Перелік питань до заліку

1. Об’єкт та предмет історії філософії. Мета і завдання історико-філософської науки.

2. Хронологічні та культурні параметри філософії Стародавнього світу.

3. Специфіка санскриту та інших писемних мов Стародавньої Індії.

4. Уявлення про сансару, дгарму і рту в філософській культурі Стародавньої Індії.

5. Значення категорій: карма, атман, Брахман.

6. Призначення варни брахманів у культурі Стародавньої Індії.

7. Пояснення суті ведичного одкровення, його статус.

8. Форми духовної практики та аскези, сенс уявлень про мокшу, нірвану та самадхі.

9. Жанрові та змістовні особливості "Рігведи".

10. Структура ведичної літератури.

11. Осмислення категорій атман і Брахман в "Упанішадах".

12. Епос Стародавньої Індії: "Магабгарата" та "Рамаяна".

13. Значення поняття даршана.

14. Розрізнення даршан астики (класичних шкіл Індії) та настики.

15. Змістовні та формальні ознаки сутр, їх призначення.

16. Прамани визнані у даршані міманса.

17. Тлумачення походження світу у даршані міманса.

18. Питання про взаємовідношення Брахмана та атмана у даршані міманса.

19. Ключові особливості вчення даршани веданта.

20. Вчення санкх’я про необумовлені і неспростовні першопричини.

21. Пракриті як осередок трьох гун у вченні даршани санкх’я.

22. Прамани даршани йога Патанджалі.

23. Етапи звільнення людини від афектів у даршані йога Патанджалі.

24. Пояснення пізнавальних здібностей людини представниками даршани ньяя.

25. Тлумачення походження світу в даршані ньяя.

26. Визначення падартх (категорій) в даршані ньяя.

27. Критика праман визнаних у даршанах астики, її загальнотеоретичні наслідки.

28. Заперечення можливості пізнання причинно-наслідкового зв’язку та достовірності умовиводу в даршанах чарвака і локаята.

29. Чотири першоелементи визнані в даршанах чарвака і локаята.

30. Визначення душі та смерті в даршанах чарвака і локаята.

31. Джайністська критика поглядів чарваків і локаятиків.

32. Етимологія назви джайнізму та відомості про тіртханкарів.

33. Розрізнення шветамбарів та дігамбарів.

34. Теорія відносності змісту кожного судження у джайнізмі.

35. Уявлення та вчення про кевалу-джняну.

36. Джайністське тлумачення поняття джива.

37. Джайністське означення різновидів аджив.

38. Джайністське тлумачення карми. "Три перлини" та п'ять обітниць (махаврат).

39. Виникнення буддизму та підстави визнання філософічності його вчення.

40. Канонічні тексти буддизму.

41. Доктрина анатмавади ("заперечення-души").

42. Визначені в буддизмі засадничі властивості буття.

43. Буддійське вчення про миттєвість, плинність, минущість.

44. Чотири Шляхетні Істини в буддизмі.

45. Сенс категрії нірвана в буддизмі.

46. Шляхетний Восьмискладовий Шлях в буддизмі.

47. Найскладніші та суперечливі складові вчення раннього буддизму.

48. Буддійський закон взаємозалежного виникнення.

49. Специфіка ієрогліфічної писемності, та її вплив на світоставлення китайських мислителів.

50. Уявлення про справедливість, призначення і сенс життя у культурі Стародавнього Китаю.

51. Вчення про Інь та Янь у філософській культурі Китаю.

52. Ключові теми розмислів у творах: "Ши цзин", "Шу цзин", "Лі цзин", “І-цзин”.

53. Небо і піднебесся як головні категорії картини світу у культурі Стародавнього Китаю.

54. Корелятивне мислення мислителів Стародавнього Китаю.

55. Конфуцій як легендарна та історична постать. Час та умови створення "Лунь-Юй".

56. Мистецтво управління у тлумаченні Конфуція.

57. Конфуціанські категорії Веління Неба та доля.

58. Вчення про цзюньцзи (шляхетної людини).

59. Конфуціанське визначення морального принципу „золотої середини”.

60. Конфуціанський принцип "виправлення імен" ("чженмін").

61. Тлумачення Мен-цзи природного єства людини.

62. Вчення Мен-цзи про принципи "гуманного управління".

63. Тлумачення Сюнь-цзи природного єства людини.

64. Пояснення Сюнь-цзи процесу формування шляхетної людини.

65. Вчення Сюнь-цзи про ідеальні принципи управління.

66. Постать Лао-цзи з точки зору легенд та історичної науки. Час і умови створення "Дао-де-Цзин".

67. Вчення Лао-цзи про Дао.

68. Мета і призначення пізнання, специфіка діалектики у поглядах Лао-цзи.

69. Співвідношення Дао і Де.

70. Даоський ідеал "недіяння".

71. Вчення Лао-цзи про ідеальну державу.

72. Філософська спадщина Чжуан-цзи: тлумачення Дао.

73. Визнання Чжуан-цзи умовності індивідуальної самості.

74. Суперечність даоського уявлення про Величних Безсмертних.

75. Специфіка філософського змісту "Ле-цзи".

76. Вчення Мо-цзи про критерії істинності знання.

77. Моїстська критика конфуціанства.

78. Тлумачення закону Гуань Чжуаном.

79. Специфіка тлумачення Дао та принципу недіяння у теоріях Шень Дао та Шень Бухая.

80. Прагматизм вчення Шан Яна.

81. Специфіка пояснення Хань Фей-цзи суспільно орієнтованої вмотивованості індивіда.

82. Легістське тлумачення категорій: Дао, лі, фа.

83. Причини єднання легізму та конфуціанства.

84. Витоки та особливості формування давньогрецької писемності.

85. Міфологія Стародавньої Греції: проблема її становлення, відсутність канону, образи богів.

86. "Іліада" та "Одісея" як джерело реконструкції релігійно-міфологічних засад давньогрецької культури.

87. Роль і призначення навчального процесу (пайдейя) у культурі Стародавньої Греції.

88. "Теогонія" Гесіода: тлумачення "хаосу".

89. Вчення орфіків.

90. Періодизація філософії Стародавньої Греції.

91. Вчення Фалеса про воду-архе.

92. Фалесівське тлумачення походження живих істот.

93. Вчення Анаксімандра про апейрон.

94. Роль анаксімандрівського "словотворення" у історії наукового знання.

95. Космологічні погляди Анаксимандра.

96. Вчення Анаксимандра про виникнення людини.

97. Вчення Анаксімена про повітря-архе.

98. Космологія Анаксимена.

99. Філософська спадщина Геракліта з Ефесу.

100. Гераклітівське вчення про Вогонь-архе. Специфіка гераклітівського тлумачення понять рух та життя.

101. Сенс космічного коло обігу за Гераклітом.

102. Логос – як філософська категорія у спадщині Геракліта.

103. Гераклітівське постулювання елітарності мудрості.

104. Періодизація розвитку піфагореїзму.

105. Уявлення про сенс і призначення самовдосконалення у піфагореїзмі.

106. Космос як філософська категорія.

107. Специфіка піфагорійського протиставлення порожнечі та буття.

108. Числа як сакральні для піфагореїзму символи космічного ладу.

109. Кількісна пропорційність у космогонії піфагорійців. Піфагорійське вчення про переселення душ.

110. Ксенофанівська критика політеїстичного та антропоморфічного уявлення про богів.

111. Вчення Парменіда про Єдине у поемі "Про природу".

112. Суще, істина, буття як головні категорії вчення елеатів. Еалеатська аргументація оманливості враження про справжність диференційованості речей та руху.

113. Елеатська картина світу: парадокс оформленості безмежного.

114. Апорії Зенона.

115. Атом у визначенні Левкіппа і Демокріта.

116. Демокрітівське тлумачення порожнечі або небуття.

117. Пояснення Левкіппом і Демокрітом причин та способу руху атомів.

118. Специфіка демокритівської теорії причинності.

119. Космологія Демокрита.

120. Розрізнення Демокрітом відчуттєвого та розумового пізнання.

121. Вчення Демокрита про душу.

122. Легендарність постаті Емпедокла.

123. Вчення Емпедокла про про чотири корені існуючого.

124. Пояснення Емпедоклом значення сил Любові та Ворожнечі.

125. Космологія Емпедокла.

126. Емпедокл про пізнавальний процес.

127. Емпедоклівський принцип "подібне пізнається подібним".

128. Розмисли Емпедокла про природу відчуттів та розуму.

129. Вчення Емпедокла про душу.

130. Освітні витоки вчення Анаксагора.

131. Анаксагорівське тлумачення категорії буття.

132. Вчення Анаксагора про гомеомерії.

133. Анаксагорівське обґрунтування та пояснення категорії Нус.

134. Тлумачення Анаксагором здатностей до пізнання.

135. Анаксагорівський принцип "подібне пізнається неподібним".

136. Космологія Анаксагора.

29