Змістовий модуль іі.

Тема 2. Філософія Стародавнього Китаю.

Лекція 7. Сенсожиттєві орієнтири мислителів Стародавнього Китаю. (2 год.)

Історичні передумови становлення філософської культури Стародавнього Китаю. Специфіка ієрогліфічної писемності, та її вплив на світоставлення китайських мислителів. Специфіка соціально-культурного середовища стародавнього Китаю. Епоха Чжоу (Східне Чжаньго) – епоха "держав що знаходяться у стані боротьби" та "золотий час китайської філософії". Уявлення про справедливість, призначення і сенс життя. Вчення про Інь та Янь у філософській культурі Китаю. Ключові теми розмислів у творах: "Ши-цзін", "Шу-цзін", "Лі-цзін", "І-цзін". Небо і піднебесся як головні категорії тогочасної картини світу. Корелятивне мислення мислителів Стародавнього Китаю.

Лекція 8. Гуманістична спрямованість філософії раннього конфуціанства. (2 год.)

Історичні передумови виникнення конфуціанства. Конфуцій як легендарна та історична постать. Час та умови створення "Лунь-Юй". Ідеал легендарних правителів Яо, Шунь і Юй. Мистецтво управління у тлумаченні Конфуція. Категорії Веління Неба та доля. Вчення про цзюньцзи (шляхетного чоловіка). Визначення його чеснот: людинолюбства (жень), почуття обов’язку (і), дотримування ритуалу (лі), знання (чжи), відданості (сінь) та синівської шанобливісті (сяо). Конфуціанське визначення "Дао". Моральний принцип "золотої середини". Загальний принцип "виправлення імен" ("чженмін"). Тлумачення Мен-цзи природного єства людини. Концепція "гуманного управління" (женьчжен). Тлумачення Сюнь-цзи природного єства людини. Пояснення процесу формування шляхетного чоловіка. Визначення ролі неба у піднебессі. Вчення Сюнь-цзи про ідеальні принципи управління.

Семінар 4. Передумови формування філософської думки у стародавньому Китаї та філософська спадщина раннього конфуціанства. (2 год.)

План.

1. Культyрно-історичний ґрунт виникнення китайської філософії.

2. Життя Конфуція та питання про авторство "Лунь-Юй".

3. Конфуціанський ідеал шляхетної людини.

4. Найкращі принципи суспільної організації за Конфуцієм.

5. Ідеал правителя та індивідуальної моральні чесноти згідно вчення Мен-цзи та Сюнь цзи.

Завдання для самостійної роботи (2 год):

1. Проаналізуйте у чому полягає філософський сенс "І-цзін"?

Контрольні запитання та завдання:

1. Чи є сенс стверджувати, що згідно аксіом світовідношення авторів "П’ятикнижжя" небеса визначають абсолютно усе?

2. Чому виникло тлумачення культури Китаю, як цілком консервативної та застиглої?

3. Завдяки, чому у стародавній китайській державі така увага приділялася історичним хронікам?

4. Які припущення ми можемо зробити стосовно причин відсутності космогонії у вченні Конфуція?

5. Чому Конфуцій не запропонував власних правил проведення ритуалів та їх змісту?

Основна література [14, 21, 23]

Додаткова література [38, 65, 80, 81, 82, 92, 93, 101, 111, 115, 135, 137]

Лекція 9. Філософія раннього даосизму. (2 год.)

Постать Лао-цзи з точки зору легенд та історичної науки. Час і умови створення "Дао-де-Цзін". Вчення про Дао, сучасні спроби раціоналістичної інтерпретації. Мета і призначення пізнання, специфіка діалектики у поглядах Лао-цзи. Співвідношення Дао і Де. Даоський ідеал "недіяння". Нігілізм та ригоризм даосів. Утопічність вчення Лао-цзи про ідеальну державу. Роль даосизму в історії Китаю. Філософська спадщина Чжуан-цзи (Чжоу Чжуан): тлумачення Дао "відсутністю відсутності” та визнання умовності індивідуальної самості. Пояснення принципу, що осягнення одного є одночасним осягненням усього Всесвіту. Суперечність уявлення про Величних Безсмертних та ставлення до смерті в "Чжуан-цзи" та "Баопу-цзи". Специфіка філософського змісту "Ле-цзи".

Лекція 10. Моїзм та легізм. (1 год.)

Історичні передумови виникнення моїзму та легізму. Вчення Мо-цзи про критерії істинності знання. Моїстська критика конфуціанства: уявлення про долю та веління неба, про чесноти шляхетної людини, про необхідність виконання ритуалу. Прагматизм моїстського вчення та причини його занепаду і злиття з даосизмом. Тлумачення закону Гуань Чжуаном, та елементи конфуціанства і даосизму в його вченні. Специфіка тлумачення Дао та принципу недіяння у теоріях Шень Дао та Шень Бухая. Мистецтво управління у формулюванні Шень Бухая, його тлумачення принципу чжен-мін. Доктрина "сін мін" – "покарання і їх назви". Прагматизм вчення Шан Яна та визначення походження, сенсу і призначення закону. Впроваджені у царстві Цинь реформи Шан Яна. Специфіка пояснення Хань Фей-цзи суспільно орієнтованої вмотивованості індивіда. Тлумачення значення категорій: Дао, лі, фа. Еволюційне тлумачення історії Хань Фей-цзи. Роль легістів у формуванні принципів організації управління у Імператорському Китаї. Єднання легізму та конфуціанства.

Семінар 5. Філософська спадщина раннього даосизму, легізму та моїзму. (2 год.)

План.

1. Історичність та легендарність постаті Лао-цзи. Питання про авторство "Дао-де-Цзин".

2. Категорія Дао. Пояснення Лао-цзи та Чжуан-цзи.

3. Ідеал наймудрішого та Величних Безсмертних.

4. Філософська спадщина Мо-цзи.

5. Філософія та ідеологія легістів.

Завдання для самостійної роботи (2 год):

1. Поясніть які особливості теорій конфуціанців та легістів сприяли злиттю їх вченнь?

Контрольні запитання та завдання:

1. Чому, попри визнання авторитету ідеалу "недіяння", даоси брали активну участь у суспільно-політичному житті Китаю.

2. Чи є сенс говорити про визнання прихильниками даосизму абсолютного значення категорій добра і зла?

3. Якою мірою можливо у сучасній буденній практиці дотримуватись принципу недіяння?

4. Спростуйте аргумент: "Якщо про Дао взагалі і в принципі не можна нічого сказати, то не потрібно взагалі вживати таке поняття".

5. Чому фаталізм виявився несумісним з поглядами моїстів?

6. Хто і як мусив створювати закони на думку легістів?

7. Чи є сенс визначати вчення легістів ідеологією тоталітаризму?

Основна література [13, 14]

Додаткова література [45, 48, 50, 51, 60, 62, 84, 92, 103, 117, 123]