Протокол оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і пред'явлення йому матеріалів справи для ознайомлення

27 лютого 2005 р. м. Львів

Слідчий слідчого управління внутрішніх справ м. Львова, капітан міліції Мазуркевич, розглянувши матеріали кримінальної справі № 107 про обви­нувачення Миколенка у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, визнав зібрані у справі докази достатніми для висновку про вину обвинуваченого і для складання обвинувального висновку. Відповідно до вимог статей 218—220 КПК України обвинуваченому оголошено про те, що досудове слідство в його справі закінчено. Йому роз'яснено, що він має право ознайомитися з усіма матеріалами справи як особисто, так і з допо­могою захисника, а також заявляти клопотання про доповнення досудово­го слідства.

Обвинувачений Миколенко заявив клопотання про те, щоб до озна­йомлення з матеріалами справи був допущений адвокат Гречко, який зай­мається приватною адвокатською діяльністю. Клопотання обвинуваченого слідчий задовольнив. Адвокат Гречко прибув до службового кабінету № 7 слідчого ізолятора м. Львова, пред'явивши свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 112, видане на підставі рішення атестаційної палати Львівської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 8 вересня 2004 р.

Обвинуваченому Миколенку і його захисникові адвокату Гречко були пред'явлені всі матеріали кримінальної справи № 107 у підшитому і прону­мерованому вигляді на 127 аркушах.

Обвинувачений і його захисник разом знайомилися з матеріалами справи у слідчому ізоляторі УВС м. Львова з 10 год 20 хв. до 19 год.

Після ознайомлення з матеріалами справи від обвинуваченого Миколенка заяв і клопотань не було. Захисник обвинуваченого, адвокат Гречко, заявив клопотання про закриття кримінальної справи за недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину. Слідчий відмовив у задоволенні клопотання, мотивуючи тим, що це клопотання не ґрунтується на мате­ріалах справи і є голослівним.

Протокол прочитаний вголос. Право на внесення до нього зауважень роз'яснене. Зауважень не було. Записано правильно.

Обвинувачений Миколенко П. П.

Захисник Гречко 3. П.

Слідчий,

капітан міліції Мазуркевич 3. П.

5. Громадянину Кротову було пред'явлено обвинувачення за ч. 4 ст. 296 та ч. 1 ст. 185 КК України. Обвинувачення за ч. 1 ст. 185 КК України в процесі розслідування справи не підтвер­дилося. В частині обвинувачення в хуліганстві виникла потре­ба перекваліфікувати дії Кротова з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України. Зі становища, яке склалося, слідчий вийшов так: він склав обвинувальний висновок, у якому ква­ліфікував дії лише за ч. 1 ст. 296 КК України.

Дайте оцінку дій слідчого.

6. Зробіть аналіз наведеного процесуального акта.

«Затверджую»

прокурор Личаківського району

м. Львова, ст. радник юстиції

І. Васьків

(підпис, гербова печатка)

15 березня 2006 р.

Обвинувальний висновок

у кримінальній справі № 124 про

обвинувачення Коляди Тамари Федорівни

у вчиненні злочину, передбаченого

ч .1 ст. 121 КК України

12 січня 2005 р. до Личаківського райвідділу внутрішніх справ м. Львова з травматологічного пункту 8-ї міської лікарні надійшла телефонограма про те, що 12 січня 2005 р., о 3 год. 20 хв., до пункту був доставлений авто­мобілем «Швидка допомога» Ходунов Іван Петрович, який перебував в стані алкогольного сп'яніння і мав відкритий перелом склепіння черепа. За цим фактом слідчим слідчого відділення Личаківського РВВС була пору­шена кримінальна справа (а. с. 1—2).

Проведеним досудовим слідством у цій справі було встановлено: зве­чора 11 січня 2005 р. Коляда у своїй квартирі, що розташована у м. Львові на вул. Батальній, буд. 98, кв. 206, пиячила разом із Ходуновим, з яким вона проживала у фактичних шлюбних відносинах. Протягом вечора між ними декілька разів виникали сварки. Під час однієї з них Ходунов кілька Разів вдарив рукою Коляду, але через деякий час вони примирилися. Біля год 30 хв. 12 січня між ними знову виникла сварка, під час якої Ходунов знову вдарив в обличчя свою фактичну дружину. При цьому обоє перебу­вали в нетверезому стані. Вдаривши Коляду, Ходунов пішов до другої кімнати і ліг на ліжко. Приблизно через годину Коляда взяла з комори, щ0 розміщена в коридорі, молоток, зайшла до кімнати, де відпочивав Ходу­нов, і завдала ним два удари по голові останнього. Після цього вона вибігла з дому, а ще через 10—15хв викликала «швидку допомогу», якою Ходунов був доставлений до лікарні (а. с. 7—9; 15—19; 26—31).

Проведеною судово-медичною експертизою встановлено, що в ре­зультаті завданих молотком ударів у Ходунова стався відкритий перелом склепіння черепа, струс головного мозку, що належить до тяжких тілесних ушкоджень (а. с. 48). Судово-медичним освідуванням Коляди встановле­но, що у неї на обличчі, на грудях і на шиї є кілька синців і крововиливів, які могли утворитись 11 —12 січня 2005 р. Ці тілесні ушкодження належать до легких, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я або коротко­часної втрати працездатності (а. с. 52—54).

Допитана як обвинувачена у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України, Коляда винною себе визнала частково і дала такі пока­зання: в ніч з 11 на 12 січня вона з фактичним чоловіком Ходуновим «трохи випила». Між ними тоді кілька разів виникали сварки, і Ходунов без будь-якої причини побив її. Така поведінка останнього її розгнівала, і вона, взявши молоток з комори, завдала ним два удари по голові чоловіка, після чого викликала «швидку допомогу» (а. с. 59).

Крім особистого зізнання, вина обвинуваченої Коляди підтверджується зібраними у цій справі доказами, а саме: показаннями потерпілого (а. с. 36, 62); показаннями свідків Будкевич — сусідки обвинуваченої — та Макаренка — лікаря станції «швидкої допомоги» (а. с. 37—38; 42—44); висновком судово-медичної експертизи (а. с. 52—54). На підставі викладеного Коляда Тамара Федорівна, 14 червня 1962 року наро­дження, уродженка м. Вінниці, громадянка України, укра­їнка, освіта середня спеціальна (закінчила Львівський фінансово-кредитний технікум у 1983 p.), розведена, має на утриманні дочку — ученицю третього класу, по­запартійна, працює прибиральницею на базі «Культто­вари» Львівської облспоживспілки, проживає в м. Львові, вул. Батальна, буд. 98, кв. 206, раніше не судима, обвинувачується у тому, що вона внічз11 на 12 січня 2005 р., перебуваючи в нетверезому стані, після кількох сварок з Ходуновим, з яким перебувала у фактичних подружніх стосунках, завдала йому молотком по голові два удари, умисно спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, тобто вчинила зло­чин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

Обвинувальний висновок складений у м. Львові 3 березня 2006 р. із дотриманням вимог ст. 223 КПК України.

Слідчий СВ Личаківського РВВС м. Львова,

ст. лейтенант міліції Парубій П. С

«Згодний»

Начальник СВ Личаківського РВВС м. Львова,

капітан міліції Зубов А. С.

Відповідно до вимог ст. 224 КПК до обвинувального висновку додається:

1. список осіб, що підлягають виклику в судове засідання (а. с. 72);

2. довідка про рух справи (а. с. 73);

3. довідка про відсутність речових доказів (а. с. 14);

4. довідка про відсутність судових витрат у справі (а. с. 75).

Дайте відповіді на такі питання:

1. Чи відповідає наведений обвинувальний висновок вимо­гам КПК України? Якщо не відповідає — внесіть до нього свої поправки і доповнення. Недостатню інформацію можна використовувати довільно.

2. Які є науково-практичні рекомендації щодо змісту, фор­ми і техніки складання обвинувального висновку та до­датків до нього?

3. Протягом якого часу слідчий має направити кримінальну справу з обвинувальним висновком до прокурора?

7. До прокурора надійшла з обвинувальним висновком кри­мінальна справа про обвинувачення Чижова в крадіжці інди­відуального майна (5 епізодів) та в замаху на грабіж;. Перевірив­ши її відповідно до вимог ст. 228 КПК, він встановив, що є підстави для скерування справи до суду, але кваліфікацію дій Чижова вважав не цілком правильною. По-перше, один епізод крадіжки матеріалами справи не підтверджується, а тому його необхідно з обвинувачення виключити. По-друге, в діях Чижова є закінчений склад злочину, а не замах на грабіж, що знай­шло, на його думку, підтвердження в матеріалах справи.

На підставі цього прокурор склав новий обвинувальний висновок і скерував справу до суду.

Проаналізуйте наведену ситуацію і дайте оцінку діям проку­рора з точки зору процесуального закону. З'ясуйте при цьому коло обставин, що є предметом перевірки прокурором справи з обвинувальним висновком, та можливі рішення у справі.

Варіант: як повинен діяти прокурор у випадку, коли не­обхідно виключити два епізоди крадіжки, а замість замаху на грабіж фактично був замах на крадіжку?

8. Вивчивши справу про обвинувачення Баранова, яка надійшла від слідчого, прокурор встановив достатню повноту розслідування і дійшов висновку, що є всі підстави для скеру­вання ЇЇ до суду. Однак дії обвинуваченого Баранова, на думку прокурора, слідчий кваліфікував неправильно.

Баранову пред'явлено обвинувачення у зловживанні служ­бовим становищем, а ним, як це випливає з матеріалів справи, Допущена службова недбалість. У зв'язку з цим прокурор дійшов висновку про необхідність зміни обвинувачення — перекваліфікувати дії Баранова з ч. 1 ст. 364 на ч. 1 ст. 367 КК Ук­раїни.

Крім того, на думку прокурора, є підстави для зміни запо­біжного заходу обвинуваченому — з утримання під вартою на підписку про невиїзд. У судове засідання також необхідно вик­ликати двох свідків, прізвища яких не були вказані в списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання.

Змоделюйте дії прокурора відповідно до вимог криміна­льно-процесуального закону.

9. Після пред'явлення обвинувачення Петренкові у вчинен­ні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, в проце­сі подальшого розслідування справи на основі зібраних доказів виникла необхідність перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України. За цих обставин слідчий виніс «Постанову про перекваліфікацію злочинних дій обвину­ваченого Петренка», повідомив про це в письмовій формі обви­нуваченого і продовжив розслідування справи.

1. Чи були порушені слідчим вимоги закону?

2. Дайте правову оцінку його діям?