події слідчий встановив: водій тресту «Промбуд» Климко, керуючи закріпленим за ним вантажним автомобілем у нетверезому стані (такий стан він визначив за запахом алкоголю), не забезпечив безпеки руху при обгоні трамваю, вчинив наїзд на Громову, яка від одержаних травм померла на місці події.

Провівши огляд місця події, слідчий порушив кримінальну справу за цим фактом і розпочав розслідування справи. Він допитав водія Климка та свідків події. Водій, зокрема, пояс­нив: він перебуває у тверезому стані; їде за цеглою; коли робив обгін трамваю, з-за нього раптово вибігла потерпіла на про­їжджу частину дороги; гальмувати було вже пізно і тому стався наїзд. Аналогічну інформацію про поведінку потерпілої дав та­кож свідок Гальперін. Він, крім того, повідомив, що потерпіла вийшла на дорогу з-за трамвая і дивилася в протилежний від руху автомашини бік. На його думку, потерпіла з'явилася рап­тово перед автомобілем приблизно на віддалі біля трьох метрів. Перевіркою показань водія Климка на місці було встановлено, що відстань від місця, де водій побачив потерпілу, до місця на­їзду на неї становила 16 метрів.

1. Назвіть елементи процесу доказування.

2. Оцініть дії слідчого, спрямовані на виявлення і збір дока­зової інформації.

3. Які, на вашу думку, необхідно вчинити дії з метою одер­жання доказів у цій справі?

Заняття 8.1. Показання осіб як докази в кримінальному процесі

1. Поняття показань свідка, потерпілого, підозрюваного і обвинуваченого та їх предмет.

2. Процесуальне становище свідка і потерпілого за КПК Ук­раїни: права, обов'язки, відповідальність.

3. Свідоцький імунітет: сучасний стан і перспектива зако­нодавчого врегулювання.

4. Особливості показань неповнолітнього свідка. Процесу­альні гарантії одержання правдивої інформації від нього.

5. Особливості оцінки показань потерпілого від злочину.

6. Види показань підозрюваного і обвинуваченого. Зміц­нення процесуальних гарантій їх прав.

7. Показання експерта за КПК України.

Завдання і задачі

1. У справі про обвинувачення Чайки у завданні тяжких тілесних ушкоджень Кривці останній повідомив слідчому, що очевидцями події злочину були 5-річний Юрко Горобець, ста­рий Шорман, глухонімий Силенко і сестра обвинуваченого Чайка. Він просив викликати і допитати їх як свідків. Слідчий клопотання потерпілого задоволив лише частково, відмовив­ши у допиті малолітнього і сестри обвинуваченого.

1. Як хто і з приводу яких обставин можуть бути допитані названі потерпілим Кривкою особи?

2. Якими будуть процесуальні обов'язки та права названих осіб у випадку, коли вони будуть допитані як свідки?

3. Чи допитуватимуться вони як свідки в однаковому про­цесуальному порядку?

4. Чи правильним є рішення слідчого?

2. Обвинувачений Карбовник — співучасник злочину, передбаченого ч. 2 ст. 142 КК України, — ухилився від слідства. Справа про нього була виділена в окреме провадження і після проведення всіх необхідних і можливих у відсутності обвинуваченого слідчих дій була зупинена (зупинене провадження в справі). Після розшуку Карбовника і відновлення провадження слідчий викликав на допит засудженого співучасника цього злочину Михальського.

1. Як хто і з приводу яких обставин може бути допитаний останній?

2. Які роз'яснення з цього приводу дав Пленум Верховного Суду України?

3. Адвокат Березюк — сусід Злобіна, обвинуваченого у вчи­ненні злочину, передбаченого ст. 157 КК України, був виклика­ний на допит як свідок. З'явившись на виклик, він заявив, що показань давати не буде, оскільки до нього звертався за пора­дою Злобін, і він дав свою згоду бути його захисником після пред'явлення обвинувачення.

1. Чи підставна заява адвоката?

2. З приводу яких обставин справи захисник обвинуваче­ного не може допитуватися як свідок?

4. Адвокат Гикавка, який представляв інтереси потерпілого у справі про обвинувачення Зюзака в злочині, передбаченому ч. З ст. 296 КК України, був викликаний як свідок. З'явившись на виклик слідчого, він заявив, що свідком у цій справі бути не може, оскільки про обставини справи йому стало відомо в зв'язку з виконанням функцій представника потерпілого.

1. Чи підставна заява адвоката?

2. Чи можуть бути допитані як свідки представники по­терпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача і за яких обставин?

3. В яких випадках допускається суміщення представника (кого?) і свідка?

5. Підозрювані Варава і Микулик на допитах, визнаючи свою участь у бійці, розповіли за яких обставин вона виникла, а також про особисту участь у завданні тілесних пошкоджень Скибіцькому. Проте кожний з них стверджував, що удар но­жем завдав потерпілому не він, а його співучасник.

1 Які обставини враховуються при оцінці показань?

2. 3 допомогою яких процесуальних заходів можуть бути перевірені ці показання?

3. Визначіть предмет показань підозрюваного.

6. Абраменко обвинувачувався в тому, що він, перебуваючи в неприязних стосунках з Охріменком, в ніч на 5 травня вчи­нив замах на умисне знищення його майна шляхом підпалу. Не визнаючи себе винним у підпалі, Абраменко як обвинувачений на допиті заявив, що в ніч на 5 травня він чергував на фермі і нікуди з неї не відлучався. Про те, що хтось намагався в ту ніч підпалити будинок Охріменка, він довідався лише ранком 5 травня від завідуючого фермою, коли той прийшов на роботу.

1. Визначте предмет показань обвинуваченого.

2. Які є види показань обвинуваченого?

3. Визначте можливі способи і процесуальні засоби для пе­ревірки показань Абраменка.

7. Вироком Завадського районного суду м. Миколаєва Бон­даренка М. було засуджено за ч. З ст. 296, ст. 116 і ч. 2 ст. 126 КК України до 13 років позбавлення волі. Постановою судді для участі в судовому засіданні в цій справі були допущені як за­хисники Бондаренко З. і Бондаренко К. — батько і брат засу­дженого.

Як видно з матеріалів справи, останні під час досудового слідства допитувалися як свідки щодо обставин злочину та об­ставин, що характеризують особу засудженого.

За апеляцією прокурора постанову судді та вирок суду було скасовано.

Чи правильно вчинив апеляційний суд, скасувавши названі рішення суду?

Заняття 8.2. Речові докази у кримінальному процесі

1. Поняття і значення речових доказів як одного з джерел доказів у кримінальному процесі.

2. Види речових доказів.

3. Особливості збирання, оцінки і збереження речових до­казів.

4. Процесуальний порядок оформлення предметів як речо­вих доказів.

5. Визначення долі речових доказів при вирішенні кри­мінальної справи по суті.

Завдання і задачі

1. Під час огляду місця події злочину (крадіжки майна з ма­газину способом злому дверей і проникнення через них в при­міщення магазину) слідчий з допомогою експерта-криміналіста знайшов відбитки пальців на прилавку, закривавлений бинт і відбиток взуття з правої ноги, невідомо ким залишені.

1. Як має діяти слідчий у цьому випадку?

2. Яким є порядок фіксації речових доказів?

3. До якого виду речових доказів належать знайдені пред­мети та їх відбитки?

2. Слідчим райвідділу внутрішніх справ Галицького району м. Львова була порушена кримінальна справа за фактом неза­конної реалізації громадянином Овсієнком промислових і про­довольчих товарів. Під час проведеного в його квартирі обшуку були виявлені 400 л оливкової олії в молочних бідонах, 230 кг вершкового масла, 120 кг ковбаси «Сервілат», 3 телевізори «Електрон», 20 пар чоловічих штанів-джинсів фірми «Левіс» та інші товари.

1 Чи є підстави визнати виявлені предмети речовими дока­зами в справі?

2. Яким є процесуальний порядок визнання предметів ре­човими доказами?

3. До якого виду речових доказів належать виявлені пред­мети?

4. Як слід вчинити з продуктами, які можуть швидко псува­тися?

3. Розглянувши кримінальну справу про обвинувачення завідувача спортивним магазином Бровка у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 КК України, суду резолютивній частині вироку вказав: 1) 10 пар лиж і 12 комплектів чоловічих і жіно­чих спортивних костюмів, які привласнив підсудний і які були вилучені у нього на квартирі та визнані речовими доказами, підлягають реалізації, а вилучені суми мають бути звернені на відшкодування завданої шкоди; 2) знайдені на квартирі гроші в сумі 5 700 грн. повернути сім'ї підсудного; 3) чисті бланки на­кладних на одержання товарно-матеріальних цінностей, знай­дені в гаражі підсудного, — знищити; 4) п'ять золотих монет царського карбування вартістю 10 крб. кожна та діамантовий перстень, які є фамільними цінностями і перейшли в спадщину від батька підсудного, повернути дружині останнього.

1. Якою є доля різних речових доказів при вирішенні кримінальної справи по суті?

2. Вирішіть долю названих речей — доказів у справі на підставі чинного законодавства.

4. Громадянка Арбузова у зв'язку з сімейними неполадками вирішила покінчити життя самогубством і з цією метою перері­зала на руці вену. Після цього залишила записку, написану кро­в'ю, такого змісту: «Яким ти був, таким і залишився». Поранену Арбузову було відправлено до лікарні, а в кімнаті було проведе­но огляд, під час якого слідчий виявив: бритву з бурими пля­мами, схожими на кров; згадану записку; записник, у якому Арбузова щоденно занотовувала свої переживання та враження.

Слідчий склав акт вилучення виявлених предметів і приєднав його до справи. Бритву, записку, записник зберігав в окре­мому пакеті.

1. До якого виду джерела доказів належить віднести вилу­чені предмети?

2. Чи має доказове значення складений слідчим акт?

3. Як процесуально оформити вилучення і приєднання до справи названих предметів?

5. У селищі Брюховичі група грабіжників скоїла напад на Пітухова. Під загрозою фінського ножа грабіжники запропонували Пітухову зняти плащ і годинник. Побачивши автомашину, яка наближалася по шосе, злочинці втекли. В автомашині їхали вій­ськовослужбовці, які, дізнавшись про подію, організували пере­слідування злочинців і двох із них затримали. В момент затри­мання один із злочинців кинув у сніг якийсь блискучий предмет. Незабаром на місце події прибули працівники міліції. Вважаючи, що злочинець кинув фінський ніж, вони провели огляд місця події, але ножа не виявили через велику кількість снігу.

Через три тижні Гусєва, яка живе поблизу місця події, при-а дільничному інспектору міліції фінський ніж; і заявила, що знайшла його поблизу шосе.

Працівники міліції пригадали про подію і дійшли висновку, що це і є той ніж, що розшукувався у справі про пограбування Пітухова. Вони передали ніж слідчому без будь-якого документального оформлення, а останній виніс постанову про приєднання фінського ножа до справи як речового доказу.

При розгляді справи в суді підсудні категорично заперечу­вали належність їм ножа. Викликана в суд як свідок Гусєва за­явила, що точно вказати місце, де вона знайшла ніж, не може, оскільки сніг зійшов і місцевість змінила свій вигляд. Харак­терних ознак знайденого ножа також назвати не може, але пам'ятає, що ніж мав різнокольорову ручку.

1. Чи можна за таких обставин визнати ніж речовим дока­зом у справі?

2. Як необхідно було органам дізнання і слідчому процесу­ально оформити знайдений ніж?

3. Яке рішення міг прийняти суд у наведеній ситуації?

7. 3 вересня 2002 р. близько 11 год. ранку троє невідомих, один з яких був у формі працівника міліції, зупинили таксі, у якому перебували головний касир міського вузла зв'язку Доля та інкасатор Василенко з 200 тис. грн. тільки що одержаними у банку. Погрожуючи вогнепальною зброєю, невідомі відібрали гроші та втекли на автомобілі «Жигулі».

Одержавши повідомлення про це, в УВС області ввели в дію план «Сирена». Через 50 хв. екіпаж однієї з патрульних машин виявив грабіжників на території підприємства «Дружба». Вони, залишивши машину, намагалися втекти, але були затримані.

У залишеній ними машині виявлено гроші в сумі 199 500 грн. два обрізи мисливських рушниць, патрони до них, комплект міліцейської форми, гумовий кийок, паспорти на ім'я Попова, Галамаєва і Власова та довідку про звільнення останнього з місць позбавлення волі.

1. Оцініть доказове значення виявлених предметів.

2. Які процесуальні дії потрібно вчинити, щоб закріпити ви­явлені дані?

8. Із розподільника Інституту експериментальної патології було викрадено 8 японських мавп — макак, яких виростили для продажу за кордоном і мали намір продати їх приблизно за 100 тис. доларів США. Злочин було розкрито, мавп вилучено і повернуто законному власникові.

До якого виду доказів слід віднести у цьому випадку мавп?

Заняття 9. 1. Висновок експерта як джерело доказів у кримінальному процесі

1. Поняття і значення висновку експерта як доказу у кримінальному процесі.

2. Процесуальний статус судового експерта: права, обов'язки, відповідальність.

3. Предмет судової експертизи та її види.

4. Права учасників кримінального процесу та їх реалізація при призначенні та проведенні судової експертизи.

5. Постанова про призначення експертизи.

6. Висновок експерта та його структура.

7. Особливості оцінки висновку експерта.

Завдання і задачі

1. У справі, яка була порушена за фактом вбивства Павло­ва, під час огляду місця події недалеко від трупа в кущах був знайдений кухонний ніж;, на лезі якого містилися плями бурого кольору, схожі на кров.

Слідчий написав листа керівництву Львівського НДІСЕ, який у своїй структурі має лабораторію з дослідження речових дока­зів. У листі слідчий на вирішення експертів поставив запитання:

1) чи бурі плями на кухонному ножі є плямами крові людини;

2) якщо вони є кров'ю людини, то якою є її групова належність?

1. Що є підставою для проведення експертизи в криміна­льній справі?

2. Яким є співвідношення між поняттями «експерт» і «екс­пертна установа»?

3. Дайте оцінку діям слідчого.

2. Кондратенку було пред'явлено обвинувачення в тому, що, перебуваючи в нетверезому стані, небезпечним для життя ба­гатьох людей способом — пострілами з мисливської рушниці — він убив двох пастухів — Сіренка і Климчука.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого, адвокат Костовський, заявив клопотання про призначення експертизи з метою вияснення психічного стану підсудного. Своє клопо­тання захисник мотивував тим, що Кондратенко був учасником війни, переніс кілька тяжких поранень, контузію. Крім того, незрозумілим є мотив убивства. Адже підсудний перебу­вав у дружніх стосунках з потерпілими. Необхідно також, на думку захисника, витребувати довідку з госпіталю, в якому лікувався підсудний, про стан його здоров'я.

Суд відхилив клопотання захисника, вказавши в ухвалі, що підстав для призначення експертизи немає, оскільки підсуд­ний визнав вину і заявив про свою готовність нести відпо­відальність за свій вчинок.

Вироком суду Кондратенко був визнаний винним у пред'явле­ному обвинуваченні і засуджений на 15 років позбавлення волі.

Захисник подав на вирок суду апеляцію, в якій просив ска­сувати його і скерувати справу на новий розгляд.

1. В яких випадках проведення експертизи є обов'язковим?

2. Чи слідчий і суд діяли відповідно до кримінально-проце­суального закону?

3. Якщо є підстави для призначення в справі експертизи, то: 1) яку експертизу слід призначати; 2) які питання не­обхідно поставити на вирішення експерта?

4. Яке рішення слід прийняти апеляційному суду в описаній ситуації?

3. У готелі «Ювілейний» з п'ятого поверху в проміжку між сходами впав громадянин Валько і розбився. Слідчому, що прибув на місце події, чергова на поверсі повідомила, що Валько за кілька хвилин (5—7 хв.) до падіння стояв разом із громадянином Ткебучавою на сходах 5-го поверху і про щось голосно розмовляв. Цю обставину підтвердив і Ткебучава, заявивши, що з Валько він перебував у дружніх стосунках. Залишив він його на 5-му поверсі і пішов у буфет обідати. Там він почув, що хтось впав з п'ятого поверху і розбився.

Слідчий вирішив призначити судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставив питання: що стало причиною смерті громадянина Валька — нещасний випадок чи самогубство?

Як би ви діяли в описаній ситуації? З'ясуйте питання про компетенцію експерта.

4. Під час перевезення робітників-будівельників на обладна­ній для цього вантажній автомашині її водій Штеменко порушив правила вуличного руху, результатом чого стала автопригода без тяжких наслідків. Встановивши цю обставину, а також те, що Штеменко вживав на роботі в той день спиртне, начальник автоцеху Ткачук усунув його від роботи і подав рапорт про переведення його на місяць в автослюсарі. Незадоволений Штеменко кишеньковим ножем завдав начальнику цеху поранення в груди, від якого він незабаром помер. Підчас допи­ту як обвинуваченого Штеменко винним визнав себе повністю, але заявив, що дій своїх не пам'ятає і не може їх пояснити.

Під час досудового слідства була призначена слідчим і прове­дена судово-психіатрична експертиза лікарями-психіатрами обласної психіатричної лікарні Барановим і Гаврищуком, які дали спільний висновок. З нього вбачалося, що обвинувачений є психічно здоровим. Проте захисник обвинуваченого заявив клопотання про призначення повторної стаціонарної експер­тизи, на вирішення якої він просив поставити питання: чи не пе­ребував Штеменко в момент нападу на Ткачука в стані патологічного сп'яніння? Слідчий відмовив у задоволенні клопотання.

Під час розгляду справи в судовому засіданні захисник знову повторив своє клопотання. Суд задовольнив його, призначивши стаціонарну судово-психіатричну експертизу, проведення якої було доручено лікарям обласної психіатричної лікарні Баранову і Стеценку. На вирішення експертів були поставлені питання: чи хворіє Штеменко на якесь психічне захворювання; чи є він °судним стосовно інкримінованого йому злочину; чи не є Штеменко холериком за типом темпераменту? Експерти дійшли висновку, що підсудний на психічне захворювання не хворіє і є повністю осудним. За типом темпераменту — холерик.

Захисник знову заявив у судовому засіданні клопотання про проведення додаткової експертизи, оскільки у проведенні експертизи брав участь експерт, який проводив попередню експертизу. Суд відхилив клопотання захисника. У своїй ухвалі він відзначив, що в суді проводилася, власне, додаткова, а не повторна експертиза. Що ж до участі в проведенні експертизи лі­каря Баранова, то, як відомо, закон не забороняє брати участь тому самому експерту при проведенні додаткової експертизи.

1. В яких випадках призначаються додаткова і повторна експертизи?

2. Чи може бути відведений експерт і якщо так, то які для цього є підстави?

3. Дайте оцінку діям суду і захисника.

5. У справі про обвинувачення Торчакова за п. 4 ст. 115 КК України була проведена комплексна психолого-психіатрична експертиза групою експертів у складі двох психіатрів, лікаря-психолога, судового психолога і педагога. На запитання про осудність і відповідність фізичного та інтелектуального розвит­ку обвинуваченого досягнутому віку всі експерти дали пози­тивну відповідь, а на запитання про усвідомлення значення своїх дій у момент вчинення вбивства і розуміння їх як особли­во жорстоких психіатр і педагог відповіли позитивно, лікар-психолог — негативно, а судовий психолог утримався від від­повіді. Більшістю голосів була прийнята позиція психіатрів і педагога. Висновок експертизи підписали всі експерти, однак у судовому засіданні кожен із них виклав свої міркування.

1. Яке доказове значення має висновок експертизи в цьому випадку?

2. Як повинен оцінити суд висновок експертизи і показан­ня експертів?

6. Лозовський Дмитро був притягнутий до відповідальності за ст. 115 КК України за вбивство своєї дружини, Лозовської Марії. Як речовий доказ у Лозовського була вилучена мисли­вська рушниця і направлена «в інститут експертизи для прове­дення балістичної експертизи». В результаті дослідження було встановлено, що Лозовську Марію було вбито з цієї рушниці і відповідний висновок був направлений слідчому прокуратури. В зв'язку з переїздом інституту в інше приміщення мисливська рушниця Лозовського була загублена. У судовому засіданні Ло­зовський відмовився від даних ним показань і свою вину запе­речував, а його захисник поставив під сумнів висновок експер­тизи і заявив клопотання про проведення повторної експертизи.

1. Як повинен діяти суд у цьому випадку?

2. Яке значення має висновок проведеної балістичної експертизи?

Заняття 9.2. Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерело доказів

1. Поняття та види протоколів слідчих дій як джерел до­казів.

2. Процесуальна форма та зміст протоколу слідчої дії. До­датки до нього.

3. Судові протоколи: види, зміст та порядок складання.

4. Зауваження на протокол судового засідання: внесення, розгляд і вирішення.

5. Поняття документа як джерела доказів. Види докумен­тів.

6. Перевірка й оцінка документів як джерел доказів.

7. Протоколи з відповідними додатками, складені уповно­важеними органами за результатами оперативно-розшукових заходів, як джерело доказів.

Завдання і задачі

1. Дайте письмовий перелік слідчих дій, протоколи про про­ведення яких є джерелом доказів у кримінальній справі.

2. Потерпілий Квасницький при проведенні впізнання вка­зав на Баб'яка як на чоловіка, який два дні тому, погрожуючи фінським ножем, відібрав у нього гаманець з грошима і документами та ручний годинник японської фірми «Орієнт». Після виконання цієї слідчої дії слідчий прийняв рішення затримати Баб'яка як підозрюваного.

1. Чи є в цьому випадку підстави для затримання опізнаного?

2. Які підстави для затримання підозрюваного у вчиненні злочину передбачені КПК України?

3. Який процесуальний документ виноситься при затри­манні особи як підозрюваної і яким є його зміст?

4. Пригадайте процесуальні права, які має підозрюваний у вчиненні злочину.

5. Чи може бути протокол затримання джерелом доказу в кримінальній справі?

3. Старший слідчий прокуратури Львівської області допитав як свідка Харламову О. П., склавши при цьому такий протокол: