II. Організація навчального процесу

2.1. Для впровадження КМСОНП вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи ECTS:

• інформаційний пакет — загальна інформація про університет, назва напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо;

• договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);

• академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні та за системою ECTS.

2.2 Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється у відповідності до:

• робочого навчального плану та графіку навчального процесу на рік з певного напрямку (спеціальності) (Додаток 1);

• модульних робочих навчальних програм дисциплін (Додаток 2), з урахуванням психолого-педагогічних вимог до організації навчання з певного напрямку (Додаток 3).

2.3. На підставі вищезазначених документів розробляються:

• контрольні завдання для поточного та підсумкового модульного контролю з навчальної дисципліни (Додаток 4) ;

• методичні рекомендації для самостійної роботи студентів, які є обов'язковими для організації навчального процесу за кредитно-модульною технологією.

Решта навчально-методичних документів з навчальної дисципліни, які входять до її навчально-методичного комплексу, розробляються на загальних підставах, але з урахуванням особливостей кредитно-модульної технології. Основними форми організації навчального процесу є: лекційні, прак­тичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання студентами самостійних завдань та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

2.4. Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів, що сформовані на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна (змістовний модуль) формуються з тематичних модулів (розділів навчальної дисципліни). Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися в дидактичний модуль (об’єднання декількох навчальних дисциплін).

2.5. Змістові модулі соціально-гуманітарних та фундаментальних нормативних навчальних дисциплін на споріднених напрямах повинні бути уніфікованими в установленому порядку. Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.

2.6. Формування індивідуального навчального плану студента пе­редбачає можливість індивідуального вибору навчальних дисциплін з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Сума обсягів вибраних студентом нормативних і вибіркових дисциплін для вивчення протягом навчаль­ного року повинна становити не менше 60 кредитів.

Студент зобов'язаний обрати для вивчення всі змістовні модулі (дисципліни) нормативної частини та за вибором закладу освіти навчального плану, а також певну кількість змістовних модулів (дисциплін) з циклу за вибором студента.

Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

2.7. Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом формується особисто студентом під керівництвом куратора в КМСОНП. При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

2.8. Куратором може бути науково-педагогічний працівник випускаючої кафедри (професор або доцент), який ґрунтовно ознайомле­ний з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти. Куратор призначається наказом ректора за поданням декана відповідного факуль­тету.

2.9. Наказом ректора ЗНУ затверджуються також права і обов’язки суб’єктів кредитно-модульної системи організації навчального процесу – студентів, викладачів, куратора, адміністрації (Додаток 5)

2.10. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету

2.11. Перед початком вивчення змістовного модулю (навчальної дисципліни) під час вступної лекції викладачем має бути доведена вся необхідна студентові інформації, яка стосується термінів, порядку та умов здійснення модульного контролю та дозволяє їм планувати свій навчальний час для своєчасної та якісної підготовки до модульного контролю. Ця інформація повинна мати мотивуючий характер - вирішувати завдання заохочення та стимулювання студентів до відповідального вибору варіантів навчальної діяльності та самостійного, регулярного і безперервного відпрацювання навчального матеріалу.

2.12. Підсумковий модульний контроль проводиться за всіма змістовними модулями (навчальними дисциплінами), включеними до навчального плану, незалежно від виду підсумкового контролю — екзамен, диференційований залік, залік.

2.13. Тематичний модульний контроль проводиться на практичному (лабораторному) занятті або семінарі згідно розкладу занять. Проводить модульний контроль та перевіряє його результати викладач, який проводить вищезазначене заняття згідно розкладу.

2.14. Для проведення модульного контролю (тематичного, підсумкового) використовуються виключно контрольні завдання, узгодженні та затвердженні кафедрою встановленим порядком, та які мають бути доступними для студентів.

2.15 В якості оцінки при підведенні підсумків модульного контролю, використовується 100-бальна шкала. Розподіл балів між окремими завданнями модульного контролю, за пропозицією провідного викладача навчальної дисципліни, встановлює кафедра.

2.16. Встановити такі норми часу:

• для підготовки і перевірки модульних контрольних робіт — 0,5 годин на одного студента;

• за керівництво куратора — 4 години на кожного студента на навчальний рік.

Інші норми часу регламентовані наказом МОН від 7.08.2002 р. № 450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчаль­ної роботи та переліків основних видів методичної, наукової і ор­ганізаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів».