Змістовий модуль і.

Лекція 1. Вступ до філософії Стародавнього світу. (2 год.)

Виникнення філософії як фундаментальна теоретико-методологічна проблема. Об’єкт та предмет історії філософії. Мета і завдання історико-філософської науки. Основні методологічні принципи історико – філософських досліджень, їх співвідношення з методологічними засадами інших історичних наук. Визначення понять: міф, епос, традиція. Співвідношення змісту понять філософія, мудрість, світоставлення, практика. Критерії розрізнення наукового та міфологічного світоставлення. Проблема періодизації історії розвитку філософського знання. Хронологічні та культурні параметри філософії Стародавнього світу. Підстави заперечення належності східних духовних традиції до історії філософського знання.

Тема 1. Філософія Стародавньої Індії.

Лекція 2. Сенсобуттєві орієнтири мислителів Стародавньої Індії. (2 год.)

Історичні передумови формування ведичної культури. Специфіка санскриту та інших писемних мов Стародавньої Індії. Уявлення про сансару, дгарму і рту. Значення категорій: карма, атман, Брагман. Критерії розрізнення кастового і варнового розподілу. Призначення варни брагманів у культурі Стародавньої Індії. Пояснення суті ведичного одкровення, його статус. Мандала в філософській культурі Індії. Форми духовної практики та аскези, сенс уявлень про мокшу, нірвану та самадгі.

Семінар 1. Принципи і підстави реконструкції філософії Стародавнього світу. (2 год.)

План.

1. Виникнення філософії та концепція "історичних типів світогляду".

2. Специфіка історико-філософського знання.

3. Релігійно-міфологічні витоки філософії Стародавньої Індії.

Завдання для самостійної роботи (1 год):

1. Проаналізуйте, чому мистецтво та філософія Стародавньої Індії є співзвучні запитам сучасного "західного світу"?

Контрольні запитання та завдання:

1. Як співвідносяться міфологічний та релігійний типи світогляду?

2. Чи є сенс заперечувати, що у дитинстві ми маємо світогляд який напрочуд адекватний визначенню міфологічний?

3. Як співвідносяться регрес та прогрес у історії людства?

4. Поясніть, що на Вашу думку, може спонукати людину до філософування?

5. Що, у культурній специфіці стародавньої Індії для Вас особисто є цілком незбагненним?

6. Як співвіднесені традиціоналізм та творчість у мистецтві Індії?

7. Чому, як Ви вважаєте, людство тривалий час не мало уявлення про існування хараппської цивілізації.

Основна література [8, 9, 12]

Додаткова література [ 35, 36, 39, 40, 64, 71, 79, 91, 93, 100, 113, 114, 122, 124, 132, 133, 138]

Лекція 3. Ведична філософська спадщина. (2 год.)

Жанрові та змістовні особливості "Рігведи". Структура ведичної літератури. Осмислення категорій атман і Брагман в "Упанішадах". Феномен учнівства. Призначення Веданги у індійському суспільстві. Епос Стародавньої Індії: "Магабгарата" та "Рамаяна". Значення поняття даршана. Розрізнення даршан астики (класичних шкіл Індії) та настики. Специфіка дискурсу у філософській культурі Стародавньої Індії. Змістовні та формальні ознаки сутр, їх призначення.

Лекція 4. Класичні школи Стародавньої Індії. (2 год.)

Прамани визнані у даршані міманса. Статус жертвопринесення. Тлумачення походження світу. Питання про взаємовідношення Брахмана та атмана. Доктрина "бхеда-абхеда" ("тотожності та різниці"). Веданта як висновок філософського тлумачення Упанішад. Необумовлені і неспростовні першопричини: пракриті та пуруша. Пракриті як осередок трьох гун: саттва, тамас і раджас. Три прамани даршани йога Патанджалі. Феноменологічна послідовність етапів звільнення людини від афектів.Тлумачення пізнавальної здібності людини представниками ньяї-даршани. Розрізнення достовірного та недостовірного видів пізнання. Вчення про сприйняття та умовивід. Тлумачення походження світу. Визначення падартх (категорій). Складові (прояви) драв’ї. Складові (прояви) ґуни. Складові (прояви) карми.

Семінар 2. Виникнення елементів філософування у ведичній літературі та досвід філософування у ортодоксальних даршанах Cтародавньої Індії. (2 год.)

План.

1. "Веди" як духовне підґрунтя виникнення індійської філософії.

2. Зміст вчення даршани санкх’я.

3. Практика та теорія даршани йога - Патанджалі.

4. Система субстанційних елементів світобудови у вченні даршани вайшешика.

5. Теорія пізнання та логіка даршани ньяя.

6. Розвиток філософської спадщини Вед у даршанах міманса та веданта.

Завдання для самостійної роботи (2 год):

1. З’ясуйте загальний зміст поняття йога та проаналізуйте феномен "практики, що передує теорії".

Контрольні запитання та завдання:

1. Чому перші європейські перекладачі ведичних гімнів вважали їх гідними уваги лише для філологів та культурологів?

2. Чи є сенс говорити про знання, яке не можливо пояснити та раціонально проаналізувати?

3. На ґрунті саморефлексії поясніть як співвідносяться Ваше уявлення про власне „я” та Ваше уявлення про абсолютну особистість.

4. Чому, на Вашу думку, представники різних даршан не перебували у стані ворожнечі та непримиренної боротьби?

5. У чому полягає специфіка способу організації учнівства у мудреців стародавньої Індії?

6. Які значення поняття пуруша Ви знаєте?

7. Яким питанням прагнув надати відповідь засновник даршани "санк’я" створивши вчення про пракриті та пурушу?

8. Навіщо, було створено вчення про закони та процес умовиводу представниками даршани "ньяя"?

9. Які докази сакральності ведичних текстів Ви знаєте?

Основна література [8, 9, 12, 17, 26]

Додаткова література [59, 72, 73, 95, 102, 107, 112, 116, 120, 121, 126, 129, 132, 134]

Лекція 5. Скептицизм чарваки і локаяти та філософське вчення джайнізму. (2 год.)

Етимологія назв чарвака і локаята та проблема втрати текстів-першоджерел ("Бріхаспаті-сутра"). Критика праман визнаних у даршанах астики, її загальнотеоретичні наслідки. Підстави заперечення можливості пізнання причинно-наслідкового зв’язку та достовірності умовиводу (вьяпті). Чотири першоелементи (бгути). Визначення душі та смерті. Тлумачення взаємозв’язку насолоди та страждання. Зміст критики поглядів чарваків і локаятиків.

Етимологія назви джайнізму та відомості про тіртханкарів. Розрізнення шветамбарів та дігамбарів. Канонічні та неканонічні джерела джайнізму. Сьядвада, або теорія відносності змісту кожного судження. Уявлення та вчення про кевалу-джняну. Принципи розподілу вічних нестворених таттв (субстанцій). Ієрархія джив. Розрізнення істотних (гун) та акциденційних (парьяя) властивостей. Різновиди аджив: пудгала, акаша, кала, дгарма та адгарма. Тлумачення карми. "Три перлини" та п'ять обітниць (махаврат).

Лекція 6. Філософія раннього буддизму. (1 год.)

Виникнення буддизму та підстави визнання філософічності його вчення. Канонічні тексти буддизму ("Трипітаки"). Антиметафізичний характер вчення Сіддхартхи Гаутами. Доктрина анатмавади ("заперечення-души"). Засадничі властивості буття: несталість (анітья), безособистісність (анатман), болісність (дукха). Кшанікавада (вчення про миттєвість). Чотири Шляхетні Істини. Тлумачення нірвани, та обґрунтування заперечення можливості її визначити. Шляхетний Восьмискладовий Шлях. Питання про неперервність свідомості (віджняна). Питання про дійсність часу. Закон взаємозалежного виникнення. Значення буддійської категорії дгарма.

Семінар 3. Неортодоксальні даршани. (2 год.)

План.

1. Вчення даршан "чарвака" і "локаята" як заперечення усталених принципів філософування Стародавньої Індії.

2. Специфіка аргументації філософських поглядів джайністів.

3. Зміст легенд про життя засновника буддизму.

4. Основні філософсько-релігійні категорії раннього буддизму.

Завдання для самостійної роботи (2 год):

1. Проаналізуйте відмінність між тлумаченнями бажаного "найліпшого" для людської індивідуальності стану, що були запропоновані мислителями різних даршан настіки?

Контрольні запитання та завдання:

1. Чому уявлення смертність душі не стало "популярним" у стародавній Індії?

2. Чи можливо на феноменальному рівні з’ясувати, що людина досягла стану просвітлення?

3. Що таке добро і зло згідно вчення джайністів?

4. Чи є сенс заперечувати дієвість "пояснення через алегорію" яке властиве легендам буддистів?

5. Що таке нірвана?

6. Чому буддизму "не потрібні" категорії добра і зла?

Основна література [5, 8, 9, 12, 15]

Додаткова література [42, 43, 61, 68, 69, 96, 124, 129, 130, 134, 136]